– Більшість дітей важко прокидається вранці, сонні, вони не хочуть снідати. І голодними їх до школи не відправиш, і якщо змушувати їсти, також користі не буде. Що ж робити?
– Головне для будь-якої їжі, чи то сніданку, чи то вечері, – наявність апетиту. Якщо дитина не хоче їсти, то силоміць ви її не нагодуєте. Але голодною також відпускати не можна. Тому моя думка така: якщо син чи донька категорично не хоче їсти вранці, слід змінювати режим харчування напередодні. Повірте мені, якщо погодувати дитину о 18.00 і більше нічого цього дня не давати, тобто, відмовитися від вечері, то вранці вона захоче їсти. Дітей слід привчати до легкої, смачної, солодкої їжі: вівсяної кашки, мюслів, йогуртів тощо. Якщо це смачно і солодко, а не яєчня з ковбасою, то дитина від такої їжі не відмовиться. У крайньому випадку запропонуйте чай з улюбленим печивом.
– Згідно з медичною статистикою, у перші місяці навчального року 60% першокласників втрачають вагу, ще 20% мають серйозні проблеми зі здоров’ям. Чому це з ними відбувається?
– Бо у них принципово змінюється коло спілкування, відбувається значне навантаження на психіку. Людина – це така істота, в якої робота всіх внутрішніх органів і систем залежить перш за все від стану психіки. Починається абсолютно новий етап у житті, який, безумовно, відображається на всіх органах і системах дитини. Втім однозначно сказати, чому саме першокласники так реагують, не можна.
– А батьки можуть якось допомогти дитині в такій ситуації?
– Боюся, що це питання, на жаль, не знаходить відповіді з боку батьків. Вони не можуть у цій ситуації фактично допомогти дитині. Тут акцент треба робити на методиці викладання у школах: як проходять уроки, скільки часу діти бувають на свіжому повітрі, як організовано харчування тощо. Я вважаю, що викладати природознавство, не виходячи з класу – це злочин. Тому допомогти нашим дітям може тільки перегляд усієї системи освіти, яка б узгоджувалася з медиками.
– Батьки хочуть, щоб їхнє чадо всебічно розвивалося. Тож після уроків діти ідуть на танці, до музичної школи тощо. Чи не надто велике навантаження на них, особливо першачків, і чи не відіб’ється воно на здоров’ї малюків?
– Для здоров’я будь-якої дитини дуже корисно бігати, стрибати, ганяти і близько до школи не підходити. Це найкорисніше, що може бути, з урахуванням наших шкіл, де поняття фізкультура, спорт – це більше для галочки, ніж для здоров’я школяра, адже ми нині тільки мріємо про школу з басейном, ковзанкою і т.д. Тому є чіткі критерії, за якими визначають, може син чи донька ходити на додаткові заняття чи ні. Якщо дитина висипається протягом ночі й уранці легко прокидається, добре відпочила, а після уроків із задоволенням біжить на додаткові заняття з тієї ж музики, танців тощо, то це чудово. Значить, навантаження для неї посильні. Та коли це не так, то треба від чогось відмовитися, й мамам і татусям слід пам’ятати, що найбільше щастя – це здорова дитина, а не музична школа, танці чи щось інше.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пішла дитина в школу – почала хворіти
– На уроки фізкультури тепер не допускатимуть дітей без довідки про пробу Руф’є. Чи справді за нею можна визначити стан фізичного здоров’я школяра? Адже пульс у дитини, коли вона прийшла до лікаря з дому, відпочила, мабуть, буде інший, ніж, скажімо, в хлопчака, який прибіг відразу з футбольного поля...
– Вважаю, що ця проба і велика увага, яка їй приділяється, це один із варіантів бюрократизму в нашій медицині. Теоретично будь-яку дитину, яка іде до школи, має не лише елементарно оглянути лікар, вона має пройти УЗД з ніг до голови ( від щитовидки до органів малого тазу), зробити електрокардіограму і здати клінічні аналізи крові та сечі. І таке обстеження потрібно проводити раз у рік. Але цього ж не роблять. Можна подумати, що проба Руф’є і огляд, прослуховування навіть найзнаменитішим лікарем допоможе виявити якісь тимчасові порушення серцевого ритму, через які діти помирають на уроках фізкультури. Звичайно, що ні. І для того, щоб уникнути таких випадків, треба проходити нормальне обстеження. А тепер давайте поставимо елементарне запитання: скільки коштує найпростіший електрокардіограф і де є школа, яка його має? Покажіть мені цю школу. Тому оті останні віяння – проходити медогляд усім підряд у тому режимі, в якому його проводять, перетворилися на чергову галочку в документації. І це спроба відразу призначити педіатра офірним цапом: якщо щось станеться, то всі претензії до нього. Він цю дитину оглядав, він і винен.
– Ваша думка щодо фізичного навантаження у школах. Воно справді надмірне чи, може, просто наші учні надто слабкі?
– Навантаження школярів украй незначне, саме тому відбувається все те, що відбувається. Ще 20 років тому дитина приходила зі школи, кидала сумку і бігла на вулицю бавитися, кататися на велосипеді, битися з хлопчаками, грати у футбол. А що робить нині після школи? Сідає або перед телевізором, або перед комп’ютером. І в результаті – діти нетреновані, фізичних навантажень недостатньо, і замість того, щоб змусити їх стрибати, бігати, у школах, навпаки, вводять обмеження на уроки фізкультури.
Аби дитина росла здоровою, вона повинна мати на день 1,5 години фізичного навантаження. Це мінімум. Протягом цього часу дитина має стрибати, бігати, активно рухатися. А тепер проаналізуйте, скільки уроків фізкультури на тиждень, яка їх тривалість і чим діти на них займаються. Додайте, чим вони займаються вдома. І картина вималюється сама собою.
– Із запровадженням 11-річної системи навчання ті школярі, що перейшли до 10 класу, змушені будуть опанувати програму, розраховану на три роки, за два. Оскільки навантаження у старшокласників і так надто велике, то чи зможуть вони осилити ще й додаткове. Чи не підірве це їхнє здоров’я?
– Тут лікар нічого порадити не може. Звісно, це недобре. Просто нам завжди треба знати, хто конкретно сказав, що треба вчитися 12 років, а потім хтось інший – що 11 років. Біда наша у тім, що рішення, які стосуються нас усіх, наших дітей, приймає зверху невідомо хто, тому спитати ні з кого. У ситуації, коли школи розвалюються, коли вони злиденні, злиденні вчителі, коли нічого не будують, а можливостей для шкільного спорту нема взагалі, вчитися треба вісім років, а не 10 чи 11. Щоб діти якомога швидше пішли туди, де можна заробити на нормальні умови життя. Школа має виконувати два головних завдання, яких вона не виконує: виявляти здібності в учнів і розвивати їх. І тоді ті, в кого немає здібностей до того чи іншого предмета, не будуть витрачати час на опанування науки, до якої у них не лежить душа.
– Батьки скаржаться, що у школах дітям дають дуже багато інформації, яка їм не потрібна...
– Погоджуюся. І у мене жорстких питань з цього приводу значно більше, та оскільки відповідей на них нема, то не знаю, хто буде їх вирішувати. Бо з кожного предмета наверху сидять люди, які захистили по 100 докторських дисертацій, і тепер вважають, що вони – мудрі, а ми з вами – дурні.
– Чи не вважаєте ви, що до розробки навчальних програм слід долучати медиків. Адже відсоток дітей, які закінчують школу здоровими, просто мізерний?
– Насправді ця ситуація – це наслідок тотальної безвідповідальності. Теоретично, підкреслюю, теоретично навчальні програми узгоджуються з МОЗ. Але будь-який лікар знає, що наша сучасна школа позбавляє дітей здоров’я. У школах немає жодних умов для занять спортом, у них цілковито ігнорують можливості вийти з учнями з класу. Ну, хоч би на уроках природознавства, ботаніки та географії. Тож особисто я вітаю, що діти тепер вчитимуться не 12, а 11 років. І в цій ситуації будь-які заяви про те, що нам треба орієнтуватися на Європу, неправомірні. Орієнтуватися, звісно, треба, але для початку слід створити нормальні школи, класи, нормальні умови для занять фізкультурою, а тоді вже давайте будемо ходити до школи хоч до 20 років. Я особисто не маю нічого проти, якщо дівчата почнуть народжувати у 10 класі, тільки б народжували здорових дітей. Спершу треба довести школу до пуття, а тоді регулювати кількість років навчання. А в цій ситуації складається враження, що ніхто не хоче взяти на себе цей обов’язок, всім все одно, а найбайдужіше, як мені здається, батькам, які терпляче чекають, як там, наверху, вирішать долю їхніх дітей.
– А що в такій ситуації можуть зробити батьки?
– Дуже багато. У кожної людини є право вибору. І я думаю, що коли батьки дітей всієї школи на зборах вирішать, що, скажімо, у школі є майданчик, двір, сад, що на майданчику діти займатимуться фізкультурою, а в шкільному саду – ботанікою, і що вивчати цей предмет взимку немає потреби, його слід вивчати навесні, коли спільно куплять м’яч і будуть дружно з дітьми його ганяти. Коротше кажучи, треба щось робити. Бо зараз ми чекаємо, що якийсь добрий дядечко навчить наших дітей грати футбол. Та не буде такого. Ми самі повинні їх цьому навчити.
За інформацією lvivpost.net
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитина, навчання, школа, хвороби, здоров'я, уроки фізкультури, Комаровський
Цікаво також:
Новини по темі
7 найпоширеніших нездорових наративів для дітей
Дитина | 00:30, 18.01.2026
Чому деякі діти ненавидять школу?
Навчання | 01:20, 16.01.2026
Чому постійний батьківський контроль шкодить підліткам?
Дитина | 08:30, 15.01.2026
Заборона телефонів у школі: що кажуть психологи?
Навчання | 07:30, 15.01.2026
Чому дитяче "я не хочу" — частина нормального розвитку?
Розвиток дитини | 06:30, 15.01.2026
Перший підробіток підлітка: що треба знати батькам?
Дитина | 01:20, 15.01.2026
Якщо дитина постійно ниє
Дитина | 07:30, 14.01.2026
