Як не допустити посттравматичного стресового розладу у дитини?

Adoption
Date
  • 542 Переглядів
Надзвичайна ситуація чи загроза життю не минає безслідно для дитячої психіки. Адже діти — безпосередні свідки цих жахливих подій і потребують особливої уваги та грамотної допомоги в непрості періоди життя. Кожен знає, що правильно і вчасно надана перша медична допомога може значно знизити згубні наслідки захворювання або травми. Так само і з нашою психікою: якщо грамотно надати першу психологічну допомогу, це запобігатиме формуванню серйозніших психологічних проблем і допоможе подолати наслідки стресових подій. Як треба поводитися з дітьми після травмуючих подій, що краще робити, а чого — ні?

8726_11.jpg (32.95 Kb)

Які події можуть бути травмуючими для дитини
Будь-які, що виходять за межі звичного дитячого досвіду. Наприклад, смерть когось із близьких, психологічне чи фізичне насильство. Або ж дитина стала свідком ДТП, пожежі, тобто пережила стресогенну подію, або ж щось суб’єктивне вплинуло на дитину травмуюче.

Які реакції можуть виникати в дитини
Гостра стресова реакція може вилитися в різноманітні форми: плач, істерику, нервове тремтіння, рухливу збудженість, страхи, агресію, заціпеніння, апатію, порушення сну. В окремих випадках можливі галюцинації та марення — в такому разі слід звернутися до лікаря-психіатра. Важливо пам’ятати: будь-яка з цих реакцій є нормальною реакцією психіки на ненормальні події.

Гостра стресова реакція може тривати до 48 годин, і зазвичай симптоми минають самі собою. Якщо через два дні поведінка дитини все ще не нормалізувалася, можна запідозрити гострий стресовий розлад. Симптоми, що зберігаються більше місяця, можуть свідчити про формування посттравматичного стресового розладу. У різному віці ПТСР проявляється по-різному: від незібраності та тривожності — до небезпечної для життя поведінки та скарг на фізичний біль. Слід зазначити, що сильний стрес або інші драматичні події не обов’язково призводять до виникнення ПТСР. Натомість застосування запобіжних заходів обов’язкове для профілактики посттравматичного синдрому.

Як варто поводитися з дітьми після травмуючих подій
Розмовляйте з дитиною про те, що сталося

Коли ми говоримо про трагічні події з дитиною, ми даємо простір для її переживань і почуттів. Дитина має змогу звільнитися від тягаря травми, а це впливає на психіку найкращим чином. Глибокі порушення формуються внаслідок нерозділених почуттів.

Цілком природно, що в кризових ситуаціях самі дорослі відчувають сильний страх, паніку. Інколи дорослий тремтячим голосом, із очима, повними сліз, намагається переконати дитину, що «то просто салют». Дитина менше сприймає інформаційне наповнення слів, здебільшого для неї важливе емоційне навантаження. Таку невідповідність між словами і почуттями діти переживають важко, але нездатні пояснити й аргументувати. Це лише поглиблює негативні наслідки для психіки. Тому надважливо говорити з дитиною про саму подію, а також про її почуття, але не тиснути й не нав’язувати свого бачення. Допомогти їй висловити свої почуття: «Мабуть, ти дуже злякався, тобі було страшно».

Чи варто говорити, якщо дитина сама нічого не запитує? Чи не травмують її ці розмови?
Так, варто. Діти не завжди можуть висловити те, що їх бентежить, не завжди можуть сформулювати запитання. Важливо запропонувати цю розмову, але не наполягати. Ці розмови не травмують, травмує сама подія, неможливість розділити почуття і самотність.

Як правильно говорити з дитиною
Спочатку треба вибрати відповідний момент: не тоді, коли дитина збуджена, радісна й налаштована отримувати задоволення. А коли вона спокійніша, налаштована на розмову. Слід її підготувати — попередити: я хочу сказати тобі щось важливе... Жодних таємниць і натяків, — це тільки лякає! Говоріть правду без моторошних або зайвих подробиць. Усі ваші формулювання мають відповідати вікові дитини. Інформуйте поступово і доступною мовою, без складних термінів. Не завадить поділитися своїми почуттями з дитиною: «Знаєш, мені теж було страшно. Я сумую, але впораюся й можу захистити тебе». При дитині можна плакати, дякувати за підтримку, але не слід «спиратися» на неї, просити допомоги, покладати на дитину занадто багато відповідальності. Водночас треба формувати позитивний настрій і підтримувати надію.

Як підтримати дитину
Не залишайте дитину наодинці з переживаннями, обіймайте її, але не торсайте. Будьте готові до неввічливої, агресивної поведінки, але категорично заборонено соромити чи звинувачувати дитину після травмуючих подій. Будьте готові раз у раз обговорювати одні й ті самі речі.

Коли варто звертатися до спеціаліста
Реакції нормального реагування дитини на травматичний стрес зазвичай вичерпуються впродовж місяця. Якщо реакції дитини, на вашу думку, надмірні або незрозумілі вам, а її ігри й симптоми повторюються без особливих змін, зверніться по консультацію до фахівця.

Пам’ятайте: підтримка, яку надають дитині впродовж самої події та після неї батьки, близькі, друзі родини. — вирішальний чинник у профілактиці чи подоланні наслідків стресу в дітей.

І останнє. В такий непростий період життя дуже важливо дорослим попіклуватися також і про себе.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


Теги: посттравматичний синдром, стрес, психічні розлади, дитина


Система Orphus

Цікаво також:


Новини по темі

Ще кілька років тому не всі дорослі знали, що таке панічна атка. А зараз ми вже говоримо про панічні атаки у дітей. Як би це не було сумно і важко, ми

Як допомогти при панічних атаках дитині?

Дитина | 01:20, 16.05.2024

Ще кілька років тому не всі дорослі знали, що таке панічна атка. А зараз ми вже говоримо про панічні атаки у дітей. Як би це не було сумно і важко, ми повинні взяти на себе відповідальність за психічний стан наших дітей і, в першу чергу, маємо бути о

Зважитись на стосунки з чоловіком, який вже має сім'ю, мабуть, не просто, адже тоді ти повинна розуміти, що він не буде з тобою на свята, не буде поря

Які жінки обирають стосунки з одруженими чоловіками?

Мама | 12:10, 15.05.2024

Зважитись на стосунки з чоловіком, який вже має сім'ю, мабуть, не просто, адже тоді ти повинна розуміти, що він не буде з тобою на свята, не буде поряд щовечора обіймати перед сном, що він обіймає і цілує іншу, яку називає дружиною. Чи готова ти на ц

Якщо за часів молодості наших бабусь і дідусів вважалося, що коли дівчина не вийшла заміж до 25 років, то вона вже - стара дів, а сучасні жінки не пос

Шанси розлучитися менші: Фахівці назвали ідеальний вік для одруження

Весілля | 11:20, 15.05.2024

Якщо за часів молодості наших бабусь і дідусів вважалося, що коли дівчина не вийшла заміж до 25 років, то вона вже - стара дів, а сучасні жінки не поспішають зі штампами в паспорті. Проте як знати, що ви вже готові до цього кроку? Що поряд з вами - с

Раніше прийнято було говорити, що протилежності притягуються, але на ділі це не так. І науковці мають своє пояснення.

Вчені розповіли, чому насправді протилежності не притягуються

Сімейні справи | 08:30, 15.05.2024

Раніше прийнято було говорити, що протилежності притягуються, але на ділі це не так. І науковці мають своє пояснення.

Виховуючи доньку, батьки мають розповісти їй усі деталі дорослого життя, не соромлячись говорити про секс і стосунки з хлопцями/чоловіками, які старші

Що молодим дівчатам потрібно знати про стосунки з дорослими чоловіками і що таке вік згоди?

Психологія | 06:20, 15.05.2024

Виховуючи доньку, батьки мають розповісти їй усі деталі дорослого життя, не соромлячись говорити про секс і стосунки з хлопцями/чоловіками, які старші за них.

У часи, коли наші дідусі і бабусі були молодими, вони одружувалися, а тоді починали жити разом. Тобто, їхні стосунки обов'язково мали бути офіційно оф

Чому сучасні пари все рідше офіційно оформляють свої стосунки?

Сімейні справи | 01:20, 15.05.2024

У часи, коли наші дідусі і бабусі були молодими, вони одружувалися, а тоді починали жити разом. Тобто, їхні стосунки обов'язково мали бути офіційно оформлені. А сучасні пари все частіше обирають спільний побут без офіційної частини.

Бувало у вас, що знайомі чи друзі, або колеги роблять вам компліменти, говорять приємні слова про вашу зовнішність чи таланти, а ви не знаєте, як реаг

Чому жінці складно приймати компліменти від інших?

Мама | 10:30, 14.05.2024

Бувало у вас, що знайомі чи друзі, або колеги роблять вам компліменти, говорять приємні слова про вашу зовнішність чи таланти, а ви не знаєте, як реагувати, або ж взагалі вважаєте ці слова брехнею? Чому так відбувається? Чому люди не вміють правильно

Коментарі до новини


Додати коментар до публікації
Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  


Код:
captcha

Введіть код: