Сором’язлива дитина
Сором’язливими бувають, зазвичай, ті діти, у яких занижена самооцінка: їм здається, що вони знають і вміють менше, ніж інші, і мають гірший від них вигляд. Найбільше за все вони бояться відповідати біля дошки – їм здається, що всі помітять, наскільки вони недосконалі, будуть над ними сміятися і дражнити. Дуже швидко школа може стати для такої дитини місцем, якого вона усіма силами уникатиме – наприклад, прикидатися хворою, тільки б залишитися вдома.
З якої причини ваш син або дочка стали такими, може відповісти тільки професійний психолог, який попрацює з ними на спеціальному тренінгу, він же дасть конкретні рекомендації, як підвищити думку дитини про себе і, як наслідок, зробити її менш боязкою і сором’язливою.
Але є й універсальні поради, які можуть стати у пригоді батькам сором’язливих дітей. Насамперед, важливо хвалити таку дитину за будь-які її досягнення, якими б незначними вони не здавалися – зрештою, у кожної людини в цьому сенсі свій максимум. З різних причин не всі можуть полетіти у космос, для когось навчитися готувати собі сніданок або прасувати шкільну форму – вже досягнення. Не менш важливо створити умови, в яких сором’язлива дитина почуватиметься переможцем – наприклад, вимиє підлогу у своїй кімнаті, за що її обов’язково треба похвалити, закріпивши таким чином корисну навичку.
Потрібно також, щоб боязка дитина якомога більше спілкувалася, на початку – з доброзичливими людьми, що дозволить їй зробити висновок: світ навколо – не такий вже небезпечний, як їй здавалося, а серед оточення більше хороших людей, ніж поганих. Навіть якщо згодом життя цю настанову скоректує, вона буде готова до таких змін у свідомості, оскільки до того часу вже заручиться підтримкою друзів і приятелів.
Дитина, схильна до агресії
Такі діти – головний біль для всіх, починаючи з вчителів і закінчуючи однолітками. Вони створюють проблемні ситуації не тільки на перервах, але і під час уроків, заважають іншим дітям вчитися, а вчителям – викладати матеріал. Але більше за все такі діти завдають незручностей саме собі: вони гірше за своїх однокласників засвоюють знання, тому що на уроках зайняті вигадуванням – а іноді і здійсненням – нових витівок. У класі до них ставляться погано, тому вони часто почуваються самотніми, нікому не потрібними. Вони й самі не раді, що поводяться подібним чином, але виправитися не можуть – бажання битися і вередувати сильніше за них.
Прийнято вважати, що агресивні діти страждають від нестачі любові та уваги з боку дорослих, і такий стан справ дійсно має місце: діти суворих і нелагідних батьків-тиранів демонструють світові не найкращі свої якості. Але не менше шансів вирости шибайголовою і у тих дітей, яких обожнюють в сім’ї і готові виконати будь-яке їхнє бажання.
Як у першому, так і в другому випадку, агресію дитини потрібно направляти у мирне русло. Найкраще з цим завданням упорається спорт, але хороший результат дають заняття творчістю – ліпленням, малюванням, в’язанням, вишиванням. Не варто забувати і про прогулянки на свіжому повітрі – вони корисні не тільки для фізичного, але і для душевного здоров’я – агресія, яку виявляла дитина, нехай і не одразу, але спаде.
А щоб вона зникла остаточно, важливо постійно виявляти увагу до поведінки дитини у школі. Ще краще – обговорювати кожен інцидент, особливо зупиняючись на його можливих наслідках. У дітей, навіть якщо нам здається, що вони вже не маленькі, геть відсутня можливість передбачити, до чого може призвести той або інший вчинок, і завдання дорослих, які перебувають поруч із ними, пояснити їм це. Не менш важливо пояснити дитині, що будь-які питання потрібно вирішувати шляхом мирних переговорів.
Дитина зі слабким здоров’ям
Діти зі слабким здоров’ям постійно пропускають заняття через різноманітні хвороби, коли ж вони повертаються до школи, з’ясовується, що їхній клас в плані знань пішов далеко вперед, а їм тепер потрібно посилено його наздоганяти. Щоб у такій ситуації показувати хороші результати, потрібні неабиякі фізичні і моральні зусилля, яких у хворобливогї дитини знову ж таки немає. Виходить замкнуте коло, вийти з якого буває важко.
Що ж робити, якщо ваша дитина часто хворіє і ви припускаєте, що вона може опинитися у згаданій вище ситуації? Є низка заходів, які допоможуть якщо не повністю уникнути, то хоча б мінімізувати наслідки. Зрозуміло, подбати про них потрібно заздалегідь. Так, не варто всіма правдами і неправдами намагатися влаштувати сина чи дочку в престижну школу чи ліцей з завищеними вимогами до учнів. Навіщо прирікати дитину на долю вигнанця, який буде вчитися гірше за всіх, а, як наслідок, і ставлення до неї вчителів і однокласників виявиться відповідним? Проста – без запитів – школа підійде краще.
З цією ж метою варто шукати для дитини додаткове коло спілкування – наприклад, у дворі або гуртку, в якому вона буде займатися. Тоді, будучи на якийсь час виключеною з навчального процесу, вона не буде самотньою. Також дуже важливо зацікавити таку дитину читанням – адже це теж освіта, тільки більш цікава і захоплива, ніж шкільні дисципліни, які здаються нашим дітям нудними.
Дитина з підвищеним рівнем тривожності
Такі діти бояться всього на світі: дороги до школи, зауважень вчителя, глузування однокласників, а погана оцінка може увігнати їх у депресію. Якщо ваша дитина тривожиться з будь якого приводу, пов’язаного зі школою, можливо, ви занадто рано повели її туди: вона просто не готова до настільки серйозних змін. Найчастіше таке трапляється з осінньо-зимовими дітьми, які до 1 вересня ще не досягли необхідного для школи віку. Не дарма покоління наших мам і бабусь бажало віддавати дітей у школу не на рік раніше, а на рік пізніше, коли вони досягнуть потрібного рівня соціальної адаптації.
Найкраще з тривожними дітьми працюють гештальт-терапевти, багато прийомів яких може повторити дома будь-яка мама. Хіба важко, наприклад, попросити дитину намалювати свій страх або скласти список всього, чого вона боїться, а потім ритуально спалити цей аркуш паперу? І вже, звичайно, не варто сміятися зі страхів своєї дитини або, не дай бог, лаяти її за те, що вона чогось боїться, так само як і за погані оцінки. Не варто зіштовхувати її лоб у лоб з її страхом, штучно створюючи відповідну ситуацію – наприклад, змушуючи її пройти на самоті через темне підворіття, оскільки в такому випадку ви ризикуєте замість просто тривожної дитини отримати стовідсоткового невротика. А ось пояснювати їй, що у всіх є свої страхи, але вони їх долають, а не помиляється лише той, хто нічого не робить, можна і потрібно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитина, школа, навчання, дитині важко в школі
Цікаво також:
Новини по темі
Ефект «цифрового няньчення»: як екрани змінюють дитячу емпатію
Дитина | 00:30, 30.06.2026
Шкільний стрес і соматоформні розлади: коли у дитини «насправді» болить живіт
Хвороби | 00:30, 27.06.2026
Ювенільний розлад сну: як розпізнати дефіцит відпочинку у підлітків
Школярі | 06:30, 26.06.2026
Синдром сухого ока у дітей цифрової епохи: приховані загрози екранного часу
Хвороби | 00:30, 26.06.2026
Теплі стосунки з бабусями й дідусями можуть знижувати рівень стресу та ризик депресивних симптомів у дітей
Сімейні справи | 01:20, 25.06.2026
Дітей без щеплень не будуть брати в садочки і школу
Дитина | 00:30, 23.06.2026
Як перестати картати себе за те, що твоя дитина-підліток тебе дратує?
Сімейні справи | 01:20, 22.06.2026
