Сарказм у підлітків - ознака інтелекту

Маленькі діти не розуміють сарказм, але тінейджери, здається, тільки й вміють підтримувати бесіду уїдливими зауваженнями. Ось що каже наука про цю не завжди приємну звичку до мовних вивертів.

Сарказм є властивістю гнучкого та винахідливого інтелекту.

Він допомагає піднятися над банальністю, точніше передати думку і вимагає більших розумових здібностей, ніж прямолінійні твердження. І хоча підліткова уїдливість часто дратує дорослих, насправді це - ознака зрілості розуму. Дитині потрібні роки, щоб навчитися розуміти іронію та опанувати її. "Це непросто", - каже психолінгвістка з Університету Калгарі в Канаді Пенні Пексмен.

Але інтелектуальні зусилля себе виправдовують. Сарказм пожвавлює спілкування, пом'якшує критику, а компліменти робить більш витонченими. Він також розвиває нашу креативність і допомагає позбутися поганого настрою.

Пексмен так упевнена в його важливості, що навіть відкрила спеціальний курс для тих, кому бракує іронії.

Ключ до розуміння природи сарказму лежить у дитинстві. Пексмен вивчала іронію у дітей за допомогою ляльок.

В одному зі своїх експериментів вона показувала малюкам сценки. Лялька Джейн намагається намалювати троянду, але в неї нічого не виходить. "Ти класна художниця!" - каже їй лялька Енн. Сем прополює город і справляється з роботою добре та швидко. "Садівник із тебе жахливий", - коментує іграшковий Боб.

Діти до п'яти років не можуть вловити у цих словах сарказм і сприймають все буквально. Найбільш типова їхня відповідь: "Ці ляльки брешуть!"

Лише згодом до них приходить усвідомлення того, що у слів може бути прихований сенс, вони починають відчувати нюанси. В останню чергу вони вчаться розуміти жарти та відчувати кепкування. "Зазвичай це трапляється років у 9-10", - зазначає Пексмен.

Почуття гумору розвивається у людини зі здатністю вгадувати настрій і наміри оточуючих. Те й інше зміцнюється із віком.

Інші фактори включають збагачення словника, опанування граматикою та вміння вловлювати сарказм за інтонацією, для чого потрібен досвід спілкування.

"Дитині потрібно скласти всі ці шматочки разом. Жоден із них сам по собі ще не дає можливості сприймати іронію", - уточнює Пексмен.

Її дослідження вказують і на ключову роль домашнього оточення та батьківського прикладу. Якщо батьки часто вдаються до сарказму, діти швидше розвинуть його у собі. "Приблизно в чотири роки діти починають відчувати інших людей і розуміти, що вони можуть мати на увазі зовсім не те, що кажуть", - зазначає експертка.

Сарказм - явище комплексне. Дитина має вгадати, що насправді думає і хоче висловити своїми словами співрозмовник. Навчитися цього нелегко. До семи років людина переважно не здатна зіставляти в умі протилежні сенси.

Але приблизно до 12 років підліток опановує ці складні навички і приймається із задоволенням експериментувати з ними.

Якщо ви досі не переконані, що сарказму вашого сина або дочки потрібно радіти як новому важливому етапу дорослішання, познайомтеся з експериментом, проведеним психологом з Університету Ноттінгема Рут Філік.

Учасники, підключені до магнітно-резонансного томографа, читали описи різних життєвих ситуацій, які в деяких випадках містили іронію.

В одному випадку сарказм стосувався ситуації загалом: "Берніс і Кейтлін подалися на курс психології в американському університеті та пішли роздрукувати свої резюме. У принтері був тільки рожевий папір. "Дуже офіційно!" - хмикнув Берніс".

В іншому випадку іронію адресували конкретній особі. Кейтлін навмисно вибрала рожевий папір. На що Берніс відреагувала тією самою фразою: "Дуже офіційно!"

Обидва типи іронії активізували ділянки мозку, відповідальні за розпізнавання почуттів та намірів людей.

Але коли сарказм був звернений безпосередньо проти Кейтлін, у нейронних мережах, які відповідають за промову та почуття гумору, виявилася вища активність. "Потрібно додаткове розумове зусилля, щоб розпізнати, що мала на увазі інша людина, чому він сказав саме це, говорив він серйозно або жартував", - зазначає дослідниця.

Такі вправи є корисними. Психолог із бізнес-школи INSEAD у Фонтенбло Лі Хуан спільно з колегами з Гарвардського та Колумбійського університетів встановила, що людина починає мислити більш творчо, коли висловлюється саркастично, чує сарказм від інших або навіть згадує колишні коментарі.

Один з її експериментів потребував від учасників розв'язати "проблему свічки". Учасникам вручали свічку, сірники, коробку цвяхів та просили придумати спосіб закріпити свічку на стіні так, щоб вона горіла, а віск не капав на підлогу.

Правильна відповідь полягала у тому, щоб висипати цвяхи, прибити порожню коробку до стіни й поставити свічку в неї. Таке рішення спадає на думку лише тоді, коли ви можете уявити, як використати предмети незвичним чином.

Перш ніж приступити до розв'язання задачі, одних учасників попросили згадати якийсь саркастичний коментар, тоді як інших щиру або нейтральну розмову. На подив, саркастичні спогади більш ніж удвічі підвищили рівень успіху у розв'язанні завдання.

Сарказм також допомагає боротися з фрустрацією та стресом. "Це спосіб випустити пару", - каже Кетрін Ротерміч зі Східно-Каролінського університету у Грінвіллі, США.

В одному з останніх досліджень вона з'ясувала, що під час пандемії Covid-19 люди частіше стали вдаватися до сарказму - очевидно, це була компенсація пригніченого та тривожного стану.

Головне призначення сарказму лежить у мовній сфері - зробити висловлювання яскравішими та виразнішими. "За вуаллю буквального сенсу ховається приховане значення", - каже Пенні Пексмен.

Сарказм служить для незлобливого піддражнювання та пом'якшує критику, яка інакше могла спровокувати різку відповідь.

У всіх згаданих вище дослідженнях брали участь дорослі, а не тінейджери, але можна припустити, що підлітки відчувають те саме й використовують сарказм у складних ситуаціях, щоби впоратися з негативними емоціями.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як лікувати хронічний тонзиліт у дитини: особливості підходу

Дитина | 14:31, 07.07.2026

Як лікувати хронічний тонзиліт у дитини потребує особливого підходу порівняно з дорослими пацієнтами, оскільки дитячий організм має свої анатомічні та імунологічні особливості, а саме рішення про можливе хірургічне видалення мигдаликів приймається зн

Як правильно купати однорічну дитину

Дитина | 12:46, 06.07.2026

Багато однорічних немовлят із задоволенням купаються, але оскільки вони, як правило, завеликі для дитячої ванни чи кухонної раковини, купати їх необхідно у великій ванні. Це часто страшний процес для багатьох батьків, які мають першого малюка.

Дітям до двох років не варто давати смартфони й планшети - нове дослідження

Дитина | 16:24, 05.07.2026

Діти віком до двох років не повинні мати навмисного екранного часу, адже це може бути пов’язано з ризиками для розвитку, здоров’я та якості життя. До такого висновку дійшли автори масштабного огляду міжнародних досліджень.

Генетика чи оточення: звідки беруться дитячі страхи і як їх «знешкодити»?

Дитина | 08:30, 30.06.2026

Страх темряви, монстрів під ліжком чи боязнь самотності — через це проходять майже всі діти. Проте звідки беруться ці фобії? Частково вони закодовані в нашій еволюційній пам'яті.

Архітектори уяви: чому сучасним дітям життєво необхідна нудьга?

Дитина | 07:30, 30.06.2026

Сучасне дитинство перетворилося на нескінченний марафон: школа, англійська, робототехніка, спорт, малювання. Батьки почуваються винними, якщо дитина просто сидить на дивані й дивиться у стелю. Проте дефіцит нудьги гальмує розвиток особистості.

Кулінарна автономія: чому дітям корисно куховарити змалечку?

Дитина | 06:30, 30.06.2026

Багато батьків уникають пускати дітей на кухню, боячись бруду, розсипаної муки та гострих предметів. Проте кухня — це найкращий безкоштовний розвивальний центр, який ви можете запропонувати дитині.

Таємна мова дитячого малюнка: про що мовчать кольори та лінії?

Дитина | 01:20, 30.06.2026

Коли дитині важко висловити свої переживання словами, вона бере до рук олівці. Дитячий малюнок — це пряма трансляція з підсвідомості. Батькам важливо вміти читати ці графічні послання, щоб вчасно помітити психологічний дискомфорт.