Смерть: як пояснити дитині втрату рідних?

Часто рідні не знають, як вести себе, коли в родині помирає бабуся чи дідусь, з якими дитина була дуже близькою. Що й говорити про смерть мами чи тата...
Чи варто показувати небіжчика маляті? Чи можна брати дитину на кладовище?
Про це дізнавалась "Наша мама".

Психологи переконують, що відповіді на ці запитання сильно залежить від віку дитини, близькості з померлим і т.д.

Переживання втрати у дитини складається з двох частин: гіркоти втрати близької людини і співчуття до нього, а також почуття своєї самотності, що виникає в результаті появи нової дірки в емоційній оболонці дитини, яка заповниться лише поступово.

Інформування дитини про те, що відбувається, співпереживання і установка на можливість позитивних змін необхідні для подолання стресу і втрати, які завжди для малюка важкі. У кожному разі повідомляти про подію дитині треба, не можна залишати в невіданні, не можна змушувати мучитися чеканням "того, хто вже не прийде".

Те, як ви повідомите дитині про смерть, залежить і від вашого власного ставлення до смерті і її наслідків для живих. Більшість переживань дитини, ступінь їх вираженості залежать від сили переживань дорослого. Дитина може сприйняти ситуацію більш-менш трагічно, слідуючи за сприйняттям дорослого. Якщо ви плачете, постійно в депресії, чи взагалі не бажаєте спілкуватись з оточуючими, то лише погіршуєте страждання дитини, підсилюєте відчуття безвиході.

У будь-якому випадку необхідно створити клімат довіри і підтримки, забезпечити співчутливе ставлення до переживань дитини. Її необхідно підтримати морально, виділити, по можливості, позитивну сторону події - наприклад, сказати що померлий тепер на небі і спостерігає за вами і не хоче, щоб ви плакали.

Дитячі психологи кажуть, що часто звістка про смерть викликає агресивну реакцію у дитини, в цей момент краще не заперечувати, не можна щось забороняти. Дитина повинна мати можливість виплакатися, викричатись, виплеснути свої емоції, щоб вони не роздирали зсередини. Шокова реакція може розвиватися не відразу а носити відстрочений характер. У такій ситуації дитина потребує підтримки, уваги, ласки, розуміння.

Необхідно розповісти дитині, що і ви, і інші родичі теж сильно переживаєте, поділитися своїми почуттями, дати відчуття підтримки, розуміння того, що чадо не самотнє, як в пережитих емоціях, так і в житті. Необхідно перемикати дитину на інші емоції і заняття, намагатись, щоб його життя не було пофарбоване тільки важкими почуттями. Потрібно зауважити, що, на відміну від дорослого, дитина в стані горя дуже легко піддається будь-яким впливам.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Психологія: як зрозуміти, чого я хочу, і що мені треба?

Маленька дитина може бути не готова до похоронних обрядів. Дитину, ймовірно, краще не брати на кладовище, якщо вона сама не виражає такого бажання.

Більш старшу дитину можна взяти на кладовище за умови, що малюк сам не проти і якщо ви впевнені, що хтось з родичів не втратить свідомість і не почнеться істеричний напад. Спостерігати за тяжкою процедурою може ускладнити стан дитини і стати джерелом ще однієї, нерідко більш серйозної психологічної травми ї, ніж сама смерть рідної людини.

Смерть - подія значне , тому вона заслуговує на повагу. Потрібно , щоб вона була емоційно позначена як пункт переходу від одного етапу до іншого як у житті померлого , так і в житті тих , хто залишився . Поки цього не станеться, ви не зможете дивитися вперед , а будете лише оглядатися назад .

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як мамі вийти зі стану, коли нічого не хочеться?

Мама | 19:30, 15.04.2026

Стан, коли «нічого не хочеться» — це не просто лінь чи поганий настрій. Для мами це часто сигнал емоційного вигорання або глибокої психофізичної втоми. Коли ресурс вичерпано, навіть прості побутові справи здаються підкоренням Евересту.

Класні фільми на Великдень для всієї родини: що подивитись?

Сімейні фільми | 07:30, 12.04.2026

Найкращим рішенням для сімейного вечора на Великдень буде перегляд добрих, світлих та атмосферних стрічок, які сподобаються як малечі, так і дорослим. Ми підібрали топ фільмів та мультфільмів спеціально для читачів сайту «Наша мама», розділивши їх за

Зв'язок із батьками в дорослому віці: як його налагодити?

Психологія | 06:30, 12.04.2026

Зв'язок із батьками в дорослому віці часто зазнає серйозних випробувань [20, 27]. Коли ми вилітаємо з батьківського гнізда, починаємо будувати власну кар'єру та родину, регулярне спілкування нерідко зводиться до коротких чергових дзвінків «Як справи?

Як реагувати батькам, якщо дідусь і бабуся не хочуть проводити час з внуками?

Сімейні справи | 01:20, 12.04.2026

Батькам буває дуже боляче та прикро, коли найрідніші люди — дідусь і бабуся — не виявляють бажання спілкуватися з онуками. У суспільстві живе міцний стереотип, що старше покоління має з радістю забирати дітей на вихідні чи канікули. Коли реальність н

Чоловіки, які слухають своїх дружин, - найуспішніші

Тато | 08:30, 11.04.2026

Дослідження в галузі соціальної психології, включаючи роботи відомого доктора Джона Готтмана, показують, що «прийняття впливу» є важливим фактором успіху - особливо якщо дивитися глибше, через призму стану нервової системи та рівня стресу.

Пари, які вміють жартувати один з одного, щасливіші - дослідження

Сімейні справи | 07:30, 11.04.2026

Дані, опубліковані в Journal of Research in Personality, а також дослідження, проведені вченими з University of Kansas, показують - гумор всередині пари напряму пов’язаний з вищим рівнем задоволеності стосунками і емоційної близькості, особливо коли

Обійми знижують стрес і піднімають імунітет - дослідження

Сімейні справи | 01:20, 11.04.2026

Фізична близькість, така як обійми чи ніжні дотики, запускає в організмі процеси, які напряму впливають на нервову систему. У момент контакту знижується рівень кортизолу - гормону стресу, який накопичується через постійну напругу, переживання і внутр