Вчимо дитину програвати гідно

Adoption

Date: 05:00, 10.06.2021 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

1152 Переглядів

Більшість дитячих ігор носять змагальний характер, тому завжди є ті, хто програв і переможці. Кожен малюк прагне зайняти лідируючу позицію, а ось програвати не хоче ніхто. При цьому багато дітей дошкільного віку дуже гостро реагують на свою невдачу, ображаючись на товаришів і навіть влаштовуючи емоційні істерики. Завдання батьків - допомогти дитині навчитися чесно і гідно програвати у грі.

9180_11.jpg (32.33 Kb)

Діти дошкільного віку взагалі відрізняються емоційністю і щирістю. Якщо дорослий, прикрість від програшу може приховати від оточуючих, то малюки відразу проявляють свої емоції - починають плакати, ображатися або шукати виправдання своїм низьким результатам.

Невеликий розлад після поразки - реакція для дітей цілком природна. Якщо ж програш у звичайній грі викликає у дитини потік сліз, образу «на весь світ» або очевидну агресію, слід зайнятися коригуванням поведінки. Гостра реакція на поразку може бути сигналом про підвищену тривожність, сильну невпевненість у собі або, навпаки, завищену самооцінку.

З раннього дитинства малюкам вселяють, що перемога - це добре, а програш - погано. Таке категоричне ставлення до результатів виробляє у дошкільнят на підсвідомому рівні необхідність завжди бути в числі перших. Відповідно, будь-яка невдача розглядається ними як особистісна трагедія, показник їх слабкості. Змінивши таку модель мислення, ви зможете позбавити дитину від «самокопання» і стресу, пов'язаного з переживаннями від програшу.

Здорова конкуренція - відмінна мотивація, але вона не повинна перетворюватися у нав'язливе бажання завжди здобувати перемогу. У цьому випадку велика ймовірність занадто вимогливого ставлення дитини до себе і повного неприйняття програшу. Щоб навчити малюка адекватно реагувати на невдачу у грі, батькам досить дотримуватися кількох простих правил:

- Не піддавайтеся. Аби не допустити, щоб дитина засмутилася, дорослі часто допомагають їй виграти. Результат - малюк звикає до перемоги, і будь-який програш - а їх може бути багато під час ігор з однолітками - буде викликати засмучення і гостру емоційну реакцію.
- Дозвольте дитині виражати емоції. Якщо вона бореться зі сльозами - дозвольте їй поплакати. Якщо ображається - не лайте. Завдання батьків - знизити ступінь емоційності, а не «закупорити» переживання через програш. Накопичені розлади підвищують загальний рівень тривоги у дитини і нерідко призводять до стресу.
- Не критикуйте дошкільника за низькі результати. Малюк і так засмучується, коли не досягає бажаного, і додатковий тиск з боку близьких тільки посилить поганий настрій. До того ж, у майбутньому дитина буде боятися програвати, тому що не захоче розчаровувати батьків. Такі думки будуть тримати малюка у напрузі і не дозволять розслабитися навіть під час ігор-розваг.
- Пояснюйте, що програш - це можливість набути досвіду. Завдяки поразкам, можна виявити свої слабкі сторони і «підтягти» їх. Аналізуйте разом результати, придумуйте варіанти їх поліпшення. Але не перестарайтеся з бажанням досягти перемогу - у малюка може скластися враження, що для вас перемога дитини вкрай важлива.
- Створюйте можливості для перемог. Включіть у графік заняття, в яких малюк досягає успіху. Баланс перемог і програшів необхідний для підтримки адекватної самооцінки дитини.
- Слідкуйте за своїми реакціями. Діти часто копіюють дорослих. Якщо ви сильно засмучуєтеся, коли програєте, то і ваша дитина з більшою ймовірністю виявить таку ж реакцію під час програшу.

Основну роль у формуванні правильного ставлення до поразок грають все ж відносини всередині сім'ї. Діти часто за допомогою перемог намагаються привернути до себе увагу батьків, отримати слова похвали і схвалення. Ось чому важливо завжди підтримувати у родині доброзичливі і відкриті відносини. Частіше хваліть малюка, підбадьорюйте, говоріть, як любите і цінуєте його. Якщо слідувати цьому простому правилу, можливо, вам і не доведеться думати, як навчити дитину програвати без сліз і образ. Малюкові просто не потрібно буде нічого доводити - він буде отримувати задоволення від процесу і, швидше за все, зможе показати набагато кращі результати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: