Як навчити дитину казати «ні» і чому це корисно?

Adoption

Date: 11:20, 20.06.2025 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

77 Переглядів

З самого народження ми навчаємо наших дітей всьому, що необхідно їм для життя. Навчання починається з базових речей, але діти потребують набагато більше знань для гармонічного зростання та розвитку. Одна з таких речей – вміння говорити «ні». Це про вміння встановлювати межі та відстоювати їх. Це вміння буде дуже корисним під час зростання і особливо у підлітковому віці, коли стає відчутним вплив однолітків.

5112_9.jpg (31.9 Kb)

Навколо дітей завжди багато спокус. Це і погана компанія, і необачні вчинки, і алкоголь з цигарками. Багато дітей вперше пробують палити або випивати у 13-14 років. Найчастішою причиною стає вплив однолітків.

Доволі часто дитина йде на це не через те, що хоче спробувати щось заборонене. А через те, що просто не вміє відмовляти.

Чотири кроки до впевненості
Для того, щоб сміливо відмовляти людям, коли це важко зробити, у дитини має бути впевненість у собі та в свої правоті. Як цього досягти?

Невербальні сигнали тіла дуже добре відчуваються під час розмови. Навчіть дитину впевненій позі – розправлені плечі, голова піднята, ноги ширше плечей. При цьому, треба дуже повільно та впевнено говорити, відчуваючи себе каменем або деревом, що пустило коріння в землю.

Навчіть дітей фразам, якими можна обґрунтувати відмову.

- «Мені це не подобається»
- «Мені потрібен час, щоб подумати про це»
- «Це погана ідея і я не хочу брати в ній участь»
- «Мені це не цікаво. Розважайтеся без мене»

Поясніть дитині, що вона не має переконувати інших не робити чогось. Головне для неї – відстояти свої власні кордони та не робити того, чого не хочеться.

Навчіть дитину правильно завершувати розмову – уходити, якщо тебе не чують. Це значить, що дитина має піти від співрозмовників, якщо вони не хочуть її чути та продовжують тиснути.⠀

Розвиток навички
Вміння говорити «ні» напряму залежить від того, як людина себе розуміє та відчуває, від вміння формулювати свої почуття, бажання та обмеження. Вчіть дітей розбиратися в своїх почуттях та бажаннях, щоб вони точно знали, що для них добре, а що погано.

Ведіть відкриті розмови про тиск однолітків. Це допоможе дітям розрізняти, коли на них тиснуть. Обов’язково обговоріть можливі наслідки вчинків, зроблених під тиском.

Демонструйте власний приклад. Коли дитина бачить стержень в своїх батьках, найчастіше вона переймає цю рису. Дослідження показують, що діти більш схильні приймати поведінку, змодельовану їхніми батьками.

Тренуйте навичку говорити «ні». Для цього можна змоделювати різні ситуації, в яких дитина має обґрунтовано відмовити. Крім того, приймайте відмову від дитини у щоденних рутинних справах. Доволі часто батьки вчать дітей казати «ні», але відмовляються приймати відмову, коли мова стосується їх.

Допоможіть дітям зрозуміти, що встановлення меж – це здорова практика, яка допоможе їм у майбутньому приймати зважені рішення та будувати здорові стосунки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: