Допомагаємо дитині подолати тривожний стан

Ранок. Час збиратися в садок або школу. День обіцяє бути чудовим, але дитина каже: «Мамо, я не хочу нікуди йти». Ви знервовані, адже щодня повторюється одне й те ж: ви переконуєте малюка швидше збиратися, а він плаче й хвилюється. Звичайно, ви намагаєтеся заспокоїти дитину й говорите їй, що все буде добре, для хвилювання немає підстав. Але вона каже, що її чекає безліч жахливих речей, тому їй страшно й хочеться залишитися вдома. Як же знайти правильні слова, які дійсно допоможуть малюкові впоратися з тривогою, страхами й хвилюваннями? Якщо ваша дитина страждає від підвищеної тривожності, ви добре знаєте, як важко її заспокоїти. Коли ви хочете підбадьорити й підтримати дитину, ваші слова тільки підсилюють її страхи.

Замість того, щоб говорити стандартне: «Все буде добре» або «Немає чим перейматися», використовуйте наступні фрази:

- «Я з тобою, ти в безпеці». Відчуваючи занепокоєння, дитина схильна бачити ситуацію в гіршому світлі, ніж вона є насправді. Її страхи посилюються, вона відчуває, що втрачає контроль над ситуацією. Ці слова дозволять малюкові відчути себе в безпеці.
- «Розкажи мені, що тебе турбує». Дайте дитині можливість поділитися своїми страхами, не перебивайте її. Деяким дітям потрібен час для того, щоб почати говорити. Не приймайте рішень за неї й не пропонуйте варіанти вирішення проблеми. Іноді малюкові буває простіше говорити, коли він чітко розуміє часові рамки, тому ви можете запропонувати: «Давай 10 хвилин поговоримо про те, що тебе турбує».
- «Як сильно ти хвилюєшся?» Допоможіть висловити словами те, наскільки сильно малюк схвильований та стурбований. Дитина може висловити це за допомогою рук (руки зімкнуті разом або розставлені на всю ширину) або у вигляді кола, намальованого на папері (маленьке, середнє або велике). Намалюйте кілька кіл різної величини й запропонуйте вибрати найбільш влучне.
- «Що б ти хотів сказати своєму страху?» Поясніть дитині, що занепокоєння схоже на настирливу муху, яка літає навколо неї та змушує хвилюватися. Придумайте разом з дитиною кілька фраз, і нехай вона звернеться до цієї «мухи»: «Іди!» Або «Я більше не хочу тебе слухати!» Нехай дитина скаже це спочатку тихо, а потім голосно.
- «Намалюй те, що тебе турбує». Багато дітей не можуть розповісти про свої емоції. В такому випадку можна висловити занепокоєння на папері. Наприклад, намалювати його. Коли дитина закінчить малюнок, попросіть її пояснити. Ставте запитання для уточнення: «Я бачу, у тебе на малюнку багато синього кольору. Що тут намальовано?»
- «А як ми можемо змінити кінець історії?» Діти, які відчувають тривогу з приводу будь-якої ситуації, що повторюється, часто не бачать з неї виходу. Допоможіть дитині: перекажіть її історію, але залиште її незавершеною. Потім придумайте разом кілька варіантів закінчення цієї історії. Деякі варіанти можуть здатися безглуздими, але хоча б один виявиться реалістичним. Сконцентруйтеся на тому, як малюк долає свій страх.
- «Що ще ти знаєш про?..» Деякі діти відчувають силу, коли дізнаються більше про джерело свого страху (особливо, якщо вони бояться грози, собак або їздити в ліфті). Візьміть у бібліотеці книгу про те, що лякає дитину, проведіть науковий експеримент, пошукайте інформацію в Інтернеті. Як інші люди справляються зі своїми страхами?
- «Як тебе заспокоїти?» Дійте на випередження: напишіть список зі способів, які допомагають дитині заспокоїтися. Випробовуйте дані методи протягом дня, коли дитина спокійна. Коли ж вона відчує перші ознаки занепокоєння, використовуйте спосіб, який вибрав малюк.
- «Я роблю глибокий вдих». Іноді дитина може бути настільки стурбована, що вона відкидає всі спроби її заспокоїти. В такому випадку покажіть їй приклад того, як угамувати тривогу. Говоріть, що ви робите й що при цьому відчуваєте. Деякі батьки пригортають дитину до себе, щоб вона могла відчувати ритм їх дихання.
- «Це страшно і...» Продовження фрази допомагає визнати страх і не злякатися ще більше. Ви можете продовжити фразу, наприклад: «Це страшно, і ти в безпеці», «Це страшно, і тобі вдавалося впоратися зі страхом раніше», «Це страшно, і у тебе є план». Ці моделі внутрішнього діалогу дитина може використовувати в майбутньому.
- «Пізніше ми можемо поговорити про...» Батькам боляче дивитися на те, як їх малюк страждає від внутрішніх хвилювань. Багато батьків намагаються всіма силами позбавити дитину від ситуації, що викликає тривогу. Переконайте дитину в тому, що вона може впоратися з цим неприємним почуттям, якщо розповість про це пізніше – на перерві, за обідом тощо.
- «Чим я можу тобі допомогти?» Дайте дитині можливість самій сказати, яка допомога їй потрібна. Якщо ви не можете зробити те, що просить дитина (наприклад, якщо вона хоче, щоб ви не залишали її в дитячому садку), пофантазуйте разом з нею про те, що це можливо: «Мені б хотілося, щоб дорослим теж можна було залишатися в дитячому садку».
- «Це мине». Дану фразу можна використовувати, коли дитина відчуває сильну паніку. Всі почуття минають. Часто дитині здається, що тривога ніколи не мине, що вона з нею не впорається або це виявиться для неї занадто важким завданням. І це нормально. Акцентуйте увагу дитини на тому, що скоро їй стане легше.

Тривожність і занепокоєння проявляються в кожної дитини по-різному. Можливо, не всі з описаних стратегій допоможуть вашій дитині. Ви краще за інших знаєте свою дитину. Якщо якийсь спосіб не допомагає впоратися із занепокоєнням – не впадайте у відчай. Наступного разу спробуйте інший спосіб. Так із часом ви знайдете слова, які допоможуть дитині заспокоїтися, підбадьорюючи її, додадуть сил.

Якщо ж тривожність дитини позначається на її успішності в школі, призводить до безсоння, втрати апетиту або негативно впливає на продуктивність дитини протягом дня, необхідно звернутися по допомогу до психолога.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати