Любов - це: кілька цікавих фактів

Що з нами робить любов?

Її порівнюють з метеликами в животі, з вогнем у серці і нестримним бажанням щомиті ощасливлювати того, хто зайняв місце у нашому серці.

"Наша мама" пропонує вам кілька фактів. Можливо, не зі всіма варто погоджуватись, однак:

1. Любов триває від 1,5 до 3 років. Тут є біологічний сенс: такий термін гарантував участь батька в перших, найважчих місяцях життя матері і дитини у наших предків. При наявності перешкод, таких як невзаємність, розлука, сильна розбіжність у розкладах, — любов може тривати істотно довше.

2. Любов схожа на кокаїн. Якщо зробити томографію мозку закоханої людини, можна помітити одну цікаву деталь: у неї будуть дуже сильно збуджені дві зони, що відповідають за так звану систему винагород. Вчені пояснюють це впливом підвищених доз дофаміну — речовини, яка зазвичай викликає почуття задоволення. Цікаво, що з такою силою ці зони мозку реагують тільки на кокаїн.

3. Любов - як спосіб виживання. У тварин, які формують довгострокові пари, є три стадії в стосунках: бажання, захоплення, прихильність. Бажання — це не спрямований на когось сексуальний драйв (зоологи називають цим словом стани, в основі яких лежать базисні потреби: вгамовування голоду, спраги і статевого потягу). Захоплення — це фіксація на конкретному об’єкті. Прихильність — міцний зв’язок, розрахований на довгострокову програму розмноження. Учені переконалися, що романтична любов у людей — це видозмінена форма захоплення у тварин. Вона з’явилася у наших предків як спосіб виживання. Іншими словами, любов допомагає економити зусилля, щоб не розкидатися, а домагатися одного партнера з метою продовження роду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Неймовірно милі секс-іграшки (Фото)

4. Любов сліпа. На знімках, які надіслав до БГ німецький дослідник Андреас Бартель, видно, що зони, які зазвичай активні в мозку не закоханої людини, у закоханих сплять. Це зони негативних емоцій і раціональних рішень.

5. Звідки береться депресія. Людина, нещасна в любові, проходить через дві стадії. Спочатку рівень дофаміну підвищується ще сильніше. Наслідком такого передозу є лють і ще більш загострене почуття любові. Але рано чи пізно настає друга фаза. Дофамін падає нижче середнього рівня, що викликає депресію.

6. Любов можна лікувати ліками. Як і у маніяків, які не контролюють свої дії, у закоханих у крові настають серйозні хімічні зміни. У них сильно знижений серотонін, важливий гормон. Вчені звинувачують в цьому вже згадуваний дофамін: природний наркотик, що штовхає нас на безумства, який відключає систему контролю. Статистика злочинів на ґрунті любові така, що в Америці всерйоз говорять про її лікування таблетками.

7. Серотонін вбиває любов. Якщо дати миші велику дозу серотоніну, вона відкине свого постійного партнера і почне спаровуватися з ким заманеться. Пояснюють це так: серотонін знижує рівень дофаміну, і заодно — градус любові (але не потягу). Важливо пам’ятати, що рівень серотоніну підвищується під дією сучасних антидепресантів.

8. Новизна рятує любов. Приїхавши в чужу країну, опинившись в незнайомому готелі, багато пар знову здатні на безумства. У відповідь на будь-яку новизну в мозку знову у високих концентраціях виділяється дофамін, і він може закоротити старі електричні ланцюги, наприклад, той самий драйв закоханості. Взагалі, американські психологи вже багато років рутинно радять усім сімейним парам влаштовувати раз на тиждень вечір побачення. Але не можна ходити весь час в один і той же ресторан. Потрібно шукати новизну.

9. Чоловіки люблять очима. У чоловіків в період закоханості активнішою стає зона кори великих півкуль, що відповідає за зір. Так що не даремно говорять, що чоловіки люблять очима. У жінок активніша зона, пов’язана з пам’яттю: інстинкт запам’ятовує поведінку партнера за декілька тижнів, а потім аналізує отриману інформацію, щоб як слід зважити всі за і проти. У результаті жінки набагато краще пам’ятають усі деталі першої фази роману.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як правильно сформувати сімейні цінності у дитини?

Сімейні справи | 19:30, 09.02.2026

Виховання поваги до сімейних цінностей у дитини вимагає уваги, терпіння та послідовності. Нижче наведені кроки, які допоможуть батькам у цьому важливому процесі.

Люди з психічними розладами обирають собі подібних партнерів

Сімейні справи | 07:30, 09.02.2026

Люди з психічними розладами частіше обирали собі в романтичні партнери інших людей з психічними розладами, особливо якщо ці розлади в них були однаковими. Раніше таку закономірність помічали в мешканців північноєвропейських країн, однак зараз підтвер

Люди з хронічним болем виявилися більш самокритичними та схильними до перфекціонізму

Психологія | 06:30, 09.02.2026

Люди, що страждають від хронічного болю, виявилися більш самокритичними та схильними до перфекціонізму й менше вірили у власні сили. Як вважають науковці, це спричиняє в них додатковий стрес, який може призводити до ще більшого болю. Тому психотерапі

Чому чоловіки і жінки по-різному реагують на дитячий плач?

Сімейні справи | 02:10, 09.02.2026

Дослідники не змогли пояснити те, чому чоловіки частіше вночі не прокидаються від дитячого плачу, простими біологічними відмінностями між статями. Досі було припущення, що відповідальні за слух ділянки мозку жінок більш пристосовані до розпізнавання

Жінки обирали собі багатших чоловіків, а чоловіки — красивіших партнерок

Психологія | 23:30, 08.02.2026

Жінки виявилися схильними обирати для себе багатших й амбіційніших за них партнерів, тоді як чоловіки — красивіших за них партнерок. Водночас для жінок виявилося важливо бути красивішими за своїх партнерів, а для чоловіків — смішнішими. Науковці прип

Батьківство зробило людей байдужими до екскрементів

Психологія | 23:00, 08.02.2026

Люди, які мали малих дітей, за роки догляду за ними стали відчувати меншу огиду як до дитячих екскрементів, так і загалом до людських. Однак ті люди, у яких діти ще перебували на грудному вигодовуванні, виявилися більш чутливими до таких подразників.

Уважні до онуків бабусі і дідусі зберегли більшу ясність розуму в старості

Здоров'я | 22:00, 08.02.2026

У бабусь і дідусів, які допомагали доглядати онуків, виявили повільніший занепад розумових здібностей у старшому віці. При цьому на темпи занепаду розумових здібностей не впливала частота відвідин онуків, але більш різноманітне проведення часу з ними