Дитячі сварки: як батькам поводитися у таких ситуаціях?

Сварки між дітьми не дивина. батьки, звісно, по-різному сприймають такі прояви дитячого характеру. Головне для батьків - не завжди потрібно публічно розбиратися в дитячих сварках, тим більше якщо діти не звертаються за допомогою. Як і у батьків, які не посвячують дітей у свої проблеми, у дітей повинна бути деяка автономія.

Одна з основних причин дитячих сварок - суперництво. Особливо яскраво воно проявляється, коли спочатку дитина в родині була сама, а потім у неї народився молодший молодший брат або сестра.

На бійки і сварки малюків психологи радять реагувати так: розвести їх в різні боки, не концентрувати дітей на негативних моментах ставлення один до одного, а частіше обіймати їх разом, робити щось приємне разом, коли їм добре з мамою і один з одним, щоб вони відчули, що вони обидва кохані, що їм не варто змагатися за батьківську любов.

Іноді батьки думають, що їхні діти будуть краще дружити, якщо у них буде якомога більше всього спільного - спільні друзі, іграшки, проведення часу. Але діти втомлюються один від одного, і одна дитина (найчастіше молодший) в такій ситуації нерідко починає відчувати себе недосконалим зліпком іншого.

Краще створити кожному з дітей щось своє, особисте, неповторне: навмисно по-різному одягати, не водити на одні й ті ж гуртки. І ні в якому разі не порівнювати їх між собою. Дуже часто батьки роблять помилку, кажучи, що люблять дітей однаково. Кожна дитина в своїй родині, незалежно від віку та статі, повинна розуміти, що вона - особлива, що її індивідуальності абсолютно нічого не загрожує.

Іноді через те, що, як дитині здається, батьки її не помічають, вона починає влаштовувати дідівщину в товаристві своїх братів і сестер (здебільшого, таке відбувається у багатодітних родинах). Дідівщину може влаштовувати дитина внутрішньо нещасна. А буває, що вона робить це просто тому, що силою взяти легше, не розуміючи, що в цьому поганого. І тут дуже добре працює метод, коли говорять не про нього, а про схожі ситуації, притчами, історіями з життя. Все залежить від мудрості і фантазії батьків.

Бути наклепником, брехати - не добре, це всім відомо. У деяких родинах батьки, щоб у дітей навіть не виникло такої звички, зводять принцип: карати не того, хто провинився, а того, хто про це розповів, або просто обох. Дітям потрібно пояснити, що брехати, робити наклепи - погано, що таким чином вони не отримують схвалення ані батьків, ані оточення.

Психологи наголошують, що батькам, коли діти сваряться, не можна примушувати їх говорити слова "пробач", примушувати вибачатися один перед одним постійно. Слід замінити ці словами іншими, які більше зрозумілі для дитини, характерніші для її психології.

Адже не дарма ж є навіть такий народний жанр: віршики-"мирилки". Це хороший спосіб в ігровій формі просити вибачення. Можна разом з дітьми придумати цілий ритуал примирення.

Якщо декільком маленьким дітям, особливо хлопчикам, не придумати якісь заняття - вони обов'язково будуть битися. А якщо цю змагальність переводити в конструктивне русло - проводити естафети, грати в настільні ігри з правилами, - кількість сварок зменшиться.

В кожні родині причини сварок можуть бути своїми. Здебільшого, діти вдома сваряться, а на вулиці та серед однолітків захищають один одного - і це цілком нормальна поведінка.

В дітей треба вірити, вірити в їхні хороші риси. Сварки - не завжди погано, дитина під час сварки проявляє своє невдоволення. А це краще за мовчання.

Читайте також про дитячу жорстокість.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Таємна мова дитячого малюнка: про що мовчать кольори та лінії?

Дитина | 01:20, 30.06.2026

Коли дитині важко висловити свої переживання словами, вона бере до рук олівці. Дитячий малюнок — це пряма трансляція з підсвідомості. Батькам важливо вміти читати ці графічні послання, щоб вчасно помітити психологічний дискомфорт.

Ефект «цифрового няньчення»: як екрани змінюють дитячу емпатію

Дитина | 00:30, 30.06.2026

Сучасні батьки часто використовують смартфон як швидкий спосіб заспокоїти дитину. Проте за спокійні хвилини дорослих діти платять високу ціну — втрату здатності розуміти чужі емоції. За останні роки нейробіологи все частіше говорять про дефіцит емпат

Синдром хронічної депривації глибокого сну через приховане нічне мікроапное у дітей

Дитина | 08:30, 29.06.2026

Багато батьків вважають, що якщо дитина спить 9–10 годин на добу, то зі сном усе гаразд. Проте тривалість сну не дорівнює його якості. Справжньою невидимою небезпекою для дитячого розвитку є приховані нічні мікроапное — короткочасні зупинки дихання (

Дитячий емоційний рефлюкс: коли шлунок плаче замість очей

Дитина | 07:30, 29.06.2026

Добре відомо, що хронічний стрес викликає виразку шлунка у дорослих. Однак у дітей психосоматичні розлади травної системи проявляються інакше — у вигляді гастроезофагеального рефлюксу (вкидання вмісту шлунка в стравохід) або функціонального болю в жи

Ортодонтичний соматичний синдром: як неправильний прикус руйнує поставу у дітей?

Дитина | 06:30, 29.06.2026

Більшість батьків вважають, що криві зуби чи неправильний прикус — це суто естетична проблема, яку можна вирішити в підлітковому віці за допомогою брекетів. Сучасна гнатологія (наука про взаємозв'язок щелеп з іншими органами) доводить: патологія прик

Текстова шия у дошкільнят: прихована загроза для дихання та мозку

Дитина | 01:20, 29.06.2026

Проблему «текстової шиї» зазвичай приписують підліткам та офісним працівникам. Однак сьогодні цей синдром масово діагностують у дітей віком 4–6 років. Коли дитина схиляється над екраном планшета, який лежить на її колінах або на столі, кут нахилу гол

Сенсорний захист у «гучному» світі: що таке слухова перевтома у дітей?

Дитина | 00:30, 29.06.2026

Ми живемо в епоху акустичного смогу. Побутова техніка, міський шум, телевізори на задньому плані та іграшки, що гучно пищать, створюють постійне звукове тло. У дорослих мозок навчився фільтрувати ці шуми за допомогою механізму селективного уваги. Про