5 правил, як правильно хвалити дитину

Турботливі батьки прагнуть виховати гармонійних особистостей, тому перейматимуться з цього привиду. Тому ми підготували кілька порад.

1. Хвалити дитину потрібно за конкретну дію. Особливо це важливо для хлопців, адже таким чином у майбутнього чоловіка виникатиме бажання діяти далі. «Ти допоміг мені донести важку сумку. Це досить важко, але у тебе все вийшло! Піднімати важкі речі — це справа справжніх чоловіків!»

2. Хвалити дитину необхідно, не порівнюючи її з іншими. Не використовуйте порівнянь узагалі. «А ти краще намалювала, ніж Оленка!» — це справа безглуздих батьків, не уподібнюйтеся таким! Діти й самі завжди змагаються між собою без батьківської допомоги. Навпаки слід учити дитину уникати цього, порівнювати можливо лише себе сьогоднішнього з учорашнім.

3. Хвалити дитину слід, не акцентуючи увагу на тому, що їй дається з легкістю. Якщо бачите, що дитина легко залізла на драбину, просто зафіксуйте це як факт, без зайвих фраз: «Так, я бачу, що ти самостійно заліз на високу драбину!». Якщо ж ви бачите, що дитина доклала певні зусилля, додайте добрих слів, але не перебільшуйте.

4. Хвалити дитину потрібно, використовуючи дозовані похвальні фрази. Не слід зациклюватися на кожній дрібниці. Як у тому прислів’ї «Хвалили, хвалили та з ніг звалили» Деякі вчені навіть констатують, що коли дитину перехвалиш, вона починає демонструвати зворотній результат, або дуже погано поводитися. Аби такого не сталося, краще подякувати життю за те, що так склалося, дитина чогось досягла — це добре. Без зайвих емоцій похвалити й навчити малюка не зупинятися, а ставити собі нову мету.

5. Хвалити дитину необхідно, не обіцяючи їй, що вона обов’язково стане відомою людиною. Це певне продовження попереднього пункту. Оцінюйте завжди дитину об’єктивну. Адже вона вам вірить, уявіть, яке матиме розчарування, якщо десь в іншому колективі вона помітить, що є люди, які танцюють, малюють, займаються спортом (будь-що інше, де малюк був найкращим) значно краще, ніж вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Що робити батькам, якщо їх дратує дитина-підліток?

Сімейні справи | 00:30, 10.04.2026

Це цілком нормальна ситуація, хоча про неї не прийнято говорити голосно. Підлітковий вік — це період "великого розриву", коли дитина намагається стати окремою особистістю, часто через суперечки та знецінення батьків. Ось короткий план дій, як зберегт

Як реагувати батькам, якщо дитина агресивно сприймає будь-які спроби їй допомогти?

Сімейні справи | 19:30, 09.04.2026

Агресія дитини у відповідь на допомогу — це зазвичай захисна реакція. Дитина відчуває провину, сором або страх бути «недостатньо хорошою», і виплескує ці почуття назовні, щоб відгородитися від болю. Ось стратегія для батьків, як поводитися в такі мом

Список фраз-підтримок, коли дитина засмучена через чергову невдачу

Дитина | 08:30, 09.04.2026

Ось добірка фраз, які допоможуть дитині пережити невдачу, не втративши віри в себе. Головна мета цих слів — переключити увагу з результату (оцінки) на процес і зусилля.

Дитина приносить лише «двійки»: інструкція з виживання для батьків

Школярі | 07:30, 09.04.2026

Низькі оцінки часто сприймаються батьками як особиста поразка або сигнал, що дитина «лінива». Проте хронічна успішність на рівні «двійки» — це не вирок, а симптом. Це сигнал тіла або психіки про те, що дитині десь «тисне».

Список фраз, якими можна підбадьорити дитину вранці перед школою чи садочком

Дитина | 06:30, 09.04.2026

Вони допоможуть дитині відчути підтримку, знизити тривогу та знайти мотивацію вийти з дому.

Що робити батькам, коли дитина симулює хворобу, бо не хоче в садок чи школу?

Дитина | 01:20, 09.04.2026

Ситуація, коли дитина «раптово» відчуває біль у животі чи горлі перед виходом з дому, знайома багатьом батькам. Це явище називають «соматизацією» — коли психологічний дискомфорт перетворюється на реальні фізичні симптоми.

Справа не в неуважності: 4 ознаки того, що вашій дитині потрібен офтальмолог

Дитина | 00:30, 09.04.2026

Діти рідко скаржаться на поганий зір. Вони просто не знають, що можна бачити інакше. Для них розмитий світ — це норма. Тому відповідальність за здоров’я очей повністю лягає на плечі батьків.