З якого віку дитина має спати окремо від батьків?

Педіатри рекомендують батькам спати в одній кімнаті (але не в одному ліжку) з дитиною протягом першого року її життя або хоча б протягом перших шести місяців. Однак багато батьків не згодні з цим і продовжують спати в одній кімнаті з дитиною й далі. Укладаючи дитину спати в іншій кімнаті, вони змушені часто вставати до неї посеред ночі. Дитині теж буває важко звикнути до нової спальні.

Американські вчені дослідили, як умови, у яких дитина засинає, впливають на якість сну. У дослідженні взяли участь 249 немовлят та їхніх мам. Дослідники відвідували мам удома, коли дітям було 1, 4, 6 і 9 місяців. Мами відповідали на запитання про звички сну їх дітей: де вони сплять, як часто прокидаються вночі, яка звичайна тривалість їх сну тощо.

У результаті дослідження було виявлено, що в 9 місяців діти, які сплять в окремій кімнаті з чотирьох місяців і раніше, спали в середньому на 40 хвилин довше, ніж діти, які в 9 місяців все ще спали в одній кімнаті з батьками. Діти, які стали спати окремо в період від 4 до 9 місяців, спали в середньому на 26 хвилин довше. І така різниця в тривалості сну зберігалася довгий час: навіть у 2,5 року в дітей, які до 1 року спали в одній кімнаті з батьками, тривалість сну була менша, ніж у їхніх однолітків, які спали окремо. Таким чином, учені прийшли до висновку, що рішення батьків про те, де дитина повинна спати протягом першого року життя, може впливати на сон дитини довгий час.

Дослідники не бачать необхідності в тому, щоб дитина спала з батьками в одній кімнаті до одного року. Така рекомендація педіатрів пов'язана з тим, що перші кілька місяців мами годують дитину грудьми в нічний час. Також мами сплять поруч з дитиною з міркувань безпеки: до 6 місяців у дитини є ризик синдрому раптової дитячої смерті (СРДС). Це одна з головних причин смерті немовлят: дитина може померти уві сні, і максимальний ризик доводиться на вік до півроку. Коли дитина спить в одній кімнаті з батьками, вони можуть вчасно помітити, якщо ритм її дихання зміниться.

Однак учені не знаходять прямого зв'язку між випадками СДВС у немовлят і тим, чи спали вони поруч з батьками, чи в окремій кімнаті. Через 6 місяців ризик виникнення СДВС знижується, тому батькам потрібно враховувати й інші фактори. Коли дитину занадто довго не кладуть спати окремо від батьків, її сон після цього стає ще більш неспокійним, тому що дитина звикає до нового місця. Крім того, дитина може сприймати фізичну близькість до батьків як ознаку небезпеки, від якої батьки намагаються її захистити.

Прихильники думки, що дитина повинна спати в одній кімнаті з батьками як мінімум рік стверджують, що результати даного дослідження не дають повної картини того, як сплять діти. Тому потрібно робити все можливе для того, щоб запобігти ризику виникнення СРДС та інших чинників ризику, пов'язаних зі сном. Вони аргументують свою позицію тим, що навіть якщо діти, які взяли участь у дослідженні, спали на 40 хвилин менше у випадках, якщо батьки перебували поруч, тривалість їх сну залишалася в межах норми й не приводила до розладів. Також вони кажуть про те, що вченим слід ще з'ясувати, яка тривалість безперервного сну є для дітей найбільш здоровою.

Отже, які ж умови сну є для дитини оптимальними? Коли дитині виповниться півроку, проконсультуйтеся з її педіатром. Розкажіть йому про умови, у яких спить дитина. Якщо ви вирішите, що дитині час спати окремо від вас, педіатр підкаже, як зробити обстановку в її новій спальні максимально безпечною (наприклад, він може порадити прибрати з кімнати зайві подушки, ковдри, м'які іграшки та інші предмети, які можуть викликати ризик удушення) . Крім того, беріть до уваги те, чи є які-небудь розлади сну в дитини або батьків. Подбайте про те, щоб процес сну був максимально комфортним і для вас, і для дитини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Генетика чи оточення: звідки беруться дитячі страхи і як їх «знешкодити»?

Дитина | 08:30, 30.06.2026

Страх темряви, монстрів під ліжком чи боязнь самотності — через це проходять майже всі діти. Проте звідки беруться ці фобії? Частково вони закодовані в нашій еволюційній пам'яті.

Архітектори уяви: чому сучасним дітям життєво необхідна нудьга?

Дитина | 07:30, 30.06.2026

Сучасне дитинство перетворилося на нескінченний марафон: школа, англійська, робототехніка, спорт, малювання. Батьки почуваються винними, якщо дитина просто сидить на дивані й дивиться у стелю. Проте дефіцит нудьги гальмує розвиток особистості.

Кулінарна автономія: чому дітям корисно куховарити змалечку?

Дитина | 06:30, 30.06.2026

Багато батьків уникають пускати дітей на кухню, боячись бруду, розсипаної муки та гострих предметів. Проте кухня — це найкращий безкоштовний розвивальний центр, який ви можете запропонувати дитині.

Таємна мова дитячого малюнка: про що мовчать кольори та лінії?

Дитина | 01:20, 30.06.2026

Коли дитині важко висловити свої переживання словами, вона бере до рук олівці. Дитячий малюнок — це пряма трансляція з підсвідомості. Батькам важливо вміти читати ці графічні послання, щоб вчасно помітити психологічний дискомфорт.

Ефект «цифрового няньчення»: як екрани змінюють дитячу емпатію

Дитина | 00:30, 30.06.2026

Сучасні батьки часто використовують смартфон як швидкий спосіб заспокоїти дитину. Проте за спокійні хвилини дорослих діти платять високу ціну — втрату здатності розуміти чужі емоції. За останні роки нейробіологи все частіше говорять про дефіцит емпат

Синдром хронічної депривації глибокого сну через приховане нічне мікроапное у дітей

Дитина | 08:30, 29.06.2026

Багато батьків вважають, що якщо дитина спить 9–10 годин на добу, то зі сном усе гаразд. Проте тривалість сну не дорівнює його якості. Справжньою невидимою небезпекою для дитячого розвитку є приховані нічні мікроапное — короткочасні зупинки дихання (

Дитячий емоційний рефлюкс: коли шлунок плаче замість очей

Дитина | 07:30, 29.06.2026

Добре відомо, що хронічний стрес викликає виразку шлунка у дорослих. Однак у дітей психосоматичні розлади травної системи проявляються інакше — у вигляді гастроезофагеального рефлюксу (вкидання вмісту шлунка в стравохід) або функціонального болю в жи