Чому ніколи не треба йти на поводу в дитини?

Ніколи не треба ставити дитину на перше місце і коритися їй. Це буде шкідливо і для тебе, і для неї, адже вона потребує авторитетного дорослого, який її контролюватиме і спрямовуватиме. Без тиранії, звісно.

Не торгуйтеся з дитиною і не поводьтеся, начебто ви підзвітні дитині. Вислухайте всі аргументи – і ухваліть ваше рішення. Потім ви можете змінити рішення, вислухати додаткові аргументи. Немає нічого поганого в тому, щоб змінити рішення.

Особливо, якщо з пересердя сказали: «Все! Ніколи! Жодних мультиків! Ви мене дістали!” Далі походили-походили, подулися. “Ну, народ, я, звичайно, погарячкувала, мультики будуть – але не сьогодні”.

Візьмемо, наприклад, прогулянки. Зазвичай ви ходите з будинку на майданчик довгим маршрутом, тому що він проходить повз будівництво і більше подобається дитині: там екскаватор, кран, та й взагалі життя вирує. Ви гуляєте та можете дозволити дитині гуляти її маршрутом.

«На який сьогодні майданчик підемо? На правий чи лівий? На синій чи червоний? На ближній чи далекий? Чи до парку поїдемо? На метро можна або автобусом під’їхати зупинку».

Але ось вам дуже швидко треба повернутися додому з майданчика – кур’єр стукає у двері, праску забули вимкнути, газ залишили. І ви, звичайно, вирішуєте йти короткою дорогою.

Що ми робимо? Ми ставимо дитину до відома. Ми можемо раз пояснити, чому нам зараз треба швидко дійти додому. Але ми не торгуємось. А щоб пом’якшити біль від того, що малюк не побачить кран, а він його вже не побачить, ми можемо пообіцяти, що завтра знову можемо пройти повз будівництво.

Не треба намагатися підлещуватися до дитини, не треба намагатися заручитися згодою дитини, заглядати їй у вічі, шукаючи собі виправдання, намагатися добитися від неї радості від вашого рішення або від ваших обмежень. Ні!

Дитина має повне право бути незадоволеною. Вона має повне право з вами бути незгодною. Це, загалом, не її справа, якою дорогою ви підете зараз додому, тому що це вам потрібно потрапити додому якнайшвидше.

Сенс у тому, що ви – ведучий, ви – лідер, ви – капітан корабля. Капітан корабля не звітуватиме. Він може сказати, що, так, зараз ми йдемо три милі назад, п’ять на схід, а далі прямо на північ. Але капітан корабля не виправдовується і не вступає у тривалі суперечки: «А чому 3 милі на захід, а не 2,5, чи не 3,5? А чому потім 5 на схід?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Чи можна перейти на суміш на козячому молоці після 6 місяців?
  
• Хамство і відсутність виховання у дітей: як з цим впоратися?
  
• Домашні яблучні цукерки
  
• Яєчні рулетики з шинкою
  

Цікаво також:

Новини по темі

Якщо ви часто кричите на своїх дітей

Сімейні справи | 06:20, 05.05.2025

Крик за своєю суттю – це прояв агресії. Коли агресія походить від найдорожчих та близьких людей, дитина дуже тяжко це переживає.

Чого не варто робити батькам замість дітей?

Сімейні справи | 01:20, 05.05.2025

Говорити!

Дружня модель стосунків у сім'ї: що це і чи потрібно воно вам?

Сімейні справи | 09:30, 04.05.2025

У такій сім'ї подружжя прагне налагодити побут і взаємовідносини один з одним на основі спільних інтересів і захоплень.

Що робити, якщо у вас з коханою людиною - різні інтереси?

Сімейні справи | 01:20, 04.05.2025

Необов'язково цілодобово бути разом і розчинятися один в одному, щоб бути щасливою парою.

Як молодим батькам залишатися на одній хвилі після народження дитини?

Післяпологовий період | 01:20, 03.05.2025

Немає жодних правил і порадЄ лише ваша взаємна домовленість. Можливо, ви вирішите, що чоловік займатиметься приготуванням їжі, а ви берете на себе турботи з малюком просто тому, що вам обом це подобається і добре виходить. І це нормально. Або чоловік

Чим небезпечний крик батьків для дитини?

Дитина | 10:30, 02.05.2025

Кожен з батьків прагне виростити психічно здорову, повноцінну і самодостатню дитину. Останнім часом все більше людей між батогом і пряником обирають друге, але є такі, що віддають перевагу жорстким заходам виховання. Крик вважається найпоширенішою пр

Якими можуть бути наслідки сварок при дитині?

Сімейні справи | 08:30, 02.05.2025

Психічні розладиПід впливом стресу страждає, звісно, ​​і психіка малюка. Крайніми проявами можуть стати страхи, нічні кошмари, заїкуватість, енурез (нетримання сечі), нервові тики або психічні захворювання. При цьому, наслідки можуть наст

Коментарі до новини

Додати коментар до публікації

Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  

Код:


Введіть код: