"Я не знаю, чи син подякує чи звинуватить…"
Музикантка стверджує, що син знає про свою особливість. Але про неї також знають практично всі. Два роки тому Соломія Чубай на власній сторінці у Facebook опублікувала перший допис про Олексу, в якому згадала й про Аспергер. Приурочено це було до акції "Львів у блакитному". З цього часу, про особливості її сина знають в Україні.
Для мене – це гра у ва-банк. Я не знаю, чи син подякує за таку ініціативу в майбутньому, чи звинуватить в тому, що я зіпсувала йому життя, – роздумує співачка.
"Але говорити про це потрібно, бо люди не розуміють, чому деякі діти уникають усіх або поводяться істерично. Потрібно допомогти сім’ям, які не можуть самотужки дати раду дітям із аутизмом. Їх потрібно почути, але спершу вони самі повинні дізнатись про існування такої проблеми", – стверджує Соломія Чубай.
Співачка не впевнена, що суспільство до кінця чує її саму. Наприклад, після одного інтерв’ю, батьки в школі Олекси збирали підписи про його виключення із закладу. Щоправда, ситуація налагодилась сама, й хлопець продовжує навчатись.
Складні стосунки в Олекси також з його рідними. До прикладу, 93-річна бабуся Соломії Чубай не до кінця розуміє особливість правнука.
"Олекса не розповість напам’ять віршика й не заспіває пісню. Більше того, він може навіть нахамити. Але справжня трагедія для кожної бабці й для нашої також: Олекса не їсть. Діти з Аспергером не харчуються поза домом… Насправді їхні стосунки побудовані як у двох малих дітей – на вічних конфліктах, де жоден не хоче поступатись місцем", – розповідає Соломія Чубай.
Про проект "Колискові для Олекси"
Соломія Чубай надихнулась і створює власний проект про аутизм із назвою "Колискові для Олекси". Проект передбачає видання альбому українських колискових, роботу психологів з вчителями початкових класів, вихователями у садочку, Lego-терапію, відеоролики "Мама і я", майстер-класи з художниками та музикантами, поведінкову терапію з батьками, у яких проблеми з вихованням дітей. Актуальність цього проекту полягає у популяризації теми аутизму.
Також в рамках проекту створили власний символ аутизму – пташку з українським орнаментом, яка перебуває в польоті. Її можна розмалювати у будь-який колір, можна причепити на одяг, розмітити в машині або використати як магніт. Окремо, створюватимуть сайт, де буде опублікована інформація про аутизм, адже, за словами Соломії Чубай, в Україні, окрім Вікіпедії, про аутизм ніде не почитаєш.
"Я сподіваюсь, що проект "Колискові для Олекси" допоможе людям віднайти інформацію, якщо їх дитина поводиться дивно. Ми створюємо сайт, де будуть опубліковані історії сімей із аутизмом, а також буде контактна інформація для допомоги чи підтримки. Але ми свідомі того, що батьки вийдуть на цей сайт тільки, якщо шукатимуть. Ми не можемо нікого змусити любити й чути нас. Людина повинна бути готовою до цього", – розповідає співачка.
"Аутизм треба помітити вчасно"
Найважливіша порада від Соломії Чубай – дивіться реальності в очі і не відтягуйте походу до спеціалістів.
"Коли Олекса народився, лікарі сказали, що є тільки 1% за те, що він житиме. Але я в це не вірила. Коли поставили діагноз аутизм, я тільки переживала, наскільки він порозуміється зі світом", – пригадує співачка.
Я не хочу передавати свої страхи Олексі, він і так всього боїться. Я мушу бути безстрашною. Страх ніколи нічого доброго не приносив. Тому потрібно дивитися реальності в очі, – запевняє Соломія Чубай.
"Якщо маєте найменшу думку, де слово "дитина" і слово "аутизм" стоять поряд – прочитайте всю можливу інформацію та відвідайте психолога. Аутизм треба помітити вчасно. І я надзвичайно щаслива людина, що в мене це відбулось саме так. Якби цього не було, я б зараз була у великій глибокій дірі, а Олекса був би неконтрольований, зациклений, ходив би у вісім рочків на свій зелений горщик. Чим довше людина не визнає аутизм, тим швидше вона "вбиває" шанс на щасливе життя власне й своєї дитини. Я думаю, якщо мама побачила, що щось не так – це промінчик надії на те, що все буде краще", – підсумовує Соломія Чубай.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: зіркові батьки, Соломія Чубай, аутизм
Цікаво також: