«Моя дитина спеціально рве книги, розмальовує шпалери, періодично розбиває щось з посуду, і ми ніяк не можемо впоратися з цією ситуацією ...» - подібні скарги батьків - не рідкість. Розберемось, чому ж так.
Діти псують речі не без причини, але, як правило, самі не можуть толком пояснити, навіщо це зробили, так як для них це завдання надто складне: проаналізувати вчинок і знайти приховані причини, що підштовхнули на це.
Психологи вважають, що головною причиною деструктивної поведінки дітей стає їх усвідомлювана чи несвідома агресія. Мова йде про дітей старшого дошкільного віку та молодшого шкільного: малюки до 4-5 років пізнають світ, і псують речі в основному з цікавості, у підлітків агресія пов'язана з дорослішанням.
Щоб виправити ситуацію, потрібно постаратися зрозуміти причини деструктивної поведінки дитини.
Причини дитячої агресії
Стійка модель поведінки. Пізнаючи світ, діти пробують різні моделі поведінки, в тому числі і агресивні. Стійкої моделлю стане та, яка дозволяє домогтися бажаного. Наприклад, якщо вийшло в бійці відібрати іграшку, то дитина буде битися знову і знову.
Копіювання поведінки. Особливість дитячого віку - несвідоме копіювання чиєїсь поведінки. Найчастіше - батьків. Діти можуть наслідувати й старшим братам-сестрам, і вчителю, і однолітка, і коханому персонажу мультфільму. Якщо батьки часто з'ясовують стосунки у присутності дитини, вирішують розбіжності силою або часто використовують фізичні покарання, то деструктивна поведінка (в тому числі агресія) обов'язково будуть проявлятися і у дитини.
Вседозволеність. Надмірні турбота і увага батьків часто призводять до того, що дитина стає розбещеною, а часом і зовсім некерованою. Будь-яке невиконання бажання призводить до агресії.
Бажання привернути увагу батьків. Коли батьки проводять мало часу зі своєю дитиною, то вона, псуючи речі, просто хоче, щоб дорослі відволікаючись від своїх розмов або гаджетів і звернули на неї увагу.
Негативна емоційна атмосфера в сім'ї. Будь-яка дитина, а особливо дошкільня - це найкращий індикатор відносин в сім'ї. Якщо він постійно щось псує, грубить і б'ється, значить в сім'ї щось не так.
Самозахист. Дитина може грубити, обзиватися, злитися, протестуючи проти несправедливості чи жорстокості. Це відбувається, якщо її потреби не задовольняються. Так само школярі використовують агресію для захисту своїх інтересів в класі, для відстоювання точки зору. Чим частіше діти стикається з такими явищами, тим стійкіше стає агресія.
Щоб виправити ситуацію, треба визначити, що може викликати агресію саме у вашому випадку.
Прибрати агресію за допомогою таких дій:
Направте енергію дитини в позитивне русло: використовуючи його інтерес, запропонуйте інші, «безневинні» заняття та ігри.
Навчайте дітей контролювати свій емоційний стан, знайомте їх зі спеціальними прийомами саморегуляції. Наприклад, запропонуйте рахувати до 10 кожен раз, як він буде почувати сильну злість.
Розкажіть про допустимі способи вираження агресії і злості. Наприклад, нехай малює те, що викликає агресію, а потім рве малюнок, б'є подушки або боксерську грушу. Дуже виручать в цій ситуації спортивні секції.
Перемикайте увагу дитини. Для розрядки ефективна осмислена корисна робота, наприклад, прибирання. Або гра.
Батьки по всьому світу стикаються з дилемою: як створити комфортні умови для сну та відпочинку своєї дитини під час літньої спеки? Кондиціонер здається очевидним рішенням, але чи безпечний він для наших малюків? Ця думка змушує багатьох батьків проки
Батькам часто здається, що всі їхні діти виховуються в однакових умовах, за тими ж правилами. Однак, як показує досвід, діти виростають дуже різними особистостями. Чому так відбувається? Експерти стверджують, що поняття “однакового виховання” є скорі
Виховання дітей – це непросте завдання, особливо коли мова заходить про дисципліну. Один неправильний крок може призвести до бурхливих емоційних спалахів у дитини, тому важливо обирати слова та методи виховання з особливою обережністю. Психотерапевти
Психолог Дженніфер Воллес зазначила, що сучасні діти часто ототожнюють свою цінність з досягненнями: високими оцінками, кількістю лайків у соцмережах. Вони забувають про те, що їхня справжня цінність полягає в тому, якими вони є як особистості. Психо
«Ходить на голові», «не може всидіти на місці ані хвилини», «не вміє себе контролювати», «невихований та неслухняний» — так часто говорять про гіперактивних дітей, які, здається, завжди в русі. Вони бігають, стрибають, балакають без зупинки, починают
Щоб уникнути непорозумінь і зберегти теплі стосунки з підлітком, важливо розуміти, яких фраз варто уникати. Давайте розглянемо детальніше, яких фраз варто уникати у спілкуванні з підлітком.
Надмірна слухняність часто є результатом пригнічення власних бажань і емоцій дитини. Коли дитина постійно чує: “Ти маєш робити так, як тобі кажуть”, вона поступово втрачає впевненість у собі та свою індивідуальність.
Компульсивне переїдання - це стан, що характеризується неконтрольованим та надмірним споживанням їжі, навіть за відсутності реальної потреби в ній. Це вид розладів харчової поведінки пов'язаний із харчовою залежністю.
