Там Бабай: чим ми лякаємо своїх дітей?

Які тільки методи не використовують люблячі батьки, для того, щоб виростити гідну людину. Інколи в хід йдуть не найкращі прийоми, такі як покарання та залякування. Бабайка, сіренький вовчик та страшний дядя міліціонер стають вірними помічниками у вихованні. У той же час, деякі мами і тати зовсім не замислюються над тим, які наслідки може мати таке «казкове дитинство».

Не йди сам у темряву – там Бабай! Будеш погано поводитись – відведу до лікаря, щоб зробив заспокійливий укол! Не хочеш спати – прийде сіренький вовчик та вкусить за бочок! Усі ці фрази ми пам’ятаємо з дитинства, бо ще наші батьки використовували їх, коли ми зростали. Можливо, цей метод і дійсно приносить результати, бо, чи може щось неефективне так довго передаватись крізь покоління?

Батьки, які практикували залякування на своїй дитині погодяться, що воно і справді працює, та дуже недовго. Цей метод діє лише на найменших малят, які вірять у існування казкових героїв. Втім, коли Ви десять разів пообіцяли, що прийде Баба-Яга щоб забрати малюка, а вона не прийшла, то навіть дитина починає сумніватись у її існуванні.

Що вже казати про дорослих дітей, яким виповнилось 9-10 років? Вони вже точно знають, що ніякого сірого вовчка, який кусає за бочок, не існує, що міліціонери зовсім не цікавляться дітьми, а Бабайка, напевно, і сам всіх боїться, адже ніколи ніхто його не бачив. Проте, в такому віці може з’явитись проблема зовсім іншого характеру. Коли дитина зрозуміє, що усе життя її лякали істотами, які зовсім не страшні чи взагалі не існують, вона усвідомить, що мама і тато робили це навмисне. Ось тоді довіра до батьків може просто зникнути, малюк почуватиме себе ображеним, бо його так довго обманювали найближчі та найдорожчі в світі люди.

Чому залякування не найкращий спосіб домогтися бажаного від дитини?
Коли в пориві емоцій Ви обіцяєте малюкові, що віддасте його Бабі-Язі, відвезете до дитячого притулку, або покличете на допомогу представника влади, для Вас це все лунає, як жарт. Звісно, Ви ніколи в житті таке не зробите з любою дитинкою, адже ці слова вимовляються лише для того, щоб від неї чогось домогтися. Нажаль, для малюка такі фрази звучать як зрадництво. Бо, людина, яку він любить більше всіх у цьому житті, збирається ось так просто образити його, і все заради того, щоб зібрати іграшки, доїсти кашу чи влягтися спати. Тільки уявіть, які моторошні картинки малюються в уяві маленького бешкетника у ці хвилини! Що може відчувати дитина в такі моменти:

– відчуття самотності;
– страх втратити батьків та залишитись без їх захисту;
– образу;
– відчуття непотрібності: його не люблять найближчі йому люди;
– відчай, бо маля нічого не розуміє, і тим більше, не знає, як виправити ситуацію.

Найгірше тут те, що це Ви, любі батьки, усвідомлено штовхаєте своє чадо на усі ці переживання та неприємні емоції. І хоч Ви знаєте, що Ваші слова лише жарт, малюк про це, звісно, зовсім не здогадується. Нажаль, результати регулярного залякування можуть бути жахливими. Дитина здатна почати часто хворіти, бо в такі дні мама і тато відносяться до неї уважно і дбайливо, не сварять і не лякають нічим. В даному випадку, хвороба використовується малюком на підсвідомому рівні як захисний механізм, а батьки, в результаті, ламають собі голову питанням про те, що сталося з їх здоровим чадом.

Окрім частих захворювань, можуть проявитись і невротичні реакції: заїкання, енурез, нервові тики, безпричинні страхи. В деяких випадках поведінка малюка лише погіршується: коли йому регулярно повторюють, що він поганий, і вести себе він буде відповідно. Врешті решт, дитина здатна взагалі ніяк не реагувати на погрози батьків, проте це зовсім не значить, що їй байдуже. Така поведінка обумовлена лише особливостями нервової системи, однак усі неприємні слова так чи інакше відкладаються в голові малюка і роблять свою «погану справу».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Дитина гризе нігті: як допомогти їй позбутися цієї звички?

Дитина | 19:00, 10.11.2025

Деякі батьки вважають це абсолютно нормальним явищем, тому рідко вживають якісь радикальні дії. З іншої сторони, психологи стверджують, що ця нестрашна на перший погляд звичка може бути симптомом серйозних проблем зі здоров’ям. Хто ж насправді має ра

Гіперактивність у дитини – це риса характеру чи хвороба?

Дитина | 18:22, 10.11.2025

Раніше вважалося, якщо дитина активна – то вона безперечно здорова та щаслива. Але часом трапляється і так, що ця зайва енергійність починає дратувати не тільки маму з татом, а й самого маленького непосиду. З віком у дитини формується неможливість ск

Коли занадто: Чому гігієна має бути в міру?

Здоров'я | 08:30, 10.11.2025

Ми вчимо дітей правильній гігієні буквально з народження. Мити руки після прогулянки та перед їжею, щоденно купатись, слідкувати за охайністю власного одягу – все це прості правила, з якими живуть більшість людей. Але зустрічаються й такі матусі, для

Що робити батькам з закоханим підлітком?

Сімейні справи | 06:30, 10.11.2025

Деяким дорослим з висоти прожитих років перше кохання видається чимось несерйозним і тимчасовим. Імовірно, воно закінчиться так само раптово, як і почалося. Але це не дає права батькам висміювати почуття власної дитини або зовсім не зважати на цей фа

Як налагодити стосунки дитини з вітчимом?

Дитина | 00:30, 10.11.2025

Коли дитинка ще зовсім маленька і нічого не розуміє, у жінки, що будує нові відносини, може утворитись цілком логічне питання: чи варто розповідати малюку про те, що тато не рідний. Звичайно, набагато легше у такій ситуації залишити усе як є, і нехай

Чим прати дитячі речі?

Немовля | 22:30, 09.11.2025

Уже з перших днів материнства кожна турботлива мама задається питанням, що краще використовувати для прання дитячого одягу. Полиці магазинів переповнені різноманітними пропозиціями, серед яких — спеціальні рідкі та сухі порошки, мило та інші засоби.

Плюси і мінуси продовженого дня у школі

Навчання | 07:30, 09.11.2025

Групи продовженого дня — це справжня допомога батькам. Адже поки вони працюють, за їхньою дитиною наглядають, з нею роблять уроки, її годують і розважають. Проте не всі погоджуються, що «продльонка» — найкращий варіант. Тож що вибрати: дозволити дити