
Чомусь раніше було так заведено – якщо дитина завинила у чомусь, потрібно всіма силами показати, що як людина вона не дуже. Для цього в хід йшли постійні порівняння з іншими дітьми, критика, публічні образи та приниження. Рідко тим, хто виховувався в Союзі, вдавалося уникнути цієї долі.
У батьків і вчителів був сильний страх перехвалити, розпестити, пошкодувати занадто сильно. Інакше виросте махровий егоїст, асоціальний елемент суспільства, втрачена людина. За їхньою логікою, чим більше гнобити дитину, тим більше шансів, що вона стрепенеться, візьме себе в руки та стане таки зразковим громадянином.
Однак ефект вийшов зовсім інший.
Засоромлені діти в дорослому віці:
– Часто відчувають себе нікчемними, незалежно від того, що вони роблять. Ніби не вони помиляються, а самі є помилкою. Це тотальне переживання власної негідності, відчуття себе, як недостойної людини й члена суспільства.
– Знаходяться в постійній напрузі, думаючи, що інші люди оцінюють їх негативно, засуджують. І навіть якщо їм безпосередньо сказати, наприклад: «Як класно ти зробив! Ти хороший фахівець », все одно не повірять.
– Не дозволяють собі бути спонтанними, розкриватися, заявляти про себе. Бувають вкрай сором’язливі, часто відчувають збентеження і незручність.
– Дуже болісно реагують на свої недосконалості. А якщо хтось вкаже їм на помилки (навіть не критикуючи), то відчують себе сильно приниженими, будуть оборонятися.
– Стають перфекціоністами. Прагнуть все робити або ідеально, або ніяк.
– Пригнічують в собі ті якості, яких соромляться. Зате якщо виявлять їх в інших, то можуть почати соромити і засуджувати їх.
– Часто вдаються до різного роду залежностей і компульсивної поведінки, щоб не відчувати сором. Переїдання, ігроманія, алкоголізм, шопоголізм, трудоголізм і ін. Можуть бути тісно пов’язані з приглушеним почуттям сорому.
– Мають труднощі з побудовою близьких відносин. Бояться бути вразливими, брати на себе зобов’язання і весь час перебувають ніби напоготові, готові втекти в будь-який момент.
Не можна сказати, що таким людям живеться легко і радісно. Головне, що вони міцно засвоюють звичку соромити себе самостійно. Їх внутрішній кат ніколи не дрімає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитина, соромити дитину, виховання

Цікаво також:
Новини по темі

Що говорити батькам, коли дитина переходить межі дозволеного?
Виховання | 08:30, 25.03.2025

Як не виховати розпещену дитину?
Виховання | 06:20, 25.03.2025

Як впоратися з гнівом дитини: поради батькам
Дитина | 12:10, 19.03.2025

Чому немає «важких» характерів у дітей: думка психолгів
Дитина | 18:00, 17.03.2025

Чому важливо звертати увагу на гарну поведінку дитини?
Виховання | 08:30, 10.03.2025

Що таке психологічне насильство над дітьми?
Психологія | 07:40, 10.03.2025

Крики батьків впливають на розвиток мозку дітей
Здоров'я | 06:20, 10.03.2025