Автор абсолютного бестселера «Французькі діти не плюються їжею» американка Памела Друкерман переконливо довела, що впоратися з більшістю батьківських кошмарів відмінно допомагають французькі методи виховання.
У своїй новій книзі «Французькі батьки не здаються. Сто порад з виховання з Парижа» вона сформулювала 10 найважливіших французьких правил для працюючих мам.
1. Правило перше: ідеальних мам не існує
Працююча жінка завжди прагне осягнути неосяжне: бути ідеальною матір'ю і одночасно робити успішну кар'єру. Фактично вона працює у дві зміни - в офісі і вдома. У француженок є улюблений афоризм: «Ідеальних матерів не існує». Не варто намагатися бути ідеальною. І це найважливіша, основоположна ідея.
А ще не сприймайте дитинство дитини як початок марафону, фініш якого - вступ до університету. Французи, безумовно, хочуть, щоб їхні діти були успішними, але вони не намагаються вечорами після роботи змусити дитину семимильними кроками проходити природні етапи розвитку. Наприклад, читати і писати дитини не вчать років до шести. Француженки вважають, що набагато важливіше до школи прищепити малюкові такі навички, як концентрація уваги, товариськість і самоконтроль. По-перше, це не вимагає якогось спеціально відведеного часу, а є просто невід'ємною частиною процесу виховання. А по-друге, саме ці здібності, а не вміння в три роки рахувати до ста і назад, створюють міцну базу для успіхів дитини в навчанні.
2. Правило друге: у вас завжди повинне бути власне джерело доходу
В Америці, наприклад, прийнято вірити в чарівну казку про чудесне заміжжя як синонім спокійного безтурботного життя. Головне - вдало вийти заміж і отримати хорошого чоловіка зі стабільною зарплатою, а там можна і не працювати. У Франції все не так. Французькі мами переконані, що жінці абсолютно необхідне власне джерело доходу. Навіть у найбільш вдалому шлюбі з забезпеченим і люблячим чоловіком жінка повинна замислюватися: «А що якщо одного разу все зміниться?» У неї повинна бути професія, робота чи будь-яке інше стабільне джерело доходу просто про всяк випадок. Французькі мами впевнені: це надзвичайно важливо, і перш за все, для дитини. Француженка швидко виходить на роботу після пологів, бо хоче точно знати, що зможе забезпечити дитину всім необхідним, якщо раптом доведеться виховувати її самій.
Ця позиція надзвичайно прагматична і в ній немає ні краплі французької романтики, зате вона дуже допомагає жити.
3. Правило третє: не можна присвячувати все своє життя дитині
Материнська турбота про дітей - відмінна ілюстрація принципу нескінченності. Ми завжди будемо намагатися допомогти їм, завжди. Це така добровільна вічна жертва. Але в основі французької культури лежить надзвичайно важлива ідея: будь-якій людині (і особливо батькам) необхідні час і простір тільки для себе. Причому він виділяється не за залишковим принципом: якщо я зроблю дітям це, це і це, то наприкінці дня дозволю собі... Або: тільки коли я зроблю все можливе для дитини, я дозволю собі... Ні, в жодному разі!
Для підтримки балансу в сім'ї вкрай важливо, щоб якась частина життя була тільки вашою, належала тільки вам. Це може бути і робота, хоча зовсім не обов'язково. Це може бути будь-яке ваше захоплення або спілкування з друзями - що завгодно, я не знаю, вирощування орхідей.
Французи глибоко переконані: якщо ви присвячуєте весь свій час дитині, якщо ваш світ обертається навколо неї, це дуже шкідливо і навіть небезпечно, в першу чергу, для дитини.
4. Правило четверте: час від часу віддаляючись від дитини, ви стаєте кращою матір'ю
Якщо дитина звикне, що ви весь час поруч з нею, весь час залучені в те, що вона чи він робить, і проживаєте разом кожну секунду, ваше чадо не навчиться самостійності. Більше того, дитина не навчиться бути уважним до інших людей, помічати їх потреби, не навчиться співпереживати. Кожна француженка інтуїтивно відчуває: час від часу віддаляючись від дитини, вона надає їй неоціненну послугу.
Дуже важливо розуміти, що це не якась радикальна позиція. Я ні в якому разі не закликаю російських жінок негайно кинути все, виїхати на три тижні на спа-курорт, займатися тільки собою і забути про дитину. Мова про те, щоб спокійно визнати: якщо ви проводите весь час разом із кимось - неважливо, наскільки ви обожнюєте один одного, - ви рано чи пізно почнете один одного дратувати. І це ж стосується не тільки вас, це в тій же мірі відноситься і до вашої дитини.
Що і як потрібно забороняти і дозволяти дитині?
Наскільки ефективне це просте правило - час від часу відпочивати один від одного, я буквально тільки що випробувала на собі. Ми з одним з моїх п'ятирічних близнюків минулого тижня були на канікулах у моєї мами. Вона йшла з ним кудись на дві-три години, і коли ми знову зустрічалися - ми були такі раді один одному, нам було чим поділитися. Короткі розлуки вносять у відносини свіжість! Це завжди новий досвід та враження, це ковток гірського повітря, джерело енергії. І це необхідна умова для міцності будь-яких людських відносин, у тому числі відносин матері і дитини.
5. Правило п'яте: забудьте про почуття провини
Немає ніякого сенсу відчувати почуття провини перед дитиною за те, що ви працюєте. Це абсолютно деструктивне почуття, яке все одно нічого не змінить. У вас все одно не з'явиться більше часу на спілкування з малюком. Головне, що ви можете зробити, - це по-справжньому бути з дитиною, коли ви вільні. Не просто бути присутнім на прогулянці, базікаючи по телефону з подругою, а дійсно проводити час з дитиною. Ви не повинні весь час турбуватися про малюка, коли ви на роботі, не повинні картати себе за те, що ви не тільки мама, але і колега, подруга, дружина. Єдине, що ви, мабуть, повинні своїй дитині, коли ви поруч з нею, - це бути спокійною і бути «тут».
А ще виховуйте у своїх дітях терпіння. Французи ж сприймають терпіння як якийсь м'яз, який можна і потрібно тренувати, причому з самого раннього віку. Не схоплюватися з-за столу, якщо ви працюєте, а дитина просить подивитися, яку вежу з кубиків вона побудувала. М'яко поясніть малюкові, що ви щось зараз робите, і попросіть трохи почекати. Спочатку він почекає кілька секунд, але потім і хвилин. Він навчиться розважати себе сам під час очікування і справлятися зі своїм розчаруванням. Для дитини цей навик життєво необхідний, вважають французи, - тільки так вона дізнається, що не є центром всесвіту, і навчиться дорослішати.
6. Правило шосте: не ставайте «мамою - таксі»
Це правило безпосередньо пов'язане з попереднім. Не прагніть компенсувати дітям власну відсутність величезною кількістю гуртків та розвиваючих занять. Парижанки, вибираючи позашкільні заняття для дітей, завжди зважають, як це вплине на якість їх власного життя. Матусю, яка цілий день возить дитину з одного гуртка в інший, у Франції ніколи не назвуть самовідданою. Тим більше не оцінять, якщо вона робить це на шкоду своїй роботі. Про таку маму скажуть, що вона зовсім втратила відчуття рівноваги. Та й дітям подібна жертовність абсолютно ні до чого. Звичайно, дитині корисно ходити в басейн або на уроки музики, але у них неодмінно має залишатися час на самостійні ігри вдома. Зайва психологічне і фізичне навантаження тільки зашкодить дитині.
7. Правило сьоме: у відносинах батьків є частина, в якій дитина не бере участі
Ніколи не забувайте: в основі сім'ї - подружня пара. Завжди знаходьте час, щоб побути з чоловіком удвох. У Франції усесь батьківський простір належить дитині тільки перші три місяці. За аналогією з президентським терміном, французи називають цей період «перші сто днів». У цей час дитина може спати в кімнаті з батьками і навіть в їх ліжку. Але потім малюка привчають спати в своєму ліжечку і в своїй кімнаті. Ваша подружня спальня повинна стати тим місцем, яке належить тільки вам двом. Діти не можуть входити до батьків, коли їм заманеться. Дитина повинна точно знати - у батьків є частина життя, в якому вона не бере участь.
8. Правило восьме: не вимагайте від чоловіка рівноправної участі в домашніх справах і догляді за дітьми
Навіть якщо ви працюєте стільки ж, скільки ваш чоловік (і навіть якщо ви працюєте більше), не вимагайте, щоб він приділяв дому і дітям стільки ж часу, скільки ви. Нічого, крім невдоволення і роздратування, це не викличе. На відміну, скажімо, від американок з їх феміністським настроєм, француженок дуже виручає старомодний прагматизм. Звичайно, багато парижанок із задоволенням поклали б на чоловіків більше турбот по дому, але чимало мам давно погодилися з нерівноправністю в розподілі обов'язків. І це здорово полегшує їм життя. Загальна гармонія у відносинах для француженок набагато важливіша за рівність у правах. Вони сприймають чоловіків як окремий біологічний вид, навіть кращі представники якого від природи не здатні до домашніх справ.
Це не означає, що чоловіки не роблять нічого. Французькі мами вважають, що конфліктів у сім'ї буде менше, якщо у кожного є свої обов'язки по дому, нехай і нерівнозначні за витратами сил і часу. Не вимагайте від чоловіка більше, ніж він готовий зробити для вас. Краще найміть хатню робітницю, а самі зайвий раз займіться сексом.
9. Правило дев'яте: вечір - час дорослих, а один вихідний на місяць - ваш «медовий вікенд»
Усі французькі батьки, яких я знаю, раз на місяць звільняють вихідні тільки для себе. Ні робота, ні діти в цьому не беруть участь. Відкладіть справи, відправте дітей до бабусь і дідусів, відвезіть малюків з нянею за місто або їдьте за місто самі. Валяйтеся в ліжку, відсипайтеся, снідайте довго і з задоволенням, дивіться кіно... Дозвольте собі розслабитися і нічого не робити.
Такий домашній медовий вікенд раз на місяць влаштовують собі всі французькі батьки. І найголовніше, вони абсолютно не відчувають з цього приводу ні найменших докорів сумління. Це абсолютно природне і нормальне проведення часу навіть для дуже люблячих батьків.
В інший же час французькі батьки дуже строго стежать за тим, щоб діти лягали спати в один і той же час. Після вечірньої казки або колискової дитина повинна лежати в ліжку. «Дорослий час» - не насилу відвойований рідкісний привілей, ні, це базова людська потреба, батьківське право, якщо хочете. Французи переконані, що запорука щасливої сім'ї - щасливі і люблячі батьки. Щиро поясніть це своїм дітям - вони зрозуміють.
10. Правило десяте: бос - це ви
Це найскладніше правило французького виховання. Усвідомити, що рішення приймаю я. Я - бос. Але не диктатор - це істотно (!) - а бос. Я даю дітям багато свободи там, де це можливо, враховую їхні думки і прислухаюся до їхніх бажань, але рішення приймаю я. Пам'ятайте про це. На вершині вашої власної сімейної піраміди саме ви. Не діти, не ваші батьки, не вчителі і не няні. Командуєте парадом ви і тільки ви.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитина, виховання, поради, батьки, Франція
Цікаво також:
Новини по темі
Як правильно доглядати за зубами дітей?
Дитина | 07:30, 27.04.2026
Як попередити інфекційні захворювання у дітей?
Інфекції | 06:30, 27.04.2026
Що робити, якщо дитині не допомагає жарознижувальне?
Хвороби | 01:30, 27.04.2026
Фрази, які не можна казати вередливим дітям
Дитина | 00:30, 26.04.2026
Порушення сну у дітей: як налаштувати режим?
Дитина | 19:30, 25.04.2026
Отит у дитини: симптоми і методи лікування
Хвороби | 08:30, 25.04.2026
Дитячі шкірні висипання: як відрізнити небезпечні від безпечних?
Дитина | 07:30, 25.04.2026
