Як реагувати на незручні запитання дитини

Коли малюки починають сипати питаннями про те, як влаштовано світ, відповіді давати не надто складно. Вони поки не вимагають детальної підготовки і просто розважають батьків парадоксами логіки. Типовий приклад з книги про Карлсона, коли Малюк, що доношував речі за старшим братом, робить висновок: "Мама, ось мій братик виросте ... Ну, одружиться ... Ну, помре ... Що, мені тоді доведеться одружитися з його старою дружиною?"

"Тату, чому, коли мій день народження, - я росту, а коли твій - ти старієш?" - цікавиться син знайомих. Наша донька, шанувальниця казкових сюжетів, питала: "Мамо, а в житті так може бути, як у фільмі "Володар кілець", коли ельфи не вмирають, а просто спливають в інший світ?" І що сказати?

Питання науки викликають часом не менші труднощі. Дитя, начитавшись енциклопедії, дивиться на батьків як на неуків: "Чому ви мені весь час даєте книжки - ви що, зовсім нічого не знаєте?"

Особисто для мене найскладніше - питання не на тему сім'ї, сексу і науки, а питання про морально-етичні норми. Універсальних пояснень не відшукаєш в підручниках фізики, а від відповідей дорослого, між іншим, залежить, чи буде поважати його дитина і його власну самоповагу. "Ма, чому ми не даруємо наші гроші он тій тітоньці? У нас же вдома ще є, а у неї - зовсім немає? "- запитує дівчинка батьків в супермаркеті, вказуючи на неохайну жебрачку. У молодшому дитячому віці ще немає напівтонів, от і спробуй викласти дитині основи "Капіталу" Карла Маркса, коли приклад розподілу капіталу - тут, перед очима ...

Син колеги Данило, учень початкової школи, після концерту в дитячому будинку запитав: "А сім'ї, які добре живуть, можуть просто забрати цих дітей до себе? Ми когось візьмемо? Чому ні?" Ну що тут скажеш ... А відповісти треба обов'язково, ще й хочеться щось зробити, ніби доводячи самому собі, що ми живемо в нормальному (на жаль!) розвиненому суспільстві, а особисто я - не гуманоїд, а людина гуманна.

Природа влади - ще один камінь спотикання. "Навіщо тато слухається начальника, якщо той дурний?" - раптом поцікавився Сашко, мимоволі чуючи розмови про самодурство не цілком компетентного шефа ... Так і власний авторитет в очах дитини втратити недовго! Мовчати чи розмовляти при дітях лише на нейтральні теми, утримуючись від оцінок?

е, що дитина не соромиться ставити запитання - дуже добре. І те, що вона ще не вміє будувати правильні причинно-наслідкові зв'язки, оцінювати обстановку, дійсно показують його питання. Дивно? Незручно? Зате так ви краще пізнаєте своюдитину і допоможете їй. Більше того, заохочуйте "незручні" питання. "Добре, що ти запитав про це ..." або "Цікаве питання", - ось вам і початок для бесіди. Випадки з тривожними ситуаціями, звичайно, вимагають іншого підходу і особливої уваги, але багато що ми можемо і повинні цілком адекватно пояснити своїм дітям. Наберіться мужності і терпіння: можливо, доведеться себе контролювати, від чогось відмовитися, зробивши висновки після спілкування з сином. А деколи треба відкривати таємницю деяких моментів: "Ми так поступили, тому що ... не бажаємо когось засмучувати, існує ряд труднощів, які поки нездоланні, уникаємо довгих пояснень, просто намагаємося бути ввічливими".

У будь-яких сімейних ситуаціях не звалюйте вину на дитину, не залишайте неприємний осад у душі. "Це все через мене", - так, діти схильні саме до такого висновку. Ви посварилися - помирилися, але коментар все ж потрібно надати дитині.

Якщо дитина взагалі не задає питань - це теж показник ситуації в родині. Чи обговорюєте ви свої проблеми, плани, зміни, фінансові питання, великі покупки будинку разом, або ж ваше дитя спостерігає лише мовчазне співіснування батьків і часом конфліктні ситуації? Не найкращий варіант, коли майже всі "функціональні" моменти сімейного життя, уже доступні дитячому розумінню, знаходяться "за лаштунками". Наприклад, дитина лягла спати, і лише потім мама з татом починають розмовляти про своє, про доросле - куди підемо всім сімейством, чи купимо нову техніку і, мабуть, відкладемо поки візит до Сидорових.

Якщо вдома такі розмови ведуться при дитині - значить, обстановка склалася комфортна, і батьків можна питати на різні теми, які так цікавлять зростаючу людину. Більше того, вони заслуговують довіри, і в своїх щирих і чесних відповідях показали себе непоганими психологами і дипломатами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Якщо у дитини болить горло
  
• Приготуйте ці сосиски в лаваші, діти будуть у захваті
  
• Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
  
• В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
  

Цікаво також:

Новини по темі

Крики батьків впливають на розвиток мозку дітей

Здоров'я | 06:20, 10.03.2025

Як показують дослідження, кричати на дитину з виховною метою абсолютно неефективно.

Як зрозуміти, що чоловік вас кохає?

Мама | 01:30, 08.03.2025

Жінки часто задаються питанням: “Чи дійсно він мене кохає?”. Щоб допомогти розібратися в цьому, давайте розглянемо ключові ознаки щирого кохання з чоловічої точки зору.

Що чоловіки найбільше цінують у своїх дружинах - дослідження

Сімейні справи | 00:30, 08.03.2025

Кожeн чоловік має свої унікальні вподобання, алe є кілька якостей, які більшість чоловіків цінують у свoїх дружинах. Давайте розглянемо їх детальнішe.

Чому батьки кричать на дітей і що робити натомість?

Сімейні справи | 01:30, 07.03.2025

Батьки часто використовують крик, шантаж, погрози та заборони без пояснень, коли не розуміють поведінки дитини або не мають навичок спокійного спілкування. Це не сприяє ні повазі, ні авторитету.

Чому багатьом відмінникам складно досягти успіху?

Навчання | 08:30, 05.03.2025

Людина може скласти всі іспити на найвищі бали, проте так і не знайти місце в житті. А трієчники, які не відрізняються старанним навчанням, навпаки, найчастіше досягають успіху і будують карколомну кар'єру. Чому так? Психологи пояснюють, чим відрізня

Психологи пояснили, чому сучасній людині складніше знаходити друзів

Психологія | 07:40, 05.03.2025

Дослідники провели опитування, щоб з'ясувати, як дорослі ставляться до дружби. Результати показали, що частка тих, хто не має друзів, зросла майже на третину за останні десять років.

Жінки вважають схильних до спалахів гніву чоловіків менш розумними - дослідження

Психологія | 01:30, 05.03.2025

Чоловіки, у яких часто відбуваються спалахи гніву, сприймаються жінками, як менш розумні. Такого висновку дійшла міжнародна команда психологів.

Коментарі до новини

Додати коментар до публікації

Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  

Код:


Введіть код: