Як дорослій дочці вилікувати дитячі травми?

Материнська травма в житті жінок може виявлятися по-різному, але всіх цих жінок об'єднує щось спільне — вони почуваються неймовірно нещасними всередині.

Хтось поводиться деструктивно, хтось потрапляє у залежність від стосунків, їжі чи шкідливих речовин, хтось зневіряється у спробах налагодити своє особисте та професійне життя. Але всіх цих жінок об'єднує щось спільне — вони почуваються неймовірно нещасними всередині.

Ця травма дуже глибока та рання. Вона впливає на формування типу уподобання і способів побудови відносин, і навіть на ставлення до себе. Не кожен психолог готовий мати справу з такими травмами, тому що тут важливі певні особисті якості та кропітка дбайлива робота.

Келлі Мак-Деніел — психотерапевт, який спеціалізується на роботі з жінками в співзалежних відносинах. Свій багаторічний професійний досвід вона зібрала у книзі «У пошуку материнської любові».

Для того, щоб краще розуміти суть травми, спочатку варто подивитися, в чому полягає роль матері.

Роль матері у житті дочки

Коли дівчинка перебуває в утробі, мама в буквальному значенні є для неї усім світом. Після народження таке відчуття зберігається ще якийсь час. Процес відділення відбувається не швидко, у міру дорослішання дівчинки.

На початку життя відносини з матір'ю критично важливі, бо від неї залежить життя дитини. Якщо мати передбачувана, надійна і чуйна до потреб дівчинки, між ними формується надійна прихильність. Дочка почувається спокійно, знає, що може спиратися на матір, з'являється довіра до світу. Тоді вона нормально розвивається фізично та психо-емоційно, а в мозку розвиваються зони соціальної взаємодії. Кохання матері — перше в житті дівчинки. Саме материнське кохання впливає на те, яким це почуття стане для дочки в майбутньому.

Келлі виділяє три фундаментальні елементи материнської турботи: опіка, захист та наставництво.

Опіка — чуйна турбота про немовля, адекватний і своєчасний відгук на його потреби. Мама опікується, коли торкається своєї дитини, носить на руках, годує, заспокоює, дивиться з любов'ю. Опіка критично важлива перші тисячу днів життя дитини, бо це період найшвидшого зростання мозку.

Функція захисту полягає в тому, щоб уберегти дочку від фізичної та емоційної небезпеки.

Наставництво матері буде потрібно трохи пізніше, коли дівчинка підросте. Дочка, дивлячись на матір, вчиться бути жінкою та розвивати в собі силу, доброту, ніжність, повагу та інше.

Якщо цих елементів недостатньо або вони відсутні, то у дівчинки формується «материнський голод» — сильна жага до тепла та любові. Це така зяюча чорна діра в душі, яку дівчинка намагається заповнити все своє життя, але безуспішно.

Материнський голод народжується у розбитому дитячому серці. У цьому полягає суть травми.

Як зцілитись від травм минулого?

Для позбавлення від материнського голоду необхідно заповнити дитячі дефіцити в опіці, захисті та наставництві. Тоді можливо буде створювати надійну прихильність та здорові стосунки з іншими людьми.

Для початку важливо визначити, чого саме не вистачало в дитинстві.

Якщо ви сумуєте за дотиками і душевним теплом, всіма силами прагнете любові і близьких відносин — значить, не вистачало опіки. Якщо ви не відчуваєте себе в безпеці, часто турбуєтеся і боїтеся — не вистачало захисту. Якщо почуваєтеся втраченою — наставництва.

А потім потрібно заповнити ці порожнечі відповідним вмістом. Все дуже логічно.

Щоб заповнити опіку, якої бракує, необхідно буде навчитися самій піклуватися про себе. А для цього насамперед налагодити зв'язок із собою.

Захист відновлюється діями, спрямованими на зменшення стресу у житті, релаксацію, вибудовування здорових кордонів.

Наставництво орієнтоване працювати з життєвими цілями. Тут автор рекомендує знайти реального наставника та деякий час рухатися під його керівництвом.

Келлі наводить у книзі конкретні практики, вправи та алгоритми щодо поповнення своїх дефіцитів. Але також рекомендує звертатися до фахівців, які працюють із такою травмою, бо у справі лікування ранніх дитячих травм дуже важлива підтримка та відносини з безпечною прихильністю.

Я щиро раджу прочитати цю книгу тим, хто впізнав себе в цій статті. Ви знатимете причину і краще будете розуміти, що саме відбувається з вами. А рекомендації, які дає автор, дозволять потихеньку позбавлятися материнського голоду і розвертатися до себе.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому не можна займатись спортом ввечері?

Здоров'я | 07:30, 19.04.2026

Заняття спортом пізно ввечері можуть бути причиною безсоння та раннього старіння організму. Лікарі стверджують, що найкраще займатись спортом до 17:00.

Вчені розповіли, чому відсипатися на вихідних – шкідливо

Здоров'я | 19:30, 18.04.2026

Американські науковці з’ясували, що звичка відсипатися на вихідних є шкідливою для здоров'я.

5 ознак, що вам потрібно до психолога

Психологія | 08:30, 17.04.2026

Психологічне здоров’я людини – це обов’язкова умова для комфортного життя та саморозвитку, при цьому багато українців ставлять його на друге місце після фізичного здоров’я, хоч ці поняття взаємопов’язані.

Гормональні зміни після пологів

Післяпологовий період | 07:30, 17.04.2026

Саме гормональні коливання пояснюють більшість змін, з якими стикається жінка в перші тижні та місяці після пологів: перепади настрою, сльозливість, втому, випадіння волосся, зміни ваги, проблеми зі сном, зниження лібідо або, навпаки, тривожність і д

Як мамі вийти зі стану, коли нічого не хочеться?

Мама | 19:30, 15.04.2026

Стан, коли «нічого не хочеться» — це не просто лінь чи поганий настрій. Для мами це часто сигнал емоційного вигорання або глибокої психофізичної втоми. Коли ресурс вичерпано, навіть прості побутові справи здаються підкоренням Евересту.

Післяпологова депресія у дружини: покрокова інструкція для тата

Сімейні справи | 08:30, 14.04.2026

Народження дитини — це не лише величезна радість, але й колосальне випробування для жіночого організму. Різкий спад гормонів, хронічний недосип та повна зміна звичного життя іноді призводять до медичного стану, який називається післяпологовою депресі

Що робити батькам, якщо дитина вживає лайливі слова?

Дитина | 00:30, 14.04.2026

Кожен із батьків рано чи пізно стикається з моментом, коли з милих вуст дитини злітає зовсім не миле «міцне» слівце. Перша реакція дорослих — це зазвичай шок, сором і бажання негайно це припинити. Проте паніка й крики тут не допоможуть. Давайте розбе