Як не нашкодити дитині під час розлучення?

Adoption

Date: 00:30, 18.06.2025 | Категорія: Сімейні справи [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

184 Переглядів

Розлучення – складний етап не тільки для батьків, але і для дітей. Незалежно від віку, такі зміни в родині можуть викликати у дитини великий спектр емоцій. У результаті такої травматичної події діти починають відчувати сум, злість і навіть провину через те, що відбулося. Батькам важливо знайти правильний підхід до розлучення, що може значно зменшити негативні наслідки для дітей та допомогти їм адаптуватися до нових обставин.

5991_2.jpg (29.44 Kb)

Сім'я має велике і важливе значення у житті кожної людини, а батьки відіграють найважливішу роль у житті дитини. Розвиток дитини залежить від того, яке спілкування домінує у відносинах батьки / діти. У той же час відносини між чоловіком та дружиною є моделлю, яку дитина запам’ятає і буде використовувати у своїх майбутніх стосунках. Відповідно, негативний приклад, який батьки демонструють під час розлучення, так само відкладеться у свідомості дитини.

У будь-якому випадку все залежить від того, як поводяться дорослі і на якій підставі відбувається розлучення. Дуже часто батьки проектують свої стосунки на дітей, використовуючи такі фрази:«ти недостатньо хороший», «ми з татом посварилися через твою погану поведінку». Дорослі також ставлять дитину перед вибором або вона постійно перебуває в центрі конфлікту. Через таке ставлення дитина може отримати психологічні травми різного характеру.

- Почуття невизначеності. Дитина, не відкривши для себе подібні емоції, може почати переживати, і згодом, коли вона виросте, їй буде важко переносити будь-які незрозумілі ситуації.
- Відчуття покинутості. Якщо перехід від звичайного життя до розлучення відбувається дуже різко, наприклад, у сім’ї були чудові стосунки, батько був поряд, а потім раптом зник або змінив своє ставлення до дитини, – то може виникнути відчуття покинутості. Через страх розставання їй буде складно будувати здорові відносини у майбутньому.
- Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). У рідших випадках, коли дитина стає свідком або жертвою насильства, може розвинутися ПТСР. Це порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події. Воно проявляється у вигляді нічних кошмарів та підвищеної тривожності.
- Проблеми з соціумом. Діти, які переживають розлучення батьків або конфлікти в родині, можуть заглиблюватися в себе та уникати спілкування з однолітками. Вони часто відчувають себе відокремленими від світу.
- Розлади поведінки. Діти починають поводити себе надзвичайно агресивно та протестувати або, навпаки, замикаються в собі, стають замкнутими і відчуженими.

Як уникнути травмування дитячої психіки
- Будьте поряд. Мова не тільки про фізичну присутність, варто дати дитині розуміння того, що батьки її не покинули. Навіть якщо дитина мовчить, це не означає, що те, що відбувається, її не хвилює і не зачіпає. Спитайте, як вона себе почуває, не нехтуйте її станом.
- Поговоріть та поясність те, що відбувається. Спробуйте лагідно підвести дитину до цієї розмови, розкажіть про те, чому один із батьків тепер живе окремо. Поясніть дитині, що у вашому розлученні немає її провини, і що ви залишаєтеся її батьками і завжди будете її любити і піклуватися про неї.
- Будьте уважні до себе. Діти беруть приклад зі своїх батьків, тому навчаються у них, як переживати стрес, як ставитися до себе та до оточуючих. Контролюйте свій емоційний та психічний стан.
- Посприяйте збереженню відносин між дитиною та другим членом родини. Часто він зовсім перестає з’являтися у житті дитини. Проте, припинити шлюб - не означає припинити стосунки, просто тепер вони мають інший вигляд. Ви більше не подружжя, але для дитини завжди залишаєтесь батьками.

Що робити, якщо один з батьків зникає
На жаль, трапляються ситуації, коли один з батьків з різних причин припиняє спілкування з дитиною після розлучення. В таких випадках варто звернутися до психолога, щоб пропрацювати з дитиною цю ситуацію і не залишати її до моменту, коли дитина виросте і почне сама розбиратися зі своїми дитячими травмами.

Щоб підтримати дитину під час цього непростого етапу, підтримуйте відкрите спілкування, відслідковуйте зміни настрою і обов’язково створюйте нові ритуали і традиції. Тепер ви житимете по-іншому, тож можна придумати багато приємних дрібниць, які приноситимуть щастя у ваше життя.

Дитині в цей період важливо відчувати любов та підтримку. Тут на допомогу можуть прийти родичі, такі як бабусі, дідусі, тітки, сестри та брати тощо.

Ну і звичайно заохочуйте, щоб ваша дитина вела активне соціальне життя, займалася улюбленим хобі, навчалася і не мала багато часу на те, щоб думати про неприємні речі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: