Не потребує особливих доказів те, що порушення слуху у немовляти негативно позначається на його розвитку. Розлад слуху у дитини, на відміну від дорослих, призводить до порушення розвитку мовлення, до відхилень у формуванні інтелекту. У зв'язку з цим проблема раннього виявлення ураження слуху у дітей надзвичайно важлива як з медичної, так і з соціальної точки зору.
За статистичними даними, на 1000 нормальних пологів припадає одна дитина з вираженим ступенем приглухуватості, проте ці оцінки недостатньо точні, оскільки не враховуються слабкі, середнього ступеня вираженості двосторонні або односторонні втрати слуху. Майже половина всіх порушень слуху у дітей носить вроджений чи ранній характер. Розрізняють вроджену глухоту та ранню приглухуватість. Дитина, яка з народження страждає дефіцитом слуху, має виражені відхилення у психічному розвитку, аж до розумової відсталості.
Відомо, що закладка слухового аналізатора відбувається на 5-7-му тижні внутрішньоутробного життя. Починаючи з 20-го тижня вагітності, плід вже може розрізняти частоту та інтенсивність звуку, до цього терміну внутрішнє вухо дозріває до розміру внутрішнього вуха дорослої людини. Оцінити функцію слухового аналізатора можна відразу після народження.
Причини, які призводять до уродженої або ранньої приглухуватості, вельми різноманітні. У залежності від того, на який відділ органу слуху було надано патологічний вплив, може виникнути кондуктивна або сенсоневральна приглухуватість. Кондуктивна приглухуватість - це коли уражається звукопровідний апарат - зовнішнє і середнє вухо. Сенсоневральна приглухуватість - коли страждає рецепторний апарат равлика (звукосприймаючий) або кора головного мозку.
Ступінь зміни слуху - від незначного зниження до повної глухоти - залежить від сили патогенного чинника, строків і тривалості його дії, а також від кількості несприятливих чинників. При одночасному ураженні звукопровідного та звукосприймаючого відділів слухового аналізатора спостерігається змішана форма приглухуватості.
У структурі всієї дитячої приглухуватості 91,4% належить сенсоневральному ушкодженню і 8,6% - кондуктивні.
Причинами кондуктивної приглухуватості є захворювання зовнішнього слухового проходу, барабанної порожнини та слухової труби, а також вади розвитку. Причини вродженого (раннього) сенсоневрального ушкодження дуже різноманітні, і в залежності від моменту їх впливу на дитину їх можна розділити на причини, які виникають під час вагітності, у момент пологів і після пологів.
До факторів ризику, що збільшують ймовірність розвитку природженої глухоти і приглухуватості, відносяться:
* Спадковий фактор (приглухуватість або глухота є у когось із близьких родичів дитини) - до 50% глухих дітей мають спадковий характер патології;
* Вірусні та бактеріальні інфекційні захворювання у матері під час вагітності, такі як герпетична, цитомегаловірусна інфекція, грип, краснуха, токсоплазмоз;
* Захворювання у матері, такі як цукровий діабет, хвороби нирок і легень, серцево-судинна патологія та інші;
* Патологія вагітності (гестози, резус-конфлікт матері і плоду, загроза передчасних пологів, пухлини у матері, неправильні передлежання плоду та ін);
* Лікування матері під час вагітності ототоксичними препаратами - антибіотиками, саліцилатами;
* Вживання під час вагітності алкоголю, наркотиків, куріння, радіаційний вплив та ін.
До несприятливих факторів належать патологічні пологи (передчасні, стрімкі, затяжні, оперативні); кисневе голодування плоду, родовий травматизм, низька вага дитини при народженні (менше 1500 г). Причинами порушення слуху у новонародженого після пологів можуть бути: вади розвитку органів слухового аналізатора, гемолітична хвороба новонародженого, внутрішньоутробна інфекція, сепсис, менінгіти, енцефаліти, пневмонії, набряк і органічні захворювання головного мозку, тривала штучна вентиляція легенів. Необхідно звернути увагу на те, що одного фактору недостатньо, щоб викликати пошкодження слухового аналізатора. Як правило, на значне зниження слуху повинно діяти кілька причин, і досить тривалий час. Від цього ж залежатиме оборотність порушень слуху і успіх лікування.
Важливість ранньої діагностики порушень слуху у дитини не викликає сумнівів, тому що зберігається велика можливість використовувати залишковий слух шляхом лікування і слухопротезування та зменшення впливу цього дефекту на психічний розвиток дитини.
На сьогодні у зв'язку з розробкою нових діагностичних технологій запропоновані різні методи дослідження слуху у новонароджених дітей. На сьогоднішній день найбільш перспективним методом є феномен викликаної отоакустичною емісією. Даний метод є високочутливим, що дає швидко відповідь про стан слуху у дитини. Дослідження абсолютно безболісне і нешкідливе. Його можна проводити з перших днів життя.
Датчик, що вставляється у зовнішній слуховий прохід, забезпечений джерелом звукового сигналу і мікрофоном для реєстрації відповіді. Дані відразу піддаються комп'ютерній обробці. Дослідження проводяться під час сну або ж, коли дитина перебуває у спокійному стані, і займають 3-4 хвилини.
Батьки повинні дуже уважно ставитися до своєї дитини і пам'ятати про те, що чим раніше вони звернуться до лікаря при підозрі на порушення слуху у дитини, тим більше шансів запобігти інвалідністі з дитинства.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
7 ознак, що дитина не висипається
Що не можна забороняти дітям?
Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
Теги: Слух, порушення, розвиток, інтелект, діагностика
Цікаво також:
