Чому насправді дитина хамить своїм батькам?

Зазвичай, коли дорослі чують нові висловлення від своїх дітей, вони часто обирають неправильну тактику: піднімають брови до максимальної висоти і шиплять: “Знову повтори, що ти сказав!”. Насправді ніхто не бажає зіткнутися з грубістю вдруге. Інна Прибора розглядає, що підштовхує дітей до грубості та як запобігти цьому у майбутньому.

1. Підвищена увага
Уявіть картину: вся родина сидить за вечерею, обговорює скрипковий концерт Рахманінова, бабуся в’яже, тато навіть відволікся від дисертації, малюк робить в гречці доріжку і раптом голосно говорить: «Всіх мочити в сортирі, на!»

Тільки що ніхто не звертав на нього уваги, а тепер бабуся кидає спиці, дідусеві викликають швидку, тато схоплюється і носиться по квартирі як ракета з криком: «І це мій спадкоємець!», мама повертається і довго-довго дивиться на тебе в упор. Цікаво ж, правда? Ви знаєте більш легкий спосіб за дві секунди викликати такий чудовий ажіотаж?

Дитяча психологія говорить нам про те, що негативна увага — це теж увага.

Якщо тебе лають — це, напевно, не дуже здорово, але якщо тебе не помічають зовсім — ось це вже проблема.

Деякі американські психологи вважають, що звичайні батьки ігнорують 90% «хорошої» поведінки і «хороших» дитячих вчинків, замість цього ми зосереджуємося на промахах і помилках. Те, що маленька людина щось намагається роботи, ми вважаємо звичайною справою, нормою. А коли порвав з ранку книжечку і м’ячик — тут же кидаємо всі справи, щоб розібратися з проблемою.

Останнім часом батьки намагаються робити все по науці і зайвий раз не похвалять за малюнок, ні за самостійно пов’язані кінці фіранок. Слово «молодець» — визнано безглуздим, а давати грамотний зворотний зв’язок — клопітка справа. Але якщо частіше дивитися на дітей, посміхатися їм та коментувати успіхи («Люба! Ти вже дві години не порівнювала молодшого брата з комахами! Я це дуже ціную!»), можливо, у них не буде потреби відтворювати деякі сміливі слівця.

2. Нерозуміння норм
Інша небезпека підстерігає батьків, які хочуть хороших відносин з дітьми і десь щось чули про «безумовне прийняття». Вони спокійно ставляться до того, що малюк задер ноги на обідній стіл і криє всіх добірними епітетами з політичних дебатів. Взагалі-то, прийняття — слово, яке відноситься до дитини. Це дитину ми любимо і приймаємо, а грубощі, лайку і манеру ставити черевики дідусеві на голову — приймати вже не варто. Якщо те, що ви чуєте, вам не подобається, говоріть про це: «Я не стерплю такого тону в свою адресу», «У нас в квартирі ніхто не римує ім’я дядька Тараса з сантехнікою» — це нормальні фрази. Відстоюйте територію.

Розкажіть про те, що є якісь правила спілкування, і, якщо вони є, їх підтримують всі.

Дивною буде ситуація, в якій тато гримнув на маму, а коли молодший відтворив, всі страшно дивуються і тупотять ногами. Дорослі тут показують своїм прикладом, як потрібно доброзичливо спілкуватися з людьми.

Якщо дитя каже щось неймовірне, ви повинні бути впевнені, що воно в курсі, що взяло дурну манеру. Може, і ні. Може, його так у садку навчили. Прийшов у групу новий хлопчик і блиснув образним словом. А що воно значить — нікому не пояснив, і півгрупи вдома ввечері скаче по ліжку і наспівує куплети з «Червоної плісняви», а батьки стоять бліді.

Тут треба спокійно показати, що ці слова не прикрашають п’ятирічку, і ви краще зараз заспіваєте іншу пісеньку, теж смішну.

3. Внутрішні образи батьків
Часто дорослим здається, ніби дитина хоче образити їх спеціально, і вона ось тут точно нас страшно принизила, бо сказала, що у тата «мордочка весела». Виховані з установкою «мати — це святе», авторитет батька непорушний, ми дико сердимося, відшукавши будь-який натяк на неповагу. Але повага — не вроджена річ.

У нашій взаємодії дорослий — ведучий, дитина — та, кого ведуть.

Дорослий встановлює межі, веде себе так спокійно і впевнено, дає зрозуміти, що він головний, а дитина відповідає. Мама не повинна всякий раз ображатися і ляскати дверима, якщо їй здалося, що їй недостатньо низько вклонилися. Навчитися захищати свої інтереси, вміти сказати про них твердо, не посваритися при цьому з дитиною, відшукавши у неї низькі мотиви, — загалом, цього б непогано нам усім повчитися.

4. Проблеми з прихильністю
Часто тато з мамою б’ють на сполох, якщо дитина влетіла у підлітковий вік, по вуха загрузла в соцмережах, у спілкуванні з однолітками, а що там думають попередні покоління, її вже не дуже хвилює. Можна і огризнутися, особливо якщо тобі набридають навчанням або, що гірше загрожують відібрати смартфон. Канадський девелопменталіст Гордон Ньюфелд говорить на своїх лекціях, що панічне спілкування в мережі руйнує дитячу залежність від дорослого, адже саме дорослий повинен задовольнити потребу в прихильності. Така потреба дуже потужна, але ровесники з телефону з підозрілими смайликами цю потребу задовольнити не можуть. Вони самі досить беззахисні товариші, не цілком дозрілі для глибоких відносин.

Поки діти шукають поверхневого контакту з однокласниками, які виклали ролик з хом’яком на скейті, батьки ризикують почути в свою адресу образливе «Відвали!»

І ця проблема не вирішується радою з серії: «Вимкніть інтернет і сідайте з’ясовувати стосунки». Потрібна копітка робота по відновленню контакту між вами і дитиною. Цей психологічний зв’язок, грамотна ієрархія — те що потрібно для її дорослішання і благополуччя, хоча сама дитина може це заперечувати і говорити, що зараз їй потрібніше залайкати того хом’яка.

Відомий шлях відновити прихильність з дитиною — знайти можливість зосередитися один на одному. Найлегше це зробити там, куди не протягнули оптоволокно, у якому-небудь поході, наприклад. І хоча в лютому рада виглядає досить безглуздою, з чогось треба починати.

Відновивши трепетні відносини, ви помітите, що людині, яка важлива для вас, не так-то просто сказати: «Та йди ти!».

Ну і так, відповідальність за відносини з нестерпним прищавим хлопцем — лежить на нас, батьках.

5. Сигнал лиха
Так, в нормі рідних людей не обзивають «гопниками поганими». Але, може, дитина таким безглуздим способом як раз і дає зрозуміти, що у неї щось не в порядку. Поспостерігайте, поговоріть з нею, з вчителькою, розберіться, через що страждає людина. Раптом там глобальна катастрофа, а рідні не знають. Якщо ми допоможемо людині пережити стрес, то подаруємо їй боксерську грушу, поспівчуваємо і якось дамо зрозуміти, що ми не гопники. І, зрозуміло, нащадки нашого роду взагалі-то так себе не ведуть.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Виявлено ще одну небезпеку підліткового куріння

Дитина | 22:14, 20.07.2026

Дослідники виявили зв’язок між споживанням алкоголю та курінням у підлітковому віці та подальшими розладами настрою. Ця робота проводилася вченими з Університету Гельсінкі.

Фінські вчені зробили несподіване відкриття про позитивний вплив собак на здоров'я немовля

Дитина | 13:46, 15.07.2026

Виявилось, це пов'язано зі специфічниими мікробами, які домашній улюбленець приносить додому.

Яку іграшку вибрати дитині на 1 рік: орієнтири для правильного розвитку

Дитина | 22:39, 12.07.2026

Перший день народження дитини — це важливий психологічний та фізіологічний рубіж. У віці одного року малюк активно переходить від повзання до ходіння, починає усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки та активно досліджує предмети на дотик, смак і зв

Вчені: фізичні покарання небезпечні для дітей

Дитина | 08:27, 11.07.2026

Огляд досліджень, представлений в журналі The Lancet, показав, що фізичне покарання дітей неефективне для запобігання проблем з поведінкою. Замість цього воно провокує зростання проблем і інших несприятливих наслідків.

Педіатр назвала небезпечні симптоми у дітей, які не можна ігнорувати

Дитина | 09:39, 10.07.2026

Батьки часто хвилюються через нежить, кашель чи підвищену температуру. Однак існують симптоми, які лікарі називають “червоними прапорцями”. Саме вони можуть сигналізувати про небезпечний стан, що потребує невідкладної медичної допомоги.

Як лікувати хронічний тонзиліт у дитини: особливості підходу

Дитина | 14:31, 07.07.2026

Як лікувати хронічний тонзиліт у дитини потребує особливого підходу порівняно з дорослими пацієнтами, оскільки дитячий організм має свої анатомічні та імунологічні особливості, а саме рішення про можливе хірургічне видалення мигдаликів приймається зн

Як правильно купати однорічну дитину

Дитина | 12:46, 06.07.2026

Багато однорічних немовлят із задоволенням купаються, але оскільки вони, як правило, завеликі для дитячої ванни чи кухонної раковини, купати їх необхідно у великій ванні. Це часто страшний процес для багатьох батьків, які мають першого малюка.