Як робити зауваження чужим дітям?

Ось у вашої дитини хтось відбирає іграшку. Ваше батьківське серце не витримує: треба терміново йти на допомогу! Не поспішайте, добре подумайте, перш ніж втручатися. Дитячі сварки — спосіб отримати досвід взаємодії одне з одним, самому знайти вихід з важкої ситуації. Але якщо ви бачите, що дитина сама не справляється, не гріх і втрутитися.

Коли варто зробити зауваження чужій дитині
Іноді поведінка дитини настільки обурлива, що вимагає втручання з боку. Що можете зробити ви? Звичайно, найкраще безпосередньо звернутися до батьків або опікунів дитини, оскільки саме вони повинні вирішити ситуацію. Але в окремих випадках зауваження варто зробити саме дитині.

Як правильно робити зауваження?
Здебільшого батькам не подобається, коли інші дорослі роблять їхній дитині зауваження. Мами й тата рефлекторно починають захищати свою дитину, що досить неконструктивно: це заважає розібратися в ситуації. Майте це на увазі, і вже якщо ви вирішили закликати чужу дитину до порядку, будьте ввічливі й тактовні.

Правило перше — з дітьми розбираються батьки
Зазвичай батьки знаходяться поруч із дитиною та цілком можуть самостійно впоратися зі своїм чадом. Але є винятки.

Чужа дитина ображає твою дитину, чужа дитина бере без дозволу ваші іграшки, батьки цієї дитини не реагують на ситуацію або їх не видно поруч — в такому випадку варто втрутитися.

Правило друге — утримайтеся від виховання чужої дитини
Ми не виховуємо чужих дітей, ми позначаємо кордону допустимого щодо своєї дитини і її права на свої іграшки, речі, гаджети.

Як це виглядає (звучить) на практиці. Замість «не штовхайся» говоримо — «я не дозволяю тобі штовхати мою дівчинку», або «будь ласка, не штовхай мою донечку». Замість «не чіпай!» кажемо — «це наш самокат, я не дозволяю тобі його брати», або «це наш самокат, перш ніж його взяти, попроси, будь ласка, дозволу у Діми».

Ми не виховуємо чужих дітей, ми встановлюємо та контролюємо правила гри.

Замість «не відбирай у Маші самокат!» пояснюємо — «ви катаєтеся по черзі, ти прокотився, зараз Маша проїде коло, потім знову ти». Замість «віддай Маші самокат» нагадуємо — «зараз Машина чергу кататися», і міцно тримаєте самокат.

Правило третє — не даємо оцінок поведінці
Ми не даємо оцінку поведінці дитини, ми просимо її не доставляти дискомфорт іншим людям (нам).

Якщо чужа дитина заважає вам, наприклад, штурхає ногами сидіння в автобусі і зачіпає вас — замість «не штовхайся» або «не теліпай ногами», скажіть краще «будь ласка, не штовхай мене».

Правило четверте — ви чемна та вихована доросла людина
Використовуйте впевнений, але доброзичливий тон. Ми не лаємо чужу дитину, ми просимо її не заважати нам. Ввічливість допоможе не посваритися з батьками цієї дитини. І не викличе різкий протест проти вас у самої дитини.

Діти вчаться соціальній взаємодії у дорослих. Поважайте малюка, і він, коли виросте, буде поважати вас та інших людей. Не кричіть на чужу дитину, і вона ймовірно не буде кричати на вашого малюка.

Правило п’яте — не слід переходити на особистості
Не можна робити зауваження, коли дитина плаче. Який би дискомфорт у вас це не викликало, батьки розберуться самі. Як би вам не здавалося, що батьки не справляються, вони впораються самі. Тільки батьки знають, чому дитина плаче, чому не може заспокоїтися та що робити, щоб вона перестала плакати.

Фамільярничати з дитиною теж не варто. «Ти чого б’єшся», «Ти чого це ревеш» — це фамільярність. І для дітей вона настільки ж образлива, як і для дорослих, але дитина не може вам адекватно відповісти і захистити свої кордони, які ви порушуєте формою звернення.

Не радимо й обговорювати поведінку дитини та її батьків в третій особі за їх присутності. Це неприпустиме порушення особистих кордонів дитини і батьків. Зрозуміло, що ви розсерджені й вам хочеться «помститися», але утримайтеся, щоб не опускайтеся до базарного рівня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Таємна мова дитячого малюнка: про що мовчать кольори та лінії?

Дитина | 01:20, 30.06.2026

Коли дитині важко висловити свої переживання словами, вона бере до рук олівці. Дитячий малюнок — це пряма трансляція з підсвідомості. Батькам важливо вміти читати ці графічні послання, щоб вчасно помітити психологічний дискомфорт.

Ефект «цифрового няньчення»: як екрани змінюють дитячу емпатію

Дитина | 00:30, 30.06.2026

Сучасні батьки часто використовують смартфон як швидкий спосіб заспокоїти дитину. Проте за спокійні хвилини дорослих діти платять високу ціну — втрату здатності розуміти чужі емоції. За останні роки нейробіологи все частіше говорять про дефіцит емпат

Синдром хронічної депривації глибокого сну через приховане нічне мікроапное у дітей

Дитина | 08:30, 29.06.2026

Багато батьків вважають, що якщо дитина спить 9–10 годин на добу, то зі сном усе гаразд. Проте тривалість сну не дорівнює його якості. Справжньою невидимою небезпекою для дитячого розвитку є приховані нічні мікроапное — короткочасні зупинки дихання (

Дитячий емоційний рефлюкс: коли шлунок плаче замість очей

Дитина | 07:30, 29.06.2026

Добре відомо, що хронічний стрес викликає виразку шлунка у дорослих. Однак у дітей психосоматичні розлади травної системи проявляються інакше — у вигляді гастроезофагеального рефлюксу (вкидання вмісту шлунка в стравохід) або функціонального болю в жи

Ортодонтичний соматичний синдром: як неправильний прикус руйнує поставу у дітей?

Дитина | 06:30, 29.06.2026

Більшість батьків вважають, що криві зуби чи неправильний прикус — це суто естетична проблема, яку можна вирішити в підлітковому віці за допомогою брекетів. Сучасна гнатологія (наука про взаємозв'язок щелеп з іншими органами) доводить: патологія прик

Текстова шия у дошкільнят: прихована загроза для дихання та мозку

Дитина | 01:20, 29.06.2026

Проблему «текстової шиї» зазвичай приписують підліткам та офісним працівникам. Однак сьогодні цей синдром масово діагностують у дітей віком 4–6 років. Коли дитина схиляється над екраном планшета, який лежить на її колінах або на столі, кут нахилу гол

Сенсорний захист у «гучному» світі: що таке слухова перевтома у дітей?

Дитина | 00:30, 29.06.2026

Ми живемо в епоху акустичного смогу. Побутова техніка, міський шум, телевізори на задньому плані та іграшки, що гучно пищать, створюють постійне звукове тло. У дорослих мозок навчився фільтрувати ці шуми за допомогою механізму селективного уваги. Про