Цікава правда про батьків, які звикли кричати на своїх дітей

Невже підвищений тон автоматично робить вас «поганим» батьком або матір’ю? На це запитання спробувала відповісти клінічна психологиня Emily Edlynn.

У відомих виданнях нерідко можна побачити заголовки на кшталт «Як перестати кричати на дітей» чи «Чому крик шкодить мозку дитини». В основі цих статей — добре відомі твердження про шкідливий вплив підвищеного голосу на психіку дітей. Нейронаука дійсно підтверджує: систематичне приниження, словесне насильство чи залякування — це руйнівні практики.

Проте що робити з тими моментами, коли батько або мати реально не витримують — втома, стрес, перевантаження. Іноді крик стає емоційною розрядкою, сигналом, що їм теж важко. Чи є це однозначною шкодою? Не зовсім.

Що таке «крик»
Дуже важливо відрізняти емоційний крик від образливого або агресивного. Іноді «крик» — це просто гучне повторення прохання, яке дитина ігнорує восьмий раз. А іноді — це реакція на небезпеку (наприклад, коли дитина біжить на дорогу). Це — не зловживання владою, а спонтанний, захисний механізм.

Ключовий момент — зміст і намір. Якщо у крику немає образ, принижень чи погроз — це не те саме, що емоційне насильство. У психології чітко розрізняється вербальне насильство та підвищений тон, пов’язаний із ситуацією або втомою.

Чому ми кричимо
Більшість батьків не вибирають крик як стратегію — це реакція, яка з’являється у відповідь на втому, стрес, перевантаження. У світі, де на батьків покладено стільки відповідальності, а підтримки — обмаль, часом не вистачає внутрішніх ресурсів.

Батьки — не святі, а живі люди. І якщо втомлена мама у вівторок ввечері підвищила голос — це не причина для вічної провини.

Коли крик справді шкодить: чіткі межі
Однак є межі, які не можна перетинати. Ось чіткі орієнтири, на які слід зважати:

Зміст має значення більше, ніж гучність. Не ображайте, не принижуйте, не лякайте.

Частота. Якщо крик стає звичною формою спілкування у домі — це сигнал до змін.

Реакція дитини. Якщо вона боїться вас — це небезпечно. Постійний страх активує у мозку дитини механізм «бий або тікай» («flight or fight») і це шкодить її емоційному розвитку.

Постійний негативний емоційний клімат у сім’ї — один із факторів, який підвищує ризик розвитку тривожних розладів у дітей.

Якщо так іноді стається
На щастя, поодинокі епізоди крику не прирівнюються до емоційного насильства. У більшості родин, де є любов, турбота, підтримка, такі моменти не залишають глибоких травм. Вони можуть навіть стати повчальними.

Якщо після емоційного сплеску ви поговорили з дитиною, пояснили свої почуття, перепросили — ви будуєте міцні, живі стосунки, в яких дитина бачить приклад емпатії, відповідальності та щирості.

Крик як частина справжніх емоцій
Прагнення завжди бути «ідеальними» — небезпечна ілюзія. Діти мають бачити справжні емоції батьків, а не їхню постійну маску спокою. Вони мають вчитися, що всі емоції — допустимі, але важливо нести за них відповідальність.

Крик — це не мета. Але він іноді сигналізує, що щось іде не так. І якщо ми здатні усвідомити це — ми вже на шляху до кращого батьківства.

Багато сучасних батьків виросли у домівках, де крик був формою контролю чи залякування. Тому будь-яке підвищення голосу може їх самих повертати у травматичні переживання. Якщо це ваш випадок — ви заслуговуєте на особливу підтримку.

У таких ситуаціях робота з психологом або групова підтримка може допомогти розірвати ланцюг між минулим досвідом і нинішнім батьківством.

Ми не живемо у світі, де немає напруженості. Але ми можемо жити у родинах, де після крику настає теплий діалог, де батьки визнають свої емоції та де стосунки не руйнуються, а стають міцнішими.

І якщо іноді вам доводиться кричати — пам’ятайте: любов, турбота та щирість означають набагато більше, ніж одна мить гніву. Ідеального батьківства не існує. Але існують справжні батьки, які ростуть разом зі своїми дітьми. І це — найбільша цінність.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Підлітковий гнів: як бути батькам і підтримати дитину?

Школярі | 08:30, 06.01.2026

У підлітків, які переживають період статевого дозрівання, природно загострюються емоції. Тому така поведінка не обов’язково пов’язана з тим, що батьки зробили або не зробили. Незалежно від того, наскільки хорошими є мама і тато, все одно можуть бути

«Дитина зводить з розуму»: як батькам і підліткам пережити вік бунтарства?

Виховання | 06:30, 06.01.2026

«Ці шпалери потворні. Ти що, не могла щось нормальне купити?» або «Нафіга ти перераховуєш гроші в незрозумілий котячий притулок?» Якщо ви чуєте таке від своєї дитини все частіше — не засмучуйтесь. Адже протест у підлітковому віці — це не погано!

Як втомленій мамі бути щасливою?

Мама | 06:30, 04.01.2026

Втомлену жінку, маму «не в ресурсі» легко впізнати. Часто вона роздратована, з пониклим поглядом. Діти можуть описати її як ту, що «постійно кричить», «у неї часто болить голова». Дитина може відчувати почуття провини, думаючи, що всі біди через неї

Як комфортно повернути себе в режим роботи після свят?

Сімейні справи | 20:30, 01.01.2026

Психологиня Анна-Марія Бресешер розповіла, як комфортно вийти з режиму свят і повернути себе в режим трудових буднів.

Привітання з Новим роком 2026

Сімейні справи | 22:30, 31.12.2025

Ніколи не знаєш, що чекає тебе завтра. Кожен новий день - нова сторінка. А що на ній буде викарбувано - залежить від тебе: від твоїх дій, рішень, переконань та стереотипів.

Чи заважає увімкнений телевізор спати дитині?

Дитина | 21:30, 31.12.2025

Існує думка, що телевізор, який працює, шкідливий для здоров’я дитини. Лікар Євген Комаровський пояснив, чи так це насправді.

Новорічні фільми для всієї сім'ї

Сімейні фільми | 06:20, 31.12.2025

Вибір правильного фільму, який захопить і дітей, і дорослих, може стати справжньою пригодою. Адже він має бути не лише розважальним, а й надихаючим, об’єднувати покоління, дарувати сміх і нові теми для обговорення.