Багато батьків пишаються тим, що є друзями своїх дітей. Вони так і кажуть: «Ми разом робимо що завгодно, у нас немає ніяких таємниць і конфліктів, я довіряю дитині свої думки і тривоги, а вона точно так само відкрита зі мною». І такі відносини здаються справжньою знахідкою: в родині немає непорозумінь, обмежень, авторитетів... Але, зрештою, чи не плутають надмірно ліберальні батьки своєї ролі в родині, відмовляючись від позиції «того, що дає» і стаючи в позицію «того, що приймає»?
Теги: батьки, діти, дитина, батьки і діти, бути другом дитини
Цікаво також:
