Чому дуже важливо говорити про насильство в сім'ї?

Понад 1,1 мільйона жінок в Україні щороку стають жертвами фізичного чи сексуального насильства у сім’ї. Є те, що може робити кожен із нас – говорити про домашнє насильство у своїй сім’ї, з партнером і дітьми. Говорячи про це, ми вже діємо проти насильства. І є як мінімум п’ять причин, чому це критично важливо робити.

Проговорюючи емоції, ми знижуємо рівень агресії

Фізичне насильство у стосунках не виникає на рівному місці. Воно нарощується поступово, як снігова куля. Спочатку з’являється емоційне насильство, що проявляється в ігноруванні, демонстративно холодному ставленні до партнера чи дитини. Потім виникає психологічне насильство: знецінення, приниження, образи, обмеження свободи. І вже після цього може проявлятися фізичне насильство. Якщо партнер починає розповідати, як вам поводитися, що одягати, порівнює вас з іншими – це перші дзвіночки. Приховане послання таких дій: "Я не впевнений(-а)у собі", "Мені страшно тебе втратити", "Я хочу відчувати владу, самостверджуватися через агресію над тобою". Головною помилкою у цьому випадку буде мовчати і не реагувати, намагаючись не провокувати агресора. Не отримуючи реакції, насильник ще більше включається. Буває і так, що партнер просто не усвідомлює, що своїми словами чи діями завдає вам болю або дискомфорту. Тому ви маєте сказати про свої відчуття і так зупинити ріст "снігової кулі" агресії.

Так ми даємо інструкцію партнеру

Коли ми купуємо якийсь товар, до нього, як правило, є інструкція. У ній написано, що може його пошкодити, а що вивести з ладу. Це стосується і людини: певні слова чи дії можуть травмувати нас чи виводити з ладу. Крім того, коли ми приходимо у стосунки зі своїм партнером, кожен приносить свої переконання, звички та очікування. Якщо ми не розповідаємо про них партнеру, це однозначно колись призведе до конфліктів та агресії. Тому потрібно говорити з партнером про те, що вас може травмувати, що вам не подобається в певних ситуаціях, на які слова ви реагуєте з болем. Зріле спілкування відбувається тоді, коли ми починаємо говорити про себе й даємо інструкцію іншім, як із нами поводитись. При цьому говорити важливо не тоді, коли ви вже сваритеся, а тоді, коли все добре.

Пояснюючи, ми можемо виховувати щасливіших дітей

Так само, як дорослому партнеру, дітям можна і треба пояснювати свої емоції. Замість "Як тобі не соромно?" можна сказати: "Я тебе люблю. Але те, що ти зараз робиш, мене злить". Замість того, щоб кинути дитині: "Відчепися!", можна сказати: "Я зараз втомлена(-ий), і мені потрібно відпочити. Давай пограємось пізніше". Тоді дитина бачить, що батьки – живі люди, і вчиться висловлювати свої емоції так само, як вони. Жінка, яка у постійному тісному контакті з дитиною, перебуває весь час у стані віддачі. Тому постійно втомлена, тривожна, частково сама травмована. Це не може не відображатися на дитині. І в усіх батьків трапляються ситуації, коли вони не змогли стриматись і накричали чи образили дитину. В такому разі не треба боятись вибачитись і пояснити дитині, що сталось. Це не слабкість – дитина оцінить вашу довіру й повагу до неї. А ще побачить модель того, як можна визнавати і виправляти свої помилки.

Коли ми говоримо, формуємо нову норму відносин

У нашій психіці ще живуть моделі поведінки наших бабусь і дідусів, яким доводилося виживати у суворому світі. Ми несвідомо переймаємо їх спотворені уявлення про те, що ми є значущими, коли жертвуємо собою. Тоді як здорові відносини – це рівність та взаємоповага партнерів. За дослідженнями, Україна є носієм найсильнішої моделі виживання. Ми прожили багато історичних процесів, в яких змогли вижити, у нас є велике серце, і ми вміємо справлятися з болем. Але є й великий мінус звички до жертовності, болю, переживань: інколи ми не бачимо, що може бути по-іншому. Сьогодні вже не потрібно виживати. Ми можемо любити та спілкуватись, як зрілі люди. Якщо будемо визнавати ситуацію та змінюватися, то в майбутньому у хлопців та дівчат, які зараз ростуть в сім'ях агресорів, є шанс не потрапити у коло насильства. Зміни повинні відбутися не тільки в державі, а перш за все – в суспільстві, в нашій ментальності. При спілкуванні з жертвами насилля часто виявляється, що біль для них – норма, бути жертвою – норма. Вони не знають, що буває по-іншому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Сім продуктів для жінок, які посилюють відчуття щастя

Сімейні справи | 13:44, 06.09.2026

Жінкам у будь-якому віці важливо приділяти увагу харчуванню, обираючи корисні для емоційного здоров'я продукти. Так, наприклад, їжа зі швидкими вуглеводами та надто жирна їжа шкодить не тільки фігурі, але й схильна викликати депресію.

Не можете заснути вночі: одна вечірня звичка допомагає налаштувати сон

Сімейні справи | 23:02, 04.09.2026

Проблеми із засинанням часто пов’язані не лише зі стресом чи гаджетами, а й із хаотичним режимом. Експерти зі сну радять щовечора лягати приблизно в один і той самий час — навіть у вихідні.

Чи шкідливо спати в бюстгальтері?

Сімейні справи | 00:23, 31.08.2026

Спати в бюстгальтері загалом не шкідливо. Немає наукових доказів, що це підвищує ризик раку грудей, порушує кровообіг чи лімфовідтік (у нормальному, не надто тісному бюстгальтері), зупиняє ріст грудей або впливає на їх форму/провисання.

Медики озвучили головні ознаки нестачі сексу у жінок

Сімейні справи | 16:15, 03.07.2026

Медики розповіли, які прояви здатні видавати жінку, що зіткнулася з нестачею сексу. Своєю думкою з цього приводу поділився з громадськістю лікар-невролог.

Від батьківства назад до романтики: як зберегти шлюб після появи первістка?

Сімейні справи | 08:30, 28.06.2026

Дитина приходить у сім'ю, яку створили двоє дорослих. Чоловік і дружина мають залишатися в пріоритеті, щоб зберегти родину.

Синдром «ідеальної мами» та вигорання: як розподілити ментальне навантаження в парі?

Мама | 07:30, 28.06.2026

Щаслива дитина росте у спокійних батьків. Делегування та відмова від перфекціонізму — це основа виживання молодої сім'ї.

Брудне взуття приносить у дім мільйони мікробів, включно з бактеріями з фекалій

Здоров'я | 08:30, 25.06.2026

Взуття приносить у дім бактерії та бруд - і це підтверджують дослідження.