Як стати більш терплячими батьками?

оставте собі за мету в цьому році стати більш терплячими батьками та присвятіть свій час і зусилля досягненню цієї мети. Усі батьки втрачають терпіння – це життєвий факт. Не існує мам і тат з ангельським терпінням – усі ми засмучуємось або гніваємось і втрачаємо терпіння час від часу. Але терпіння можна розвивати – це навичка, звичка, і, як будь-яка звичка, вона просто вимагає до себе деякої уваги. Пропонуємо 10 порад і методів, які допоможуть вам стати більш терплячими батьками.

1. Порахуйте до десяти. Цей метод дійсно допомагає. Коли ви відчуваєте, що починаєте дратуватись або гніватись, зупиніться. Повільно порахуйте до десяти (можна зробити це про себе). Коли ви закінчите, більша частина початкового імпульсу, пов'язаного з бажанням насварити дитину, просто зникне. Крім того, якщо ви будете рахувати до десяти вголос, діти швидко зрозуміють, що це переконливий знак того, що треба… втікати.

2. Глибоке дихання. Цей спосіб чудово допомагає в поєднанні з вищезазначеною порадою. Порахуйте до десяти, а потім зробіть три повільних, глибоких вдихи. Відчуйте, як роздратування виходить з вас з кожним видихом.

3. Ставте помітки. Один з найбільш ефективних і важливих способів контролю над спонуканнями – а наші переживання свідчать про те, що нам важко контролювати власні емоції – це велика поінформованість про ці конкретні спонукання. Щоб домогтися цього, ви повинні цілий день носити із собою олівець та аркуш паперу, і щоразу, коли ви відчуваєте певний імпульс (у даному випадку – реагувати гнівом на поведінку дитини), ставте на папері помітку. Цей перший крок надзвичайно важливий. Після того як ви усвідомите свої спонукання, ви зможете виробити альтернативний спосіб реакції.

4. Уявіть, що за вами спостерігають. Це дійсно ефективна порада. Уявіть на хвилинку (або навіть на мить), що за вами спостерігають глядачі (в якості глядача ви можете уявити подругу або родичів – будь-яку людину). Ви навряд чи будете занадто емоційно реагувати на дитину, якщо хтось спостерігає за кожним вашим кроком.

5. Що би зробила мама? Часто мама – це найбільш терпляча людина в сім'ї (хоча вона теж не ангел). Тому, коли ви відчуваєте, як у вас наростає відчуття гніву, подумайте над таким питанням: «Як би моя мама впоралася із цим?». І, використовуючи цей зразок для наслідування, почніть міняти свою поведінку на більш позитивну. Ви можете використовувати будь-який приклад зразкової моделі поведінки - не обов'язково мамин.

6. Як це допоможе? Коли ви збираєтесь сказати щось дитині, спитайте себе: «Як це допоможе їй?». Так ви зможете переорієнтуватись на те, що дійсно важливо. Крики чи злість допомагають рідко, незалежно від характеру ситуації, що склалась.

7. Зробіть паузу. Часто краще просто піти на кілька хвилин. Відпочиньте від ситуації на 5–10 хвилин, дозвольте собі заспокоїтись, продумайте свої слова, дії й рішення, а потім поверніться винятково спокійними.

8. Навчайте дітей. Це дійсно допомагає. Пам'ятайте, що діти – це всього лише діти, вони не досконалі й не завжди знають, як робити правильно, їм ще багато чому належить навчитись. Ви і є їхній учитель. Ви повинні бути терплячими і вчити їх того, як правильно поводитись. Навіть якщо ви десять разів безуспішно намагались навчити їх чого-небудь, пам'ятайте: на одинадцятий раз ваш урок може виявитись результативним. І не забувайте: ні хто не вчиться з першого разу. Шукайте нові способи навчання, і ви, швидше за все, досягнете успіху.

9. Візуалізуйте ситуацію. Найкраще, якщо ви будете робити це до того, як вас здолають негативні емоції, наприклад, коли ви знаходитесь на самоті в тихому й затишному місці. Уявіть собі, як вам краще реагувати наступного разу, коли ваша дитина почне доводити вас до божевілля, потім деталізуйте свою реакцію. Як вам упоратись із ситуацією? Як ви будете виглядати? Що ви будете казати? Як відреагує ваша дитина? Як це зміцнить ваші взаємини з нею? Подумайте про все це, уявіть собі ідеальний варіант вашої реакції і, коли виникне подібна ситуація, спробуйте втілити її в життя.

10. Просто смійтесь. Іноді нам варто нагадувати собі, що ніхто не досконалий, що ми повинні насолоджуватись часом, який проводимо з нашими дітьми, і що життя покликане бути веселим і радісним. Посміхайтесь, смійтесь, будьте щасливі. Це не завжди допомагає, але про це варто нагадувати собі час від часу.

Головна порада: просто любіть свою дитину. Замість того щоби гнівно реагувати, навчіться реагувати з любов'ю. Ваша дитина розлила щось чи влаштовує безлад у кімнаті, розбила вашу сімейну реліквію? Кричить на вас або потрапляє в неприємності у школі? Реагуйте з любов'ю! Це найкраще рішення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як зрозуміти, що чоловік не готовий до серйозних стосунків?

Мама | 00:30, 16.02.2026

Обираючи партнера для спільного життя, ми всі прагнемо знайти людину, яка стане не лише супутником, але й опорою. Однак іноді певні риси або поведінка можуть сигналізувати про те, що чоловік не готовий до відповідальності та довготривалих стосунків.

Звички батьків, які найбільше дратують дітей

Сімейні справи | 07:30, 15.02.2026

У процесі виховання ми, батьки, часто забуваємо, що наші слова, вчинки та звички мають значний вплив на дітей. Навіть із найкращими намірами ми можемо мимоволі створювати ситуації, які викликають у них роздратування.

Ознаки, що дитина скоро "сяде вам на шию"

Сімейні справи | 01:30, 15.02.2026

Батьківство — це мистецтво, яке вимагає рівноваги між любов’ю, підтримкою та встановленням меж. Однак інколи діти можуть спробувати взяти верх, використовуючи різні методи маніпуляції. Щоб цього уникнути, важливо розпізнавати тривожні сигнали, які мо

Дії батьків, що підривають впевненість дитини в собі

Сімейні справи | 08:30, 14.02.2026

Самооцінка формується змалечку, і саме батьки закладають її основу. Проте деякі їхні слова та вчинки можуть несвідомо завдавати шкоди, змушуючи дитину сумніватися у власній цінності.

Як впоратися з непростим періодом у дитини?

Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.