Як відучити дитину від рук і чи потрібно це робити?

Якщо дитина до року плаче, необхідно її заспокоїти - це аксіома. Плач - практично єдиний спосіб немовляти повідомити про свій дискомфорт. З'ясувати причину та усунути її - завдання не завжди просте. Якщо малюк голодний, у нього коліки, він втомився і хоче спати, мокрий, замерз, злякався, ми завжди, перш ніж усунути причину, беремо його на руки. Закономірно, що руки для малюка - це допомога, любов і захист. Взяли на руки, щось зробили - стало добре. Як після цього відучити дитину від рук? Ніяк!

Так, є тисячі важливих справ. Так, чоловік з роботи, посуд, інтернет-офіс, книга, привести себе в порядок, але таким маленьким ваш малюк не буде більше ніколи і такими значущими (як би це сумно не звучало) ми теж усі ніколи більше для дитини не будемо. Тому все вирішується. В крайньому випадку, нехай це будуть руки турботливої няні, ніж нічиї, і суворе «Не привчай його до рук!». До того ж, західна ідея «ручних» дітей забезпечила нас усіма засобами-помічниками для задоволення цієї таки фізіологічної потреби дитини - тепла поруч, а простіше - рук.

Слінги з кільцями і шарфи, рюкзаки-ерго, «кенгуру», крісла-гойдалки і автокрісла. Те саме автокрісло до певного віку прекрасний замінник ліжечка на кухні або в кімнаті, поки мама зайнята, якщо слінг спина відмовилася розуміти. Дитині важливо просто бачити маму і що вона робить, а напівлежаче положення автокрісла або переносної качалки дадуть таку можливість. Адже «руки» це не тільки носити, це постійна увага, якої до року не буває мало. Просто будьте разом, і тоді рук потрібно менше.

Виношена на руках дитина отримала запас уваги ніби на майбутнє і, ледве почавши ходити, спокійно піде досліджувати світ далі. Дитина, якій бракувало рук, буде турбуватися, а чи візьмуть знову, раз відпустили, і цей страх-контроль часто заважає відійти від мами.

Відучити дитину від рук не складно: спробувати втішити малюка не беручи його на руки - покачати коляску, перевернути дитину на животик/спинку/бочок (останнє для старших малюків), переставити ліжечко в більш освітлене місце, дати пустушку, зрештою. А можна навчитися отримувати задоволення від такої своєї всецілої потреби і необхідності. Пріоритети - поняття досить гнучке, а носінням на руках, повірте, ще нікого не змогли розпестити, як не можна розпестити обіймами, яких навіть дорослим так завжди бракує.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Емоційний інтелект та психологічна готовність дитини до школи

Дошкільнята | 07:30, 19.06.2026

Вміння читати та рахувати до 100 — це далеко не головні показники готовності дитини до першого класу, набагато важливішим є рівень її психоемоційної зрілості.

Молодший дошкільний вік: ера рольових ігор та перші кроки у світ соціалізації

Ігри та іграшки | 06:30, 19.06.2026

У віці трьох років дитина виходить за межі сімейного кокона та починає активно цікавитися іншими дітьми, вчачись будувати перші соціальні зв'язки.

Ранній вік (1–3 роки): чому предметна гра та самостійність важливіші за вивчення літер?

Дошкільнята | 01:20, 19.06.2026

Намагання навчити дворічну дитину читати чи рахувати суперечить законам розвитку її мозку, адже в цьому віці провідною є зовсім інша діяльність.

Сенсорний розвиток немовляти та чому «дорогі іграшки» не працюють?

Немовля | 00:30, 19.06.2026

У перший рік життя мозок малюка розвивається зі стрімкою швидкістю, проте найкращими тренажерами для нього є не дорогі гаджети, а прості побутові речі та мамин голос.

Як запобігти емоційному віддаленню чоловіка після появи малюка?

Післяпологовий період | 01:20, 18.06.2026

Коли в домі з'являється немовля, чоловіки часто опиняються в тіні материнської турботи, що призводить до прихованих образ та віддалення.

Чому перший рік батьківства стає найбільшою кризою для шлюбу?

Сімейні справи | 00:30, 18.06.2026

Народження малюка — це не лише радість, а й радикальна перебудова всього життя пари, яка часто провокує глибоку кризу у стосунках.

Чому дітям критично важливо спілкуватися з дідусями і бабусями?

Дитина | 06:30, 17.06.2026

Незважаючи на всі побутові непорозуміння, роль старшого покоління у формуванні особистості дитини є унікальною та незамінною.