Всі новини про: дитина плаче

Часто батьки не знають, заспокоювати їм малюка, який плаче або «загартовувати» характер?

Маленькі діти дуже часто плачуть, побачивши чужих людей, чим ставлять у незручне становище своїх мам і тат. З'являється страх у малюків несподівано. До віку 7-8 місяців вони можуть бути абсолютно доброзичливими, а після відмовляються підпускати до себе навіть рідну бабусю. Боротися з дитячим страхом потрібно максимально обережно.

Дитячий плач, мабуть, один з найнеприємніших звуків, який турбує батьків на всій планеті. Чому моя дитина постійно плаче? З нею щось не так? Може, вона голодна чи страждає на коліки? Вчені з Орхуського університету в Данії вирішили розібратись з цим питанням. Вони вивчили 57 дослідницьких статей з усього світу, щоб дізнатись, скільки часу на день плачуть немовлята та чому.

Якщо колись наші мамиі бабусі казали: 2не плач, скільки можна плакати?", тепер психологи радять батькам не забороняти дітям плакати. І ось чому.

Трапляється, що дитина починає раптово сильно плакати і дорослим важко її заспокоїти. Ми починаємо хвилюватися, або ж навіть злитися. А що потрібно робити насправді?

Сльози — найбезпечніший спосіб для дитини прожити та звільнитися від негативних емоцій. Проте інколи вони викликають у батьків нервове напруження. Що не варто говорити, коли дитина плаче?

Більшість батьків відчували злість, коли їхні діти багато плачуть і відмовляються спати. Вчені виявили, що найкраща стратегія, щоб заспокоїти малюка, це пройтись з ним триваючи на руках протягом п’яти хвилин.

У грудному віці нерідко причиною постійного плачу є коліки.

Мамо, дай мені зрозуміти, що я завжди можу до тебе звернутися. Я виросту — і буду вміти довіряти.

Незважаючи на переваги грудного вигодовування, деякі мами стикаються з проблемами під час годування і вередливий, звивистий малюк є однією з найпоширеніших проблем. Які причини цьому?

Часто на вулиці чи в магазині ми бачимо, як маленька дитина влаштовує мамі істерику, через те, що їй не придбали того, що вона хотіла, або не виконали ту чи іншу забаганку. Реакція батьків на таку поведінку зазвичай найрізноманітніша: деякі ігнорують ці примхи, інші привселюдно карають малюків. Здебільшого батьки самі вирішують, як виховувати дітей, хоча зараз і телебачення, і література дає безліч підказок. Тож як правильно реагувати на дитячі істерики і що зробити, аби вередування не стали звичною поведінкою, навіть у дорослішому віці?

Багато чого було вже сказано про те, що робити, якщо дитина не хоче йти в дитячий садок. Але існує і паралельний світ, у якому діти кричать: «Не хочу додому!», змушуючи батьків червоніти від сорому. А іноді два цих світи перетинаються, що робить все в сто разів гіршим. Так-так, буває так, що вранці дитина не хоче йти до садка, а ввечері не хоче звідти йти.

На жаль, багато батьків, частіше за научення бабусь, залишають своїх малюків проплакатися. Мовляв, «нехай прокричиться», «розвине легені». Буває, таке ігнорування малюка, що плаче, промотивоване виховними ідеями старшого покоління: «Не бери його на руки, коли він плаче, а то розбалуєш дитину, вона тобі на шию сяде!». Вчені з'ясували, що «не чути» плач малюка – отже, шкодити його здоров'ю та нормальному психічному розвитку. Докази перед вами.

Якщо дорослий роздратований, він це може висловити своєму опоненту. А діти найчастіше свої негативні емоції передають через сльози. Буває, що плач викликає роздратування і злість батьків. Вони починають забороняти дітям це робити, а якщо у родині хлопчик, то часто кажуть, що плачуть тільки дівчатка. Але забороняти дорослим робити це дитині не можна.

Коли дитина падає, вдаряється, то ви завжди поспішаєте на допомогу. А вона у відповідь зазвичай гнівається за те, що сталося, б'є, відштовхує і ще більше плаче. Чому дитина не приймає допомоги?

Майже всі діти на перших порах плачуть в садку. Але що робити, якщо дитина весь день проводить в сльозах?

Афективно-респіраторні напади, саме так по-науковому називається стан, коли дитина під час істерики або плачу раптом перестає дихати, замовкає і може навіть втратити свідомість. Таке явище не рідкість у дітей, причому більш схильні «заходиться» малюки емоційні і легко збудливі. Назва складається з двох слів, які відображають всю суть нападу – «афективний» означає прояв бурхливої неконтрольованої, як правило, негативною, емоції. Слово респіраторний вказує на джерело проблеми – органи дихання. Афективно-респіраторні пароксизми не рідкісне явище у дітей у віці від 7 місяців до 3 років.

Всі діти — імпульсивні, каже Ніколь Шварц, сімейний психотерапевт. Всім їм, і багатьом дорослим теж, необхідно вміти «поставити себе на паузу». Як цього навчити дитину? Залишати її «дуріти» — погано, ставити в кут — не дає бажаного результату. Але дещо придумати все-таки можна.

Про найпоширенішу помилку батьків і способи її виправлення. Поки не пізно.

Коли батьки приводять дітей вранці в школу або дитячий садок, ті часто відчувають тривогу. Психологи називають таку боязнь розлуки з батьками сепараційною тривогою. Особливо часто вона проявляється у дітей дошкільного віку. Якщо ви допоможете своїй дитині подолати сепараційну тривогу, це створить здорову емоційну основу, яка в майбутньому принесе їй велику користь. У шкільному та підлітковому віці вона буде впевненою у собі й самостійною. Але як же допомогти дитині впоратися з сепараційною тривогою? У цьому вам допоможуть ігри на уяву. Це допоможе дитині програвати свої конфлікти і ситуації, які викликають у неї страх, у безпечному середовищі. Діти краще долають емоційні проблеми за допомогою ігор.