Якщо дитині постійно забороняти робити те, що їй цікаво, вона або звикне жити "за командою" і перестане виявляти цікавість до світу, ініціативу, або виросте "собі на умі" і взагалі вийде з-під контролю. Батькам хочеться, щоби діти виростали самостійними, але при цьому щоби вони залишалися дітьми.
Яскравим прикладом є історії, коли мама, виводячи дитину на прогулку, ретельно стежить, аби вона, не дай Боже, не замурзалася. Дівчатка особливо мають бути охайними. Але ж діти є діти. Їм хочеться бавитися у піску, грати з однолітками у футбол, волейбол, лазити по деревах. Чемна прогулянка у парку за ручку з мамою - не найцікавіший спосіб проведення часу саме для дитини.
Краще одягнути свого малюка у щось зручне і - ура, хай живе свобода! Не обов'язково, щоби всі, без виключення, калюжі, пісочниці, дерева були грунтовно вивчені нашими дітьми. Та якщо дитина випадково промочили ноги або впала в калюжу - не біда, переодягнемося і поп'ємо гарячого молока. І не варто, звичайно, забувати про безпеку дитини, плутати свободу дій з вибиранням на найвище у дворі дерево чи перебігання дороги.
При цьому дітей потрібно привчати до думки, що свобода - це не вседозволеність, все в житті потрібно робити усвідомлено. Наприклад, можна лазити по деревах, але ламати гілки погано, адже дерево - живе і йому боляче. Розкажіть дітям, як довго воно росло, як дерева "піклуються" про нас, а тому і ми повинні піклуватися про них.
Якщо ми йдемо в гості чи до церкви, діти мають слідкувати за тим, щоби не забруднити одяг - ми ж хочемо бути гарними і акуратними на святі! Ось по дорозі з гостей додому можна і з гірки з'їхати, і в сніжки пограти, і в заметі повалятися - звичайно, якщо одяг зручний. Це ж цікаво! Та головне, - гарантовано спокійний і глибокий сон - нагулялися ж.
Дрібні речі - шкарпетки, рукавиці, трусики, хусточки дітлахи можуть прали самостійно. Повинні ж вони розуміти, що прання - це теж праця, і не варто боятися забруднитися, але потрібно самим подбати про чистоту одягу.
Мама одного підлітка розповідає: "Пам'ятаю випадок, коли старшій доньці було років 14, їй дуже захотілося змінити свою кімнату. Вона розмалювала стіни, повісила замість люстри корч, біля вікна зі стіни на весь зріст дивився привид - красивий, але моторошний... Друзі, приходячи в будинок, писали дочці на стінах вірші та побажання. Бабуся була в шоці, але це була кімната дочки, а дочці було комфортно. Потім, щоправда, вона захотіла розфарбувати і стелю під зоряне небо, тоді я сказала: "фарбуй. Але коли тобі набридне темрява, відмивати і перефарбовувати теж будеш сама". Вона подумала ... і передумала чіпати стелю. А ще через рік-півтора ми з нею разом переклеїли шпалери".
Таким чином, залиште за дітьми право на вибір і дитинство. Головне, щоби наші нащадки були щасливими, але й уміли відповідати за власні вчинки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: Вседозволеність, прогулка, одяг. чистота, вибір, відповідальність, щасливе дитинство
Цікаво також:
Новини по темі
Пастка «емоційного донорства»: чому один з партнерів вигорає швидше?
Сімейні справи | 00:30, 21.06.2026
Коли почуття гаснуть від втоми: що таке емоційне вигорання в парі?
Сімейні справи | 08:30, 20.06.2026
Як навчитися чути партнера та наповнювати його «емоційну посудину»?
Сімейні справи | 06:30, 20.06.2026
