Міфи про дитяче харчування, у які досі вірять батьки

Adoption

Date: 11:20, 22.06.2025 | Категорія: Дитяче харчування [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

118 Переглядів

Деякі уявлення про дитяче харчування давно застаріли, але й досі поширюються серед батьків. Варто знати, які міфи не базують на наукових фактах. Про це повідомляє дієтологиня Ольга Дорош.

6708_3.jpg (24.66 Kb)

"Не з’їв суп - лишився голодний"
За словами експерта, суп - не чарівна страва. Якщо дитина не любить суп, це не катастрофа. Баланс у харчуванні можна забезпечити і без нього. Діти мають право мати свої улюблені страви. Тому повноцінно вирости можна і без щоденного борщу. Важливе не що саме дитина їсть (суп чи каша), а загальний нутрієнтний баланс. Форма подачі їжі не впливає на здоровий розвиток, якщо в раціоні є джерела білків, жирів, вуглеводів, клітковини й мікронутрієнтів.

Замість супу можна дати:

- овочеве рагу
- тушковані або запечені овочі
- овочеве пюре (наприклад, з моркви, броколі, цвітної капусти).

Це забезпечує клітковину, вітаміни і мінерали. Якщо ви хвилюєтеся, що без супу дитина отримуватиме мало рідини - пропонуйте більше води, компоту, узвару, чаїв без цукру.

"Молоко - must have до 7 років і більше"
Молоко - не єдине і не обов’язкове джерело кальцію. Якщо дитина не любить або не переносить молоко - це не страшно. Тому важливо збалансувати харчування, яке багате на кальцій (зелень, риба, мигдаль, броколі тощо).

Немає потреби змушувати дитину пити молоко, якщо є багато альтернатив.

Названо перелік продуктів, які є чудовим джерелом кальцію:

- броколі - особливо у вареному вигляді (краще засвоюється)
- капуста кейл (листова) - має високий вміст добре засвоюваного кальцію
- мигдаль - 250 мг кальцію на 100 г
- біла квасоля - багата на кальцій і клітковину
- апельсиновий сік - збагачений кальцієм (перевіряти склад).

"Дитина має доїдати все до останньої крихти"
Вчити дитину ігнорувати свої відчуття голоду і ситості - прямий шлях до розладів харчової поведінки в майбутньому. Їжа - не про "мусиш", а про турботу й слухання тіла.

"Батьки вирішують що і коли дитина їсть, а дитина - скільки. Примус доїдати - один із тригерів розладів харчової поведінки у підлітковому віці", - каже дієтологиня.

До того ж, якщо доїдання пов’язується з примусом чи погрозами ("не вийдеш з-за столу, поки не доїси"), у дитини формується негативна асоціація з їжею. Це може призвести до харчових розладів, відрази до певних продуктів чи до самої культури харчування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: