Що робити з прокрастинацією у підлітків?

Прокрастинація, або схильність відкладати важливі справи на потім, створює ілюзію свободи. Вона змушує людей думати, що вони мають багато часу, однак при цьому краде його. Прокрастинація схожа на безтурботну гру, але часто обертається почуттям провини й занепокоєння.

Людина, схильна до прокрастинації, має помилкове відчуття безпеки. Вона оптимістично гадає, що ситуація контролюється і поспішати не має сенсу. Також вона часто недооцінює час, необхідний для виконання того чи іншого завдання (наприклад, схильна думати, що робота займе 30 хвилин, тоді як об'єктивно вона потребує 2 години). Тому прокрастинація починається з почуття легкості й веселощів, за які людині згодом доводиться розплачуватися, відчуваючи страх, занепокоєння, безпорадність і злість на саму себе.

Однак звичку нічого не робити дуже важко змінити: людина, схильна відкладати справи на потім, упевнена, що в цьому немає нічого поганого. Гарна оцінка (а іноді й просто оцінка, що дає змогу перейти у наступний клас) – яскравий доказ того, що система працює і що ефективніше виконувати роботу під тиском.

На жаль, відкладаючи справи, ми розплачуємося за це не тільки своїм часом. У нас з'являється помилкове переконання, що робота обов'язково має бути неприємною. Людина, схильна до прокрастинації, призвичаюється уникати роботу, не розвиває такі важливі навички, як планування, організованість, мислення й уважність до деталей.

Боротися з прокрастинацією складно, тому що вона є спробою вирішити проблеми, які людина може не усвідомлювати (наприклад, гнів, перфекціонізм або невпевненість у собі). Хоча прокрастинація й усуває тривогу, пов'язану із цими проблемами, останні залишаються не вирішеними.

Ось поради, які можуть використовувати батьки, щоб допомогти підлітку впоратися з прокрастинацією:

Не піддавайтеся на раціональні пояснення. Погляньмо правді у вічі: люди, схильні до прокрастинації, – брехуни. Вони регулярно брешуть самі собі про те, скільки часу їм потрібно для виконання роботи, роблячи висновок, що часу достатньо, аби зробити все ідеально. Така брехня називається раціоналізацією. Щоб упоратися з прокрастинацією, необхідно розпізнати раціоналізацію і вказати на неї людині, яка до неї схильна. Наприклад, коли ваша дитина використовує одну з перерахованих вище фраз, покажіть їй весь список і запитайте, чи знайомі їй такі ситуації:

- «Я більш продуктивна, коли маю обмаль часу, тому чекаю, коли часу залишиться мало, і тоді зможу все зробити добре»;
- «Якщо я почекаю, то зможу швидко написати цю статтю»;
- «Якщо я зараз сяду за роботу, то пропущу серію свого улюбленого серіалу»;
- «Не напружуйся. Це всього лише одне завдання. Світ не впаде, якщо я його не зроблю»;
- «Я не знаю, як це зробити, тому почекаю, може, що-небудь придумаю»;
- «Мені легше зробити цю роботу, коли добре почуваюся, тому я почекаю, поки мій настрій не покращиться»;
- «Минулого разу я зробив усе в останній момент, і вийшло добре. Чому б і зараз не вчинити так само?».

Уникайте негативного мислення. Люди, схильні до прокрастинації, негативно налаштовані до своєї роботи.

Нарешті, запам'ятайте, що в боротьбі з прокрастинацією важливо привчити підлітка не відволікатися від роботи, а не змушувати його дотримуватися ваших інструкцій. Допоможіть йому зосередитися на завданнях, а не на ваших очікуваннях, які можуть його дезорієнтувати. Хваліть його за кроки, які він робить у правильному напрямку, і не критикуйте за невдачі. Ніколи не бурчіть – це веде до взаємного незадоволення і створює зайвий тиск на підлітка. У результаті він може почати чинити опір.

Прокрастинація все тільки ускладнює. Дитина, схильна до прокрастинації, приймає позицію жертви, у неї посилюється занепокоєння, розвивається негативне ставлення до навчання. Вищевказані стратегії можуть допомогти, але їх одних недостатньо, щоб цілковито позбутися прокрастинації. Єдиний спосіб – послідовно вчити дитину зосереджуватися на поставлених завданнях. Це потребує часу й емоційного розвитку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як 6 хвилин батьківської уваги щодня змінюють дитину?

Дитина | 11:20, 15.09.2025

Шість хвилин батьківської уваги на день можуть стати для дитини джерелом любові, впевненості й внутрішнього спокою.

5 причин, чому батькам варто іноді дозволяти дітям нудьгувати

Сімейні справи | 10:30, 15.09.2025

У час, коли гаджети не дають дітям нудьгувати, саме нудьга стає необхідним відпочинком для дитячого мозку та душі.

5 речей, яких дитина навчається, спостерігаючи за дорослими

Сімейні справи | 09:30, 15.09.2025

Діти не завжди ставлять запитання вголос, але це не означає, що вони не навчаються. Насправді вони помічають більше, ніж ми думаємо. Попри те, що багато хто вважає, що діти здебільшого копіюють те, чого їх навчають, правда полягає в тому, що набагато

5 речей, які варто сказати дитині, коли вона робить помилку

Дитина | 07:40, 15.09.2025

Помилки – це нормальна та необхідна частина навчального процесу дитини. Але не всі дорослі правильно реагують на помилки, які допускає дитина. Однак від їхньої реакції може залежати майбутнє дитини, на її впевненість, стійкість та ставлення до виклик

7 порад батькам, як допомогти дитині стати впевненою в собі

Сімейні справи | 06:20, 15.09.2025

Всі діти різні: хтось може говорити без зупинки й легко знайомитись з іншими дітьми, а хтось сором’язливо мовчить і ховається за мамину спину, боячись сказати слово. Однак сором’язливість – це не вада, це тип темпераменту. А батькам треба навчитись п

Як стиль виховання впливає на оцінки в школі?

Виховання | 00:30, 15.09.2025

Авторитетний стиль виховання, що поєднує любов і дисципліну, найкраще впливає на розвиток і успіх дітей, доводить 10-річне дослідження у Великій Британії.

5 звичок батьків, які шкодять дітям

Сімейні справи | 11:20, 14.09.2025

Здебільшого, незначні речі формують емоційний світ дитини. Це крихітні, непомітні моделі поведінки, які з часом непомітно осідають у її характері. А іноді, навіть за найкращих намірів, кілька повторюваних моделей поведінки можуть вкоренитися та згодо