5 ознак недолюбленої дитини

Adoption

Date: 10:00, 21.07.2021 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

1093 Переглядів

Деякі батьки вважають, що, забезпечивши своїй дитині дах над головою, повноцінне харчування та умови для навчання і розвитку, вони повною мірою виконали свою батьківську місію. Але дітям необхідно щось більше: це турбота, увага, любов і душевне тепло. Не отримуючи всього цього, вони в дорослому житті мають безліч проблем.

0516_11.jpg (32.78 Kb)

Дитина потребує емоційної підтримки, ніжності та любові не менше, ніж в їжі й хороших умов життя. Вона не може існувати та повноцінно розвиватися без душевного контакту й усвідомлення того, що про неї піклуються. Тому батьки повинні докласти всіх зусиль, щоб їхні діти не відчували себе самотніми та нелюбими.

У ранньому дитинстві спостерігається прискорена динаміка структур головного мозку. Віковий період до 6-7 років – це час, коли в дитячому мозку швидше за все формуються складні нейронні зв’язки.

Формування нейронів приблизно на 80% завершується до 4-річного віку. Інакше кажучи, до 4-х років головний мозок людини готовий на 8/10 (практично повністю). Спеціалісти стверджують, що поведінка людини десь на 95% визначається підсвідомістю. Коли саме відбувається «програмування» підсвідомості людини?

Відповідаємо: від народження до досягнення 6-річного віку.

Головний мозок відповідальний за все (або майже все), про що ми думаємо, що вимовляємо і робимо. Якщо дитина на старті життя відчуває дефіцит ніжності, турботи, уваги – це позначається на розвитку її головного мозку, і в підсумку структури, відповідальні за дитячі емоції, залишаються недорозвиненими.

Між факторами, що діють на розвиток дитячого мозку та особливостями характеру дорослого, існує чіткий взаємозв’язок. Таким чином, дитинство формує особистість і поведінкові шаблони. У зв’язку з цим виникає питання: які особливості поведінки, риси характеру свідчать про те, що дану людину недолюбили в дитячі роки?

Ось 5 основних ознак:

1. Невміння довіряти

Для виховання довіри дитині важливо мати позитивне оточення. І бажано, щоб її оточували більш-менш стабільні та врівноважені особистості. Скандали, підвищений тон і зміна оточення погано відбиваються на вихованні почуття довіри. Дитина повинна відчувати себе в безпеці та мати позитивну емоційну підтримку від свого найближчого оточення. Йдеться в першу чергу про сім’ю.

Якщо у дитини не буде стабільного і сприятливого емоційного клімату, то їй виявиться важко довіряти будь-кому в майбутньому житті.

2. Невміння виявляти та розпізнавати емоції

Діти намагаються висловлювати свої емоції головним чином за допомогою слів і жестикуляції. І перше, і друге має вирішальне значення у розвитку дітей. Слова і жести несуть серйозну функцію: вони дають можливість висловлювати почуття, регулювати страх, усвідомлювати негативні емоції та розвивати стійкість до будь-якого емоційного тиску.

Без вище описаних здібностей дитина не може повною мірою розвинути свій емоційний інтелект.

3. Страх перед помилками

У дитини, що росте в емоційно холодному, байдужому оточенні, з часом проявляться складності з почуттям власної гідності. З іншого боку, близькі, які мотивують, всіляко дбають сприяють виробленню витривалості та впевненості у своїх силах.

Якщо людину недолюбили в дитячі роки, швидше за все, вона стане переживати дефіцит впевненості в собі. Це часто виражається у формі постійного переживання зробити помилку. Деякі успішні особистості не в змозі реалізувати повною мірою свій потенціал тільки тому, що в дитячі роки отримували мало любові та ласки від батьків.

4. Схильність до депресивних станів

Недолюблені діти в дорослому житті мають проблеми з психічним здоров’ям. Депресія і тривожність, як правило, розвиваються від:

Емоційної байдужості в дитячі роки.
Ускладнень, спровокованих даною байдужістю, які виникають у зрілі роки.
Депресія і тривожність вважаються найпоширенішими психічними проблемами. І ризик придбати їх, ставши дорослим, зростає, якщо в родині були проблеми з браком уваги та душевного тепла.

5. Відчуття небезпеки та залежності

Є думка, що позитивне оточення за рамками сім’ї може компенсувати негативне сімейне середовище. Насправді все не так однозначно і райдужно.

Якщо дитина не має можливості довіритися тим, хто подарував їй життя і повинен дбати про неї, відповідати за її безпеку, як їй навчитися довіряти іншим людям?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: