Що робити, якщо дитину дражнять в школі?

Чому діти дражнять інших дітей? Не від щасливого життя. Винні у тому страхи, невпевненість у собі і тривожність, які часто виникають через несприятливу атмосферу вдома. Психолог Вікторія Шиманська розповіла, як допомогти дитині пережити булінг у школі та стати більш упевненою в собі.

Діти-задираки переважно йдуть найлегшим шляхом самоствердження – принижуючи інших. Навіть коли добре знають свої сильні сторони. Найбільше не щастить тим, хто чимось відрізняється від інших: занадто худий чи товстий, рудий або в окулярах, любить розглядати метеликів, коли інші грають з м’ячем тощо. Діти, як правило, долучаються до мобінгу за компанію, щоб не відставати від «зграї» та підтримати веселу атмосферу. Якщо жертва відрізняється від однолітків кардинально, то знущання з неї – це своєрідний спосіб взаємодії з чимось незрозумілим і невідомим: часто діти не знають, як можна поводитися інакше.

Як допомогти дитині, яку цькують у школі?

Впевненість у собі
Ображаються лише ті, у кого є проблеми із самооцінкою і самоприйняттям: упевнена в собі людина на знущання та злі приколи просто не звертає уваги. Тому чим більше ситуацій успіху в житті дитини, досвіду перемог і досягнень, тим упевненішою вона почуватиметься. Найлегше досягти успіху в тому, що справді подобається вашій дитині. Наприклад, коли мого сина Гліба цькували в школі, ми з ним зробили презентацію геологічної колекції каміння, яке привезли з різних країн. Він із задоволенням виступив перед класом, відчув себе впевненіше та здобув авторитет в однокласників.

Правильна реакція
Що змушує задирак знову і знову повертатися до однієї і тієї ж жертви? Реакція! Усе відбувається тільки заради неї. І чим вона яскравіша, тим краще. Негативні емоції тих, кого ображають, дають кривдникам потужне психологічне живлення, яке підкріплює відчуття правильності обраної тактики самоствердження: «Він ниє та благає помилування – слинько і плаксій, а я не плачу – я сильніший за інших, я герой». Розірвати це коло допоможе реакція, якої не очікують, – відреагувати на образу усмішкою, віджартуватися або ж перервати стьоб пропозицією: «Розумію, тобі хотілося пожартувати з мене. Але цього разу вийшло не надто ефектно. Давай наступного разу ти спробуєш ще раз?». Витрачати зусилля на таку жертву буде нецікаво та безглуздо. Поясніть цей механізм дитині. Звісно, не завжди легко стримуватися і силою волі видавати позитив у відповідь на зло, але потрібно навчитися це робити.

Історії успіху
Добре працюють приклади із життя. Будьте з дитиною відверті: розкажіть, що в дитинстві у вас були подібні ситуації, поділіться тим, як ви їх подолали. Не було таких – наведіть приклад із життя ваших друзів, родичів. Не стикались із цим, тоді подивіться разом із дитиною фільми та мультфільми із сюжетами, у яких головним героям вдалося протистояти нападкам, перетворити свої слабкі сторони в сильні. Наведіть приклад історії життя відомих особистостей, які зіштовхнулися зі схожими труднощами, але впевнено йшли далі на шляху до успіху: Майкла Джордана, Волта Діснея, Альберта Ейнштейна та інших.

«Разом ми – сила»
Поговоріть із дитиною, чи є в неї компанія або друг, який готовий заступитися за неї. Буває, що дитина не заводить собі друзів тільки тому, що не знає, як влитися в чужу компанію. Особливо це актуально для новачків та першокласників. Подумайте разом, з ким із класу малюк хотів би познайомитися ближче: запросіть однокласників у гості, товаришуйте сім’ями, проводьте разом час. Надійний товариш – гарний помічник у протистоянні із задираками.

Домашній гумор
Проаналізуйте, як у вашій родині з почуттям гумору. Можете з усмішкою сприймати зауваження близьких? Як часто ви по-доброму жартуєте одне з одного? Атмосфера довіри та дружби вдома подарує дитині здатність легко та з гумором ставитися до труднощів. Клейте дурня, кривляйтесь і смійтеся разом.

У дорослих є чудова можливість додати дитині впевненості у собі, адже діти копіюють нашу поведінку і ставлення до життя, яке тільки на 10% складається із подій і на 90% – із наших реакцій на них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Звички батьків, які найбільше дратують дітей

Сімейні справи | 07:30, 15.02.2026

У процесі виховання ми, батьки, часто забуваємо, що наші слова, вчинки та звички мають значний вплив на дітей. Навіть із найкращими намірами ми можемо мимоволі створювати ситуації, які викликають у них роздратування.

Чому діти втрачають апетит?

Дитяче харчування | 06:30, 15.02.2026

Проблеми з апетитом у дітей – це питання, яке турбує багатьох батьків. Дитина, яка відмовляється від їжі, викликає занепокоєння, але важливо зрозуміти, що такі ситуації можуть мати різні причини.

Ознаки, що дитина скоро "сяде вам на шию"

Сімейні справи | 01:30, 15.02.2026

Батьківство — це мистецтво, яке вимагає рівноваги між любов’ю, підтримкою та встановленням меж. Однак інколи діти можуть спробувати взяти верх, використовуючи різні методи маніпуляції. Щоб цього уникнути, важливо розпізнавати тривожні сигнали, які мо

Дії батьків, що підривають впевненість дитини в собі

Сімейні справи | 08:30, 14.02.2026

Самооцінка формується змалечку, і саме батьки закладають її основу. Проте деякі їхні слова та вчинки можуть несвідомо завдавати шкоди, змушуючи дитину сумніватися у власній цінності.

Як впоратися з непростим періодом у дитини?

Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д

Як допомогти доньці відчути свою красу?

Дитина | 06:30, 14.02.2026

Кожна дівчинка має знати, що вона прекрасна. Однак у суспільстві, де стандарти зовнішності диктують свої умови, дитині важко зберігати впевненість у собі. Саме батьки можуть допомогти їй усвідомити свою унікальність і красу.

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют