Як навчити дитину опановувати свої емоції?

Навчитися розуміти та «приборкувати» свої емоції важко навіть дорослим, що вже казати про малюків, які лише починають пізнавати світ. Як же ж допомогти дітям давати лад усім тим почуттям, що вирують усередині? Як навчити розрізняти їх? А головне – опановувати, а не йти у них на поводі? Тут дітям, а також їхнім батькам, вихователям й іншим дорослим, яких турбує це питання, у пригоді стануть перевірені на практиці поради від психологині Юлії Джежелій.

#1
Усі емоції важливі!
Емоції допомагають нам розуміти, що з нами відбувається. Не буває поганих та хороших емоцій, але є неприємні та приємні. Неприємні емоції – знак того, що щось не так, або навіть попередження про небезпеку. Зазвичай такі емоції спонукають нас діяти відповідним чином і захищати себе.

#2
Визначай та називай свої емоції
У емоції, як і у кожної речі, є своя назва й ознаки. Ми краще розуміємо, що з нами, та краще керуємо емоціями, коли даємо їм назви.
Страх допомагає нам уникати небезпечних ситуацій, при цьому ми стаємо більш зосередженими, настороженими та здатними захистити себе.
Гнів допомагає нам відстояти себе.
Смуток змушує нас на деякий час гальмувати та «відступати», щоб мати час обміркувати певну ситуацію.
Огида допомагає нам дотримуватись гігієни та чистоти.
Радість говорить нам про те, що у нас усе гаразд.

#3
Використовуй емоційний термометр, досліджуючи емоції
Почуття можуть бути маленькими або великими. Отже, ми можемо їх вимірювати та створювати власну шкалу для них, наприклад, від 1 до 5. Як я почуваюся, коли маю гнів на 5 балів за емоційним термометром? Як почуваюся, коли гнів на 2 бали? Чи є якісь відмінності?
Подумай і вигадай разом із дорослим, що саме тобі може допомогти чи що саме ти можеш робити, щоби впоратися з цими емоціями, коли вони сягають кожного з рівнів за шкалою твого емоційного термометра.
Наприклад:
– злюся на 3 бали – розповісти дорослим, що саме я почуваю і що потребую;
– гніваюся на 5 балів – роблю фізичні вправи, не пов’язані з ситуацією гніву (стрибки, біг).

#4
Наші емоції тісно пов’язані з тілесними відчуттями
Коли ми гніваємось, можемо відчувати, як тіло напружується, стискаються кулаки, ми червоніємо. Коли боїмось, то можемо відчувати нудоту, біль у животі, нам може здаватися, що не вистачає повітря, може паморочитись у голові. Це нормальні відчуття, нічого поганого від них не станеться. Ці відчуття допомагають нашому тілу діяти. Вони минуть тоді, коли стихне наша емоція.

#5
Навіть найсильніші емоції завжди минають
Емоції чимось нагадують морські хвилі на узбережжі – вони можуть бути менші, більші, можуть бути величезними, але всі ці хвилі поступово зникають біля берега. Тож, яка би не була емоція, важливо пам’ятати, що вона розсіється, як і хвиля. Ми можемо дати собі час спостерігати за хвилею, дати час їй пройти, але не чіплятися за неї й не намагатися позбутися.

#6
«Мудрі думки» допомагають зменшити неприємні почуття
Щоб краще давати раду з неприємними емоціями, нам треба знати, що думки, емоції та наші дії пов’язані. Наприклад, коли тобі треба зробити щось, чого ти ніколи не робив або не робила раніше (грати у нову гру, вчитися писати чи читати у школі), може прийти думка: «У мене нічого не вийде» чи «Я не зможу». Оскільки ти починаєш так думати, з’являється почуття страху. І, відчуваючи страх, ти можеш уникати цієї нової гри чи не хотіти йти до школи. Тобто, думка («Я не зможу») викликає почуття (страх), яке призводить до дій (униканню нових ігор чи навчання). Але ж думка «Я не зможу» не є обов’язково правдивою, не є точним фактом. І, якщо ми маємо якусь думку, то не обов’язково саме їй вірити. Ми можемо поливати «соусом мудрості» свої негативні думки, змінюючи їх на ті, які допоможуть почуватися краще та діяти краще. Також можемо уявити, що негативні думки проходять повз нас, як хмаринки в небі, чи уявити, що спускаємо їх в унітаз.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Класні фільми на Великдень для всієї родини: що подивитись?

Сімейні фільми | 07:30, 12.04.2026

Найкращим рішенням для сімейного вечора на Великдень буде перегляд добрих, світлих та атмосферних стрічок, які сподобаються як малечі, так і дорослим. Ми підібрали топ фільмів та мультфільмів спеціально для читачів сайту «Наша мама», розділивши їх за

Зв'язок із батьками в дорослому віці: як його налагодити?

Психологія | 06:30, 12.04.2026

Зв'язок із батьками в дорослому віці часто зазнає серйозних випробувань [20, 27]. Коли ми вилітаємо з батьківського гнізда, починаємо будувати власну кар'єру та родину, регулярне спілкування нерідко зводиться до коротких чергових дзвінків «Як справи?

Як реагувати батькам, якщо дідусь і бабуся не хочуть проводити час з внуками?

Сімейні справи | 01:20, 12.04.2026

Батькам буває дуже боляче та прикро, коли найрідніші люди — дідусь і бабуся — не виявляють бажання спілкуватися з онуками. У суспільстві живе міцний стереотип, що старше покоління має з радістю забирати дітей на вихідні чи канікули. Коли реальність н

Чоловіки, які слухають своїх дружин, - найуспішніші

Тато | 08:30, 11.04.2026

Дослідження в галузі соціальної психології, включаючи роботи відомого доктора Джона Готтмана, показують, що «прийняття впливу» є важливим фактором успіху - особливо якщо дивитися глибше, через призму стану нервової системи та рівня стресу.

Пари, які вміють жартувати один з одного, щасливіші - дослідження

Сімейні справи | 07:30, 11.04.2026

Дані, опубліковані в Journal of Research in Personality, а також дослідження, проведені вченими з University of Kansas, показують - гумор всередині пари напряму пов’язаний з вищим рівнем задоволеності стосунками і емоційної близькості, особливо коли

Обійми знижують стрес і піднімають імунітет - дослідження

Сімейні справи | 01:20, 11.04.2026

Фізична близькість, така як обійми чи ніжні дотики, запускає в організмі процеси, які напряму впливають на нервову систему. У момент контакту знижується рівень кортизолу - гормону стресу, який накопичується через постійну напругу, переживання і внутр

Що робити батькам, якщо їх дратує дитина-підліток?

Сімейні справи | 00:30, 10.04.2026

Це цілком нормальна ситуація, хоча про неї не прийнято говорити голосно. Підлітковий вік — це період "великого розриву", коли дитина намагається стати окремою особистістю, часто через суперечки та знецінення батьків. Ось короткий план дій, як зберегт