4 типи токсичних батьків

Adoption

Date: 00:30, 03.06.2025 | Категорія: Сімейні справи [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

98 Переглядів

Кілька років тому аргентинська психологиня Каміла Сарако помітила: багато її пацієнтів мають дещо спільне – «токсичне виховання». Це не означає, що вони страждали виключно від жорстокого поводження батьків. «Існує безліч інших способів, за допомогою яких батьки завдають болю, іноді ненавмисно», – пояснює вона.

3961_13.jpg (30.08 Kb)

Важливо розуміти, що токсичними можуть бути як чоловіки, так і жінки. Ось деякі характеристики:

Жорстоке поводження
Кожен випадок насильства, пережитий дитиною, залишає свій травматичний слід: руйнує особистість, псує її емоційне життя.
Без сумніву, батьки, які чинять сексуальне насильство або проявляють жорстокість до своїх дітей, завдають їм найглибшого болю.
Але емоційна і вербальна агресія шкодять не менше.

Від емоційного насильства так само важко зцілитися, як і від насильства фізичного

Знецінення дитини, глузування з її досягнень, або ще гірше – агресія, коли дитину лають зі словами «ти тупий», «ідіот», «тебе ніхто ніколи не полюбить», «краще б тебе не було».

Якщо така практика в сім'ї є постійною, у маленької людини немає шансів вирости без відчуття, що з нею щось глобально не так.
«Іноді легше вилікувати наслідки фізичного насильства, ніж серйозні психологічні травми», – пояснює Сарако. Часто прояви жорстокості трапляються в сім'ях, де батьки зловживають алкоголем. Тоді дитина розуміє, що батько б'є її, бо втратив контроль, і це не її проблема. А от якщо вона росте, слухаючи постійні приниження, то вони перетворюються на її внутрішній голос».

Маніпуляції
Ще одна риса токсичних батьків – маніпуляції, які Каналес називає «емоційним насильством». В її основі лежить почуття провини. Дорослий грає жертву перед дитиною, щоб шантажувати її й отримати бажане». Сарако додає: така поведінка більше притаманна токсичним матерям.

Поважати і любити батьків не означає підкорятися і жити за їхніми правилами, кажуть фахівці

Особливо часто це відбувається з дочками, що живуть з матерями. Матері не хочуть, щоб вони йшли з рідної домівки, будували власні сім'ї. Тому починають критикувати всіх потенційних залицяльників. Часто такі мами маніпулюють погіршенням здоров'я, щоб спровокувати почуття провини.

Контроль і гіперопіка
Це спільна риса токсичних батьків різних поколінь. Але якщо раніше батьки обмежували своїх дітей, щоб змусити їх підкоритися, то сьогодні вони роблять це, щоб захистити їх. Типові приклади: раніше батьки змушували дітей здобувати певні професії або слідувати певним сімейним традиціям.

Сьогодні контроль проявляється у надмірній опіці, у прагненні захистити дітей від страждань і розчарувань. «Мама краще знає, мама життя прожила» – цю та схожі фрази можна почути від батьків, схильних до гіперопіки. Живучи в умовах, коли всі ключові рішення ухвалює не вона, а батьки, дитина може не брати відповідальність ні за навчання, ні за соціальну адаптацію, ні за формування міжособистісних зв'язків.

У такої дитини також формується страх зробити помилку. І це – погано, тому що намагатися уникнути невдач означає втрачати можливість розвиватися. «Тому, щоб надати дитині впевненості у своїх силах і заохотити її до сміливих дій, батькам варто навчити її миритися з розчаруванням. Вона має експериментувати, помилятися і знову робити спробу. Так вона вчиться і розвивається», – твердить Сарако.

Недбалість
Ще одна ознака сучасних токсичних батьків – «вседозволеність і страх встановлювати обмеження», що, за словами Каналеса, робить їх недбалими батьками, оскільки вони «нехтують фізичними, емоційними, соціальними та освітніми потребами своїх дітей».

Якщо в минулому недбалими вважали тих батьків, що не були поруч, або не приділяли дитині належної уваги, то сьогодні це ті, хто «дозволяє їй їсти все, що вона хоче, прогулювати школу, не робити домашні завдання і не поважати інших», – пояснює психолог.

Сучасні токсичні батьки виховують покоління «дітей-тиранів».

«Через свою недбалість вони дають дітям владу, з якою ті не здатні впоратися здоровим способом. Діти стають дорослими в сімейній системі», – пояснює психолог. І додає, що від такого виховання страждають усі. «Дитина виростає нездатною вписатися в школі, в університеті, на ринку праці, в суспільстві, де їй не дозволяють робити те, що вона хоче», – зауважує він. Батьки відчувають себе «в'язнями» дитячих істерик.

Страждає також і суспільство, оскільки «виховує покоління тиранів, які не поважають авторитетів, не вміють долати невдачі й, бувши самозакоханими, не здатні співчувати іншим і розуміти їхні проблеми".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: