Як робити зауваження чужим дітям?

Ось у вашої дитини хтось відбирає іграшку. Ваше батьківське серце не витримує: треба терміново йти на допомогу! Не поспішайте, добре подумайте, перш ніж втручатися. Дитячі сварки — спосіб отримати досвід взаємодії одне з одним, самому знайти вихід з важкої ситуації. Але якщо ви бачите, що дитина сама не справляється, не гріх і втрутитися.

Коли варто зробити зауваження чужій дитині
Іноді поведінка дитини настільки обурлива, що вимагає втручання з боку. Що можете зробити ви? Звичайно, найкраще безпосередньо звернутися до батьків або опікунів дитини, оскільки саме вони повинні вирішити ситуацію. Але в окремих випадках зауваження варто зробити саме дитині.

Як правильно робити зауваження?
Здебільшого батькам не подобається, коли інші дорослі роблять їхній дитині зауваження. Мами й тата рефлекторно починають захищати свою дитину, що досить неконструктивно: це заважає розібратися в ситуації. Майте це на увазі, і вже якщо ви вирішили закликати чужу дитину до порядку, будьте ввічливі й тактовні.

Правило перше — з дітьми розбираються батьки
Зазвичай батьки знаходяться поруч із дитиною та цілком можуть самостійно впоратися зі своїм чадом. Але є винятки.

Чужа дитина ображає твою дитину, чужа дитина бере без дозволу ваші іграшки, батьки цієї дитини не реагують на ситуацію або їх не видно поруч — в такому випадку варто втрутитися.

Правило друге — утримайтеся від виховання чужої дитини
Ми не виховуємо чужих дітей, ми позначаємо кордону допустимого щодо своєї дитини і її права на свої іграшки, речі, гаджети.

Як це виглядає (звучить) на практиці. Замість «не штовхайся» говоримо — «я не дозволяю тобі штовхати мою дівчинку», або «будь ласка, не штовхай мою донечку». Замість «не чіпай!» кажемо — «це наш самокат, я не дозволяю тобі його брати», або «це наш самокат, перш ніж його взяти, попроси, будь ласка, дозволу у Діми».

Ми не виховуємо чужих дітей, ми встановлюємо та контролюємо правила гри.

Замість «не відбирай у Маші самокат!» пояснюємо — «ви катаєтеся по черзі, ти прокотився, зараз Маша проїде коло, потім знову ти». Замість «віддай Маші самокат» нагадуємо — «зараз Машина чергу кататися», і міцно тримаєте самокат.

Правило третє — не даємо оцінок поведінці
Ми не даємо оцінку поведінці дитини, ми просимо її не доставляти дискомфорт іншим людям (нам).

Якщо чужа дитина заважає вам, наприклад, штурхає ногами сидіння в автобусі і зачіпає вас — замість «не штовхайся» або «не теліпай ногами», скажіть краще «будь ласка, не штовхай мене».

Правило четверте — ви чемна та вихована доросла людина
Використовуйте впевнений, але доброзичливий тон. Ми не лаємо чужу дитину, ми просимо її не заважати нам. Ввічливість допоможе не посваритися з батьками цієї дитини. І не викличе різкий протест проти вас у самої дитини.

Діти вчаться соціальній взаємодії у дорослих. Поважайте малюка, і він, коли виросте, буде поважати вас та інших людей. Не кричіть на чужу дитину, і вона ймовірно не буде кричати на вашого малюка.

Правило п’яте — не слід переходити на особистості
Не можна робити зауваження, коли дитина плаче. Який би дискомфорт у вас це не викликало, батьки розберуться самі. Як би вам не здавалося, що батьки не справляються, вони впораються самі. Тільки батьки знають, чому дитина плаче, чому не може заспокоїтися та що робити, щоб вона перестала плакати.

Фамільярничати з дитиною теж не варто. «Ти чого б’єшся», «Ти чого це ревеш» — це фамільярність. І для дітей вона настільки ж образлива, як і для дорослих, але дитина не може вам адекватно відповісти і захистити свої кордони, які ви порушуєте формою звернення.

Не радимо й обговорювати поведінку дитини та її батьків в третій особі за їх присутності. Це неприпустиме порушення особистих кордонів дитини і батьків. Зрозуміло, що ви розсерджені й вам хочеться «помститися», але утримайтеся, щоб не опускайтеся до базарного рівня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Образа на батьків: як її позбутися?

Дитина | 19:30, 11.05.2026

Позбутися образи на батьків — це не означає виправдати їхні вчинки чи забути про біль. Це означає перестати давати минулому владу над вашим сперішнім. Образа — це камінь, який несете ви, а не вони.

Як нарешті сепаруватися від батьків?

Дитина | 08:30, 11.05.2026

Сепарація — це не просто переїзд в іншу квартиру, а психологічний процес, коли ви стаєте дорослою, самостійною особистістю, яка не залежить від схвалення чи критики батьків.

Основні помилки у вихованні дочок

Виховання | 06:30, 11.05.2026

Виховання доньки — це тонка сфера, де батьки часто впадають у крайнощі: або надмірно опікують («принцеса»), або вимагають ідеальності («зручна дівчинка»).

Вплив розлучення батьків на дітей

Сімейні справи | 01:20, 11.05.2026

Розлучення батьків — це завжди стрес, але його вплив на дитину залежить не від самого факту розриву, а від того, як саме батьки поводяться під час і після цього процесу.

Токсичні стосунки з мамою: що робити?

Сімейні справи | 00:30, 11.05.2026

Відносини з токсичною мамою — це одна з найскладніших психологічних тем, оскільки вона зачіпає базову потребу в любові та безпеці. Коли «гніздо стає порожнім», токсичні прояви часто посилюються: мама може маніпулювати почуттям провини («я для тебе вс

Коли поведінку дитини не можна ігнорувати?

Дитина | 19:30, 10.05.2026

Ігнорування як метод виховання підходить лише для дрібних маніпуляцій чи капризів. Проте існують ситуації, коли ваша бездіяльність може бути небезпечною.

Що буде з підлітком, якщо він не отримує любові від батьків?

Сімейні справи | 08:30, 10.05.2026

Відсутність батьківської любові та емоційного прийняття в підлітковому віці — це серйозна психологічна травма, яка формує фундамент дорослого життя. Підліток, який не відчуває, що його люблять, змушений вибудовувати складні (і часто руйнівні) механіз