Люди з психічними розладами обирають собі подібних партнерів

Люди з психічними розладами частіше обирали собі в романтичні партнери інших людей з психічними розладами, особливо якщо ці розлади в них були однаковими. Раніше таку закономірність помічали в мешканців північноєвропейських країн, однак зараз підтвердили таку ж тенденцію в тайванців. При цьому з кожним новим десятиліттям імовірність того, що в парі обоє людей матимуть психічні розлади, зростала.

Щоб перевірити, чи зустрічається в різних країнах світу тенденція до одруження між собою людей з психічними розладами, науковці проаналізували дані майже 15 мільйонів людей з Данії, Швеції та Тайваню, народжених між 1930 і 1990 роками. Вони оцінювали те, як часто у подруж зустрічалися один або декілька з дев’яти психічних і неврологічних розладів: шизофренія, біполярний розлад, депресія, тривожність, обсесивно-компульсивний розлад, залежність від наркотиків, нервової анорексії, аутизму та розладу дефіциту уваги з гіперактивністю.

Як виявилося, у Тайвані пари навіть частіше мали спільну анорексію, обсесивно-компульсивний і біполярний розлади, ніж у північноєвропейських країнах. Це свідчить про поширеність тенденції до одруження людей з однаковими психічними розладами в різних країнах і культурах. Одним із можливих пояснень цього є те, що люди з подібними психічними розладами краще розуміють одне одного. Інша пов’язана з цим причина — соціальні стигми можуть зменшувати шанси людей із психічними розладами знайти собі партнера, тоді як інші люди з такими розладами менш критично до них ставляться. Нарешті, третьою причиною може бути те, що спільне оточення та спосіб життя спричиняють у людей однакові психічні розлади вже у шлюбі.

Як змінює людину життя з партнером?

💋 Причиною наявності спільних психічних розладів у партнерів може бути й те, що під час поцілунку вони передають одне одному бактерії, пов’язані з розвитком таких розладів.

💔 Крім психічних розладів, у романтичних пар також виявили спільний ризик серцево-судинних хвороб — усе через нездорове харчування чи брак руху.

🥂 А от сімейні пари, у яких обоє мають однакові смаки та звички у випиванні, прожили довше за ті, у яких один партнер споживав більше алкоголю, ніж інший.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Спільні шкідливі звички можуть посилювати відчуття близькості в парі

Сімейні справи | 00:30, 25.06.2026

Дослідження, опубліковане в Personality and Social Psychology Bulletin, показало: люди нерідко відчувають сильніший емоційний зв’язок, коли займаються одними й тими самими справами - навіть якщо ці звички не є корисними.

Новий тренд: Зумери масово обирають самотність

Психологія | 08:30, 24.06.2026

Представники покоління Z дедалі частіше свідомо відмовляються від відносин, вважаючи їх завадою саморозвитку, кар'єри і гаманця.

Батьки починають нормально спати, коли дитині виповнюється 6 років - дослідження

Сімейні справи | 08:30, 23.06.2026

«Якщо дитина прокидається вночі до 6 років - це наслідок поганих звичок сну»? Не зовсім. Таке твердження надто спрощує те, як насправді формується дитячий сон.

YouTube оголосив про нові налаштування, які дозволяють батькам заблокувати YouTube Shorts для дітей

Ігри та іграшки | 01:20, 23.06.2026

Чому короткі відео можуть перевантажувати увагу дітей - і навіщо платформи починають їх обмежувати?

Синдром «передозування дотиками»: чому молода мама не хоче обіймів і як пояснити це чоловікові?

Мама | 07:30, 22.06.2026

«Будь ласка, просто не чіпайте мене», — ця думка часто крутиться в голові молодої мами наприкінці дня. Психологи називають цей стан синдромом Overtouched (втомою від дотиків), і він є абсолютно природним фізіологічним процесом.

Батьківське вигорання: чому це офіційний психологічний діагноз, а не просто «втома»?

Сімейні справи | 06:30, 22.06.2026

Сучасний світ вимагає від батьків бути ідеальними, проте гонитва за цим стандартом часто закінчується клінічним виснаженням — синдромом батьківського вигорання.

Як перестати картати себе за те, що твоя дитина-підліток тебе дратує?

Сімейні справи | 01:20, 22.06.2026

Почуття провини — це найпопулярніша емоція серед батьків тінейджерів. Проте психологи запевняють: дратуватися на підлітка — це абсолютно нормально і біологічно виправдано.