Найбільша помилка батьків при куплівлі домашнього улюбленця дитині

Adoption

Date: 14:00, 12.02.2020 | Категорія: Виховання [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

618 Переглядів

Малюк просив, ви піддалися на вмовляння, але домашній улюбленець не приносить радості?

4445_99.jpg (60.38 Kb)

Батьки купують котика чи собачку, очікуючи, що раз дитина просила, то відповідальність по вихованню ляже на дитячі плечі. Втім, малюки навіть свої іграшки не люблять складати в шафу або коробку, всупереч вимогам дорослих, а що говорити про догляд за живою істотою? І неправий тут не малю, а саме батьки.

Якщо малюк просить завести кошеня собі, це не означає, що від вас він не очікує жодної участі. Зовсім навпаки: кошеня повинен стати загальним улюбленцем і повноправним членом сім'ї. Всі повинні їм цікавитися, піклуватися, демонструвати радість від спілкування. Якщо з боку дорослих цього не буде, то і для дітей спілкування приносить не ті емоції, які очікувалися. Дитина не позбудеться від нудьги і нестачі спілкування, якщо позиція батьків така: "Ти просив - ми купили. Займайся і не приставай".

Хочете ви цього чи ні, але обов'язки по догляду теж доведеться ділити. Від дитини дошкільного віку не можна чекати абсолютної відповідальності - вона ще тільки виховується. Нагадуйте, питайте, пропонуйте зробити щось разом. Звертайте при цьому увагу на позитивні сторони не особливо цікавих процедур. Будьте готові до того, що життя з тваринами - це не тільки радість, а й пошарпані тапочки, рвані шпалери або, наприклад, специфічний запах. Якщо ж не готові (чи не подобаються домашніх тварин, або вважаєте, що в умовах міської квартири їм там не місце), то краще взагалі нікого не заводити - як би малюк вас не просив.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: