Як любов до себе впливає на любов до дитини?

Найголовніше, що батьки можуть дати своїм дітям, — побачити їхнє справжнє «Я», їхню сутність, їхній внутрішній світ. Проте цінити індивідуальність своєї дитини можуть лише ті батьки, які цінують власну сутність. Тільки у такому віддзеркаленні дитина може почуватися по-справжньому задоволеною собою. Незалежно від того, наскільки ви любите свою дитину і намагаєтеся зробити для неї все найкраще, ваше власне почуття незадоволення собою буде транслюватися на неї. Дитина або проєктує ваше незадоволення на себе, або починає рухатися у протилежному напрямку. Ви втрачаєте свій авторитет. Ваші відносини із дитиною можуть бути зруйновані.

Чому виникає це почуття незадоволеності собою?

- Можливо у дитинстві вас змусили почуватися ніяково за те, ким ви є. І це переконання досі з вами. Перегляньте своє ставлення до самих себе.
- Якщо ви не отримали тієї любові, на яку очікували. Це може трапитися у підлітковому віці, у юності, під час розлучення. Коли відповідальність цілковито перекладають на нас, і через це закладається почуття, що з нами щось не так. Ми не такі, як повинні бути. Це переконання дуже довго може жити глибоко у нас.
- Якщо ваші батьки не почувалися достатньо хорошими, то це відчуття могли перейняти й ви.

Що робити, аби побороти відчуття власної недосконалості?

Шукайте любов до себе у самих собі. Не чекайте, що вона прийде від іншої людини. Усе, що вам потрібно, — це ваш власний внутрішній компас, налаштований на цілковите прийняття себе. Поступово ви відчуєте, як переконання у власній недосконалості відходить.

Коли ви любите саму себе, ви можете від щирого серця ділитися цією любов’ю зі своїми дітьми. Кожна клітина вашого тіла транслюватиме їй цілковите прийняття та безумовну любов.

Любіть себе! Любіть своє життя! Любіть кожну мить на цій землі! І тоді наші діти також зростатимуть із відчуттям безмежної любові.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому чоловіки і жінки по-різному реагують на дитячий плач?

Сімейні справи | 02:10, 09.02.2026

Дослідники не змогли пояснити те, чому чоловіки частіше вночі не прокидаються від дитячого плачу, простими біологічними відмінностями між статями. Досі було припущення, що відповідальні за слух ділянки мозку жінок більш пристосовані до розпізнавання

Жінки обирали собі багатших чоловіків, а чоловіки — красивіших партнерок

Психологія | 23:30, 08.02.2026

Жінки виявилися схильними обирати для себе багатших й амбіційніших за них партнерів, тоді як чоловіки — красивіших за них партнерок. Водночас для жінок виявилося важливо бути красивішими за своїх партнерів, а для чоловіків — смішнішими. Науковці прип

Батьківство зробило людей байдужими до екскрементів

Психологія | 23:00, 08.02.2026

Люди, які мали малих дітей, за роки догляду за ними стали відчувати меншу огиду як до дитячих екскрементів, так і загалом до людських. Однак ті люди, у яких діти ще перебували на грудному вигодовуванні, виявилися більш чутливими до таких подразників.

Уважні до онуків бабусі і дідусі зберегли більшу ясність розуму в старості

Здоров'я | 22:00, 08.02.2026

У бабусь і дідусів, які допомагали доглядати онуків, виявили повільніший занепад розумових здібностей у старшому віці. При цьому на темпи занепаду розумових здібностей не впливала частота відвідин онуків, але більш різноманітне проведення часу з ними

Патологічна прокрастинація частково передалася від батьків дітям

Психологія | 21:00, 08.02.2026

Рівень успадкування патологічної прокрастинації, тобто відкладання справ на потім попри неприємні наслідки, виявився близьким до 47 відсотків. Такий рівень успадкування має більшість фізіологічних рис людей, зокрема обмін речовин або наявність неінфе

Які вони негативні батьківські установки для дітей

Сімейні справи | 08:30, 07.02.2026

Батьки часто несвідомо передають дітям негативні установки, які можуть суттєво вплинути на їх розвиток та самооцінку.

Собаки відчувають наш біль: чотирилапі підтримують людину в скрутні моменти

Сімейні справи | 08:30, 03.02.2026

Людина та собака пов’язані особливим зв’язком, який виходить далеко за межі звичайного співіснування. Коли нам важко на душі, саме пес часто стає першим, хто відчуває зміни у нашому стані й приходить підтримати.