
Тобто тепер йдеться не лише про те, чи має дитина можливість пообідати в школі. Не менш важливе питання — що саме вона отримує на тарілці і чи хоче це їсти.
Перші результати опитування батьків, яке проводить Державна служба якості освіти, дають досить спокійну картину. Більшість опитаних зазначають, що їхні діти регулярно харчуються у школі, а для переважної більшості родин це харчування є повністю безоплатним.
Водночас у батьків є побажання до того, як система працює на практиці.
Меню подобається, але його хочуть урізноманітнити
Понад 80% опитаних позитивно оцінюють різні складові шкільного харчування. Батьки загалом схвально відгукуються про умови в їдальнях, організацію харчування, смак страв і різноманітність меню.
Але це не означає, що проблемних моментів немає.
Найчастіше батьки говорять саме про різноманітність меню. Частина родин хотіла б бачити більше різних страв. Майже стільки ж уваги приділяють смаку їжі.
І це важливий момент. Формально правильне меню ще не означає, що дитина із задоволенням його їстиме. Для школяра має значення, чи подобається йому конкретна страва, чи не повторюється меню занадто часто, чи їжа має нормальну температуру та виглядає апетитно.
Тому якість шкільного харчування — це не тільки дотримання норм і правильний набір продуктів. Це ще й те, як дитина сприймає готову їжу.
Що відбувається під час повітряної тривоги?
Окремою темою залишається харчування під час повітряних тривог.
Для частини дітей час обіду може припасти на перебування в укритті. І тут батькам не завжди зрозуміло, як саме школа вирішує це питання.
За результатами опитування, більшість батьків, які стикалися з такою ситуацією, повідомляють, що дитину харчують. Водночас є родини, які говорять про часткове або нестабільне забезпечення харчуванням, а частина батьків узагалі не знає, як організований обід під час тривалого перебування в укритті.
В умовах воєнного стану школи можуть організовувати харчування не лише у звичайній їдальні, а й в інших пристосованих приміщеннях, якщо це дозволяють умови та дотримуються відповідні санітарні вимоги.
Тому тут важливо не лише мати формальне рішення, а й пояснювати батькам, як саме воно працює у конкретній школі.
А що з якістю та безпечністю?
Паралельно держава перевіряє, як організоване харчування безпосередньо у школах.
Держпродспоживслужба вже проаналізувала організацію харчування у сотнях закладів. У частині шкіл виявили недоліки, пов’язані з безпечністю харчових продуктів і санітарними вимогами.
Йдеться не лише про самі страви. Перевіряють умови зберігання продуктів, дотримання гігієнічних вимог, організацію роботи персоналу та інші етапи, від яких залежить безпечність їжі.
Це важлива частина реформи: безоплатне харчування має бути не просто доступним, а безпечним і якісним.
Що можуть зробити батьки?
Найперше — поговорити з дитиною.
Не лише запитати: «Ти їла сьогодні?», а й поцікавитися, що саме вона з’їла, що залишила на тарілці і чому.
Якщо дитина постійно відмовляється від певних страв, це вже привід звернути увагу на проблему. Можливо, справа у смаку. А можливо — у температурі їжі, повторюваності меню, часі обіду або навіть у тому, як організований сам процес харчування.
І тоді зі школою варто говорити не загальними фразами на кшталт «їжа погана», а конкретно: яка страва не подобається, що саме дитина залишає, як часто повторюється певне меню, чи встигають діти поїсти тощо.
Водночас важливо пам’ятати: нинішні результати опитування — проміжні. Дослідження ще триває, а його учасники долучаються добровільно. Тому ці дані не можна сприймати як остаточну оцінку шкільного харчування в усій Україні.
Але вже зараз вони показують головне: доступ до безоплатного харчування поступово стає нормою, а наступне завдання — зробити так, щоб діти справді хотіли цим харчуванням користуватися.
Бо про успішність шкільної їдальні говорить не тільки кількість виданих порцій.
А й те, чи сіла дитина за стіл, чи поїла і чи вийшла з їдальні не голодною.
Журналістка – Гураль Марія.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: Шкільне меню
Цікаво також: