Одному спадок, іншому — докори: Чому батьки по-різному люблять своїх дітей?

Adoption

Date: 08:30, 27.10.2024 | Категорія: Психологія [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

554 Переглядів

Дитячими образами такі історії часто не закінчуються, а подорослішавши, діти, як і раніше, відчувають різницю у ставленні їхніх батьків: одним дітям залишають спадщину, інших — порівнюють з братом чи сестрою не на їхню користь. Чому люди по-різному ставляться до своїх дітей і що робити тим, хто опинився в ролі «нелюбимчиків»?

9052_7.png (429.91 Kb)

Все безпосередньо залежить від очікувань батьків. Не кожна дитина готова реалізовувати надії своїх матері чи батька, а натомість йде своєю дорогою, що сильно відрізняється від наміченої батьками. З цієї причини дитина ризикує стати великим маминим чи татовим розчаруванням. Якщо ж дитина рухається «потрібними рейками», то велика ймовірність, що у нарцисичних батьків вона опиниться в «любимчиках».

Якщо ж мати та батько дають своїм дітям право на самостійність, то вони спокійно сприймають їхні промахи: «Нічого страшного, це вибір дітей та їхнє життя».

У такому разі батьки, швидше за все, однаково ставитимуться до своїх дочок та синів. І це позиція психічно дорослої людини.

До речі, схожа невідповідність очікувань та реальності може спостерігатися у жінок в післяпологовому стані. Це коли мати собі нафантазувала, що народить гарну дитину, яка даруватиме їй тільки радість, а народжується, на її думку, щось маленьке, зморщене і не таке гарне, як вона собі мріяла. Мало того, дитина замість «дарувати радість» справедливо вимагає до себе уваги і забирає дуже багато часу. В результаті невідповідність очікувань і реальності здатна викликати в матері не найщиріші почуття.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: