Психологи: істерики – невід'ємна частина дитинства

Adoption

Date: 09:30, 30.10.2024 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

1666 Переглядів

Дитячі істерики сповнюють батьків жахом. Однак прояви такої поведінки в дітей – невід’ємна частина дитинства, і батькам годі щось із цим удіяти. Стикаючись із дитячими істериками, легко втратити самовладання. Це тест на терпіння, і батьки повинні пройти його до кінця. Спробуймо з’ясувати, чому трапляються дитячі істерики, як батькам їм зарадити і в яких випадках дитина потребує медичної допомоги.

3830_9.jpeg (37.12 Kb)

Психологи стверджують, що істерика – це реакція дитини в ситуаціях, коли та не в змозі контролювати свої емоційні імпульси. Дитина втрачає самоконтроль, ігнорує правила поведінки, яких раніше дотримувалася.

Істерики найчастіше трапляються з дітьми віком від півтора року й зазвичай минають, коли дитина сягає чотирирічного віку. Однак у деяких малюків істерики тривають і довше.

Як зарадити дитячій істериці

Крок за кроком ви навчитеся заспокоювати дитину й контролювати її настрій. Якщо ж ви поки цього не вмієте, радимо скористатися низкою рекомендацій.

1. Не звертайте уваги на істерику. Постарайтеся зосередитися на чомусь іншому, аби не відреагувати на ситуацію надто бурхливо. Але цей прийом не матиме ефекту тоді, коли дитина завдає собі фізичної шкоди або впадає в істерику саме через брак вашої до неї уваги.

2. Зберігайте спокій. Якщо дитяча істерика відбувається вдома, варто зберігати спокій. Останнє потребуватиме від вас великих зусиль і терпіння. Якщо ж дитина впадає в істерику в громадському місці, виведіть її звідти. Запропонуйте їй декілька варіантів, куди ви зможете піти разом. Наявність вибору рано чи пізно заспокоїть дитину.

3. Не допускайте насильства з боку дитини. Якщо дитина кричить, б’ється або розкидає речі, негайно зупиніть її. Дайте їй зрозуміти, що насилля неприпустиме. Але насамперед переконайтеся, що й ви не виявляєте агресії. Якщо дитина погано поводиться, доцільно позбавити її певних привілеїв. Таким чином, дитина усвідомлюватиме, що батьки її люблять, але ті чи інші прояви її поведінки вважають неприпустимими.

4. Намагайтеся зрозуміти реакцію дитини. Під час спілкування з дитиною намагайтеся зрозуміти, що вона хоче сказати. Поставте їй декілька запитань, аби вона мала змогу легше висловити свої думки. Це її заспокоїть.

5. Не стримуйте плач дитини. Батькам, зрозуміло, важко бачити дитину засмученою. Але не варто стримувати дитину від сліз. Плач вивільняє гормон стресу кортизол. Коли дитина поплаче – знову матиме гарний настрій.

6. Не перестарайтеся. Не змушуйте дитину постійно стримуватися вдома або на вулиці. Навіть якщо дитина впадає в істерику, це не означає, що вона так само вестиме себе й на вулиці. Дитина має знати, що її оселя – це місце, де вона може вільно висловлювати свої почуття. Підтримуйте дитину в цьому.

Про що свідчать сильні істерики?

Якщо істерики в дитини стають надто інтенсивними, це може вказувати на проблеми зі здоров’ям. Наприклад, психологи загострюють увагу батьків на можливості психічних розладів у дитини.

1. Експерти стверджують, що істерики в здорових дітей коротші й менш агресивні, ніж у дітей із депресією, синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю, що здатен спричинити опозиційний розлад тощо.

Дослідження засвідчили, що істерика в здорової дитини може тривати 10–11 хвилин, а в дітей із різними розладами – у середньому 25 хвилин.

2. Згідно з дослідженнями, дитячі істерики є раннім симптомом, який спричиняє опозиційні розлади.

3. Інші дослідження показали, що діти, яких часто охоплює істерика, у майбутньому мають більш високий рівень тривожності, ніж їх однолітки.

Ви можете відчувати значні труднощі, намагаючись упоратися з дитячими істериками. У найважчих випадках варто скористатися допомогою фахівця.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: