Атопічний дерматит у дітей: що треба знати?

Атопічний дерматит — це хронічне генетично обумовлене захворювання шкіри алергічної природи, яке характеризується певною циклічністю висипання, морфологічними відмінностями патологічних шкірних елементів у різних вікових груп і сильним свербінням. Терміну «атопічний дерматит» відповідають такі нозології: атопічна екзема, синдром атопічного дерматиту, дифузний нейродерміт, хронічний алергічний дерматит. Виникнення атопічного дерматиту детерміноване поєднанням двох факторів: спадкової схильності та впливу навколишнього середовища.

Атопічний дерматит маніфестує в ранньому дитячому віці, тому цю хворобу слід розглядати з позиції педіатричної практики. Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення поширеності хронічних захворювань шкіри алергічного генезу серед дитячого населення.

Згідно зі статистичними даними, захворюваність на атопічний дерматит серед дітей дошкільного віку становить 10-15%, у школярів – до 20%. Патологія характеризується спадковою схильністю: наявність навіть у одного кровного родича першої лінії споріднення будь-яких алергологічних захворювань (бронхіальна астма, нейродерміт, поліноз, харчова алергія та ін.) істотно підвищує ризик виникнення алергодерматозу в дитини. Якщо ж хворі обоє батьків, то ризики сягають 80%.

Серед вчених усього світу виникають суперечки щодо конкретного визначення нозології «атопічний дерматит» і діагностичних ознак захворювання.

Атопічний дерматит неоднаково проявляється у різних вікових категоріях. Заведено виділяти такі види захворювання:

Еритематозно-сквамозний атопічний дерматит (папульозний висип, сильний свербіж, виражена сухість шкіри, екскоріації), характерний для дітей раннього віку.

Екзематозний атопічний дерматит (набряк і почервоніння шкіри, симетричний папульозно-везикульозний висип з тенденцією до утворення ерозій з кірками, мокнуття, сильний свербіж) зустрічається у дітей дошкільного віку.

Ліхеноїдний атопічний дерматит (еритема та незначний набряк шкіри, ущільнення та посилення малюнка шкіри в області природних складок, сухість, лущення та свербіж шкіри) діагностується у школярів і підлітків.

Прурігоподібний атопічний дерматит (множинні дрібні папули з твердими кірками та типовою локалізацією, екскоріації) частіше спостерігається у дітей старшого віку.

Методи лікування атопічного дерматиту
Лікування атопічного дерматиту в дітей охоплює такі напрямки:

- ліквідація алергічного тригера захворювання;
- місцеве лікування шкіри;
- системне лікування.

Для дітей до 1 року основним тригером атопічного дерматиту є компоненти продуктів харчування. Виявлення харчового алергену – основне завдання першого етапу лікування хворої дитини. Для цього використовують елімінаційні дієти. Сенсибілізувати дитячий організм може практично будь-який компонент їжі (білки в молочних продуктах, м'ясо, вівсянка, фрукти та ін.), тож дотримання всіх правил – копітка робота батьків.

Виключити вплив побутових алергенів простіше. Важливо усунути контакт дитини з тваринами, пилом, деякими текстильними виробами, гігієнічними засобами. Фототерапія проводиться дітям із дифузним ураженням шкіри, стійким до стандартної схеми лікування. Опромінення шкіри проводиться ультрафіолетовим спектром А і В, що дозволяє досягти регресії атопічного дерматиту.

Сухість шкіри – це провідний симптом атопічного дерматиту. Він призводить до формування тріщин на шкірі, які є вхідними воротами для патогенної мікрофлори. Тому постійне зволоження шкіри – це важлива складова лікувального процесу. Для цього використовують індиферентні фармацевтичні та косметичні гіпоалергенні креми, мазі, лосьйони.

Місцева протизапальна терапія – важлива складова комплексного лікування дитини з атопічним дерматитом. Шкіру обробляють кремами та мазями з протизапальною дією, а також препаратами, які стимулюють регенерацію шкіри та відновлення її основних функцій. Глюкокортикостероїдні препарати іноді показані короткими курсами.

Системне лікування атопічного дерматиту охоплює:

- застосування антигістамінних препаратів 1 покоління, які знижують інтенсивність свербіння, ліквідують супутні симптоми алергічного риніту та кон'юнктивіту; перевага віддається препаратам із седативною дією;
- антибіотики призначаються в разі підтвердження вторинного бактеріального інфікування шкіри;
- системні глюкокортикостероїди застосовуються в разі тяжкого перебігу захворювання, і призначаються тільки в період загострення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

13 фактів про шкіру маленької дитини

Немовля | 21:14, 15.01.2026

Ніжна, мов пелюстка, шкіра новонародженої дитини — це перше, що відчуває мама, коли бере маля на руки. Вона здається ідеальною: гладенька, шовковиста, із неповторним «запахом щастя», який неможливо переплутати ні з чим. Але під цією делікатною оболон

Чому постійний батьківський контроль шкодить підліткам?

Дитина | 08:30, 15.01.2026

Хоча батьки, безумовно, хочуть захистити своїх дітей, ця надмірна опіка може стати джерелом стресу та тривожності.

Заборона телефонів у школі: що кажуть психологи?

Навчання | 07:30, 15.01.2026

Логіка здається простою — якщо телефони відволікають і шкодять психічному здоров’ю дітей, їх потрібно прибрати з класів.

Чому дитяче "я не хочу" — частина нормального розвитку?

Розвиток дитини | 06:30, 15.01.2026

Діти вчаться керувати собою, своїми емоціями та поведінкою не одразу. Вміння почути прохання, внутрішньо з ним змиритися та лише потім діяти потребує часу, зрілості нервової системи та досвіду. У ранньому віці дитина може одночасно:- не хотіти щось р

Перший підробіток підлітка: що треба знати батькам?

Дитина | 01:20, 15.01.2026

Для батьків це водночас привід для гордості та внутрішньої тривоги — як допомогти, але не втручатись, як підтримати, але не контролювати кожен крок.

Чому дитина заїкається і як їй допомогти?

Дитина | 00:30, 15.01.2026

У деяких ситуаціях заїкання може минути саме по собі, особливо якщо дитині всього 2-3 роки, але так буває не завжди.

Як зрозуміти, що у дівчинки скоро вперше почнуться місячні?

Дитина | 19:30, 14.01.2026

Перша менструація — важлива подія у житті кожної дівчинки, яка сигналізує про початок статевого дозрівання. Організм готується до цього моменту поступово, надсилаючи різноманітні сигнали протягом кількох місяців або навіть років. Знання про ці зміни