Помилки у вихованні дітей, яких найчастіше припускаються мачухи і прийомні батьки

"Бути прийомними батьками схоже на балансування на дроті у цирку: один невірний рух і на вас чекає падіння", — вважає американський доктор психології Рамані Дурвасула. "Це тонка матерія — спілкування і взаєморозуміння, яке змішані родини отримують у складній динаміці". Ось 9 найбільш типових помилок, яких припускаються прийомні батьки, і поради, як їх уникнути.

Ви намагаєтеся стати "найкращим" батьком

У багатьох випадках прийомні батьки хочуть, щоб діти одразу почали їх любити. Тому вони намагаються завоювати любов, купуючи подарунки, у всьому потураючи їх примхам і порушуючи правила взаємин з дітьми. Ця тактика є дуже шкідливою і не принесе користі. Поступаючись дітям у будь-яких їх забаганках, ви підриваєте основу відносин "батько-дитина". Знайти взаємозв'язок з дітьми можна лише через спільну діяльність, ділячись з ними власним досвідом. Здійснюйте разом прогулянки на велосипедах, посадіть грядку квітів або приготуйте вечерю. Спробуйте робити щось разом принаймні 1 раз на місяць, і ви побачите результат.

Ви хочете миттєво створити щасливу родину

Досвідчені психологи вважають, що знадобиться не менше 7 років, щоб люди у прийомній родині стали цілісною системою. А багато дорослих вважають, що оскільки вони разом, то вони вже є родиною, і поводяться неправильно. Ви повинні заробити, щоб вас прийняли у родину.

Ви дозволяєте прийомним дітям бути грубими з вами

Діти часом не можуть прийняти появу прийомного батька і поводяться з ним (або з нею) нешанобливо. Однак, багато прийомних батьків миряться з такою поведінкою, тому що, знову ж таки, вони сподіваються таким чином завоювати любов своїх пасинків і падчерок. Потрібно сприймати дитячий критицизм спокійно, але не дозволяти принижувати себе.

Ви берете на себе роль батька одразу

Намагайтеся брати участь у житті прийомних дітей, не порушуючи кордонів. Будьте турботливим, відповідальним дорослим, таким, як любляча тітка, дядько, як бабусі і дідусі. Ви можете діяти як повноправний батько лише тоді, коли ваші прийомні діти збираються зробити щось безповоротно дурне або небезпечне, а навколо немає нікого, крім вас, щоб зупинити це. Але ви не повинні поводитися як батько у будь-який інший час. Це особливо важливо, коли рідні батьки беруть активну участь у житті дітей. Це особливо стосується тих родин, де батьки живі і є розлученими, але при цьому спілкуються зі своїми дітьми.

Ваші особисті очікування можуть бути занадто високими

Прийомні батьки можуть відчувати величезну напругу, бажаючи, щоб у них усе вийшло добре і щоб не виправдати такі соціальні стереотипи як "зла мачуха" або "злий вітчим".

Ви лаєте вголос другого з батьків за присутності дитини

Коли аліменти запізнюються або коли ваш колишній чоловік знову пропускає шкільний спектакль, ви сповнені гніву і вас тягне висловитися з цього приводу. Не робіть цього! "Мовчання зміцнить ваш зв'язок з вашими дітьми і пасинками, тому що інакше вони будуть відчувати, що власним гнівом ви змушуєте їх зробити вибір між батьками, а для них це важко", говорить психотерапевт Крістіна Стейнорт, яка працює з розлученими родинами й прийомними батьками у Санта-Барбарі, Каліфорнія. Якщо це можливо, зберігайте дружні стосунки зі своїми колишніми. Беріть участь у житті дітей разом: відвідуйте шкільні вистави та змагання, випускні, проводьте по черзі з ними канікули, доглядайте під час хвороби.

Ви не даєте вашим пасинкам залишитись сам на сам з рідним батьком

Найтиповіша помилка, якої припускаються навіть ветерани руху прийомних батьків, полягає у тому, що ви не даєте дітям залишитись сам на сам зі своїм рідним батьком, тобто вашим новим чоловіком. І це часто відбувається тому, що прийомні батьки відчувають загрозу з боку відносин своїх "половинок" зі своїми дітьми, кажуть психологи. "Справжній батько має спільну історію зі своїми дітьми, якої мачуха або вітчим не мають, ‒ каже Стейнорт, ‒ а це часто призводить до виникнення почуття невпевненості і заздрощів з боку нового партнера".

Але дозволяти їм спілкуватися наодинці дуже важливо. Коли ви заохочуєте їх спілкування, ви надсилаєте сигнал, що між вами та дітьми немає суперництва за його (її) увагу і любов. А це показує, що ви дійсно хочете бачити їх щасливими.

Ви виключаєте з пріоритетів ваші особисті відносини з чоловіком

Багато пар ігнорують свої особисті відносини на користь зміцнення сім'ї і відносин дітей та прийомного батька. Це неправильно. Найбільший виграш для дітей, якщо вони бачать приклад здорових і гармонійних відносин дорослих. "Витрачати багато енергії, щоб допомогти прийомним батькам і дітям почати любити один одного, не настільки необхідно, як створювати атмосферу, у якій відносини дорослої пари будуть зростати і розвиватися гармонійно", ‒ пояснює Стейнорт. Вона підкреслює важливість того, що у пари має бути також особистий час для спілкування одне з одним. Запрошуйте няню хоча б раз на місяць, щоб піти кудись удвох. Це покаже дітям, що відносини чоловіка і дружини не менш важливі, ніж відносини дітей і батьків.

Ви ображаєтеся, коли діти вважають "реального батька" кращим за вас

Під час великих родинних збіговиськ: весіль, хрестин, і сумних подій, таких як хвороби і похорон, прийомний батько може відчути себе зайвим і чужим. Не сприймайте це у якості особистої образи. "Ви повинні знати, що часто пасинки (падчерки) ‒ незалежно від віку — можуть відчувати тиск з боку своїх реальних батьків, щоб зменшити вашу роль у сімейних подіях, ‒ говорить Стейнорт. — Продемонструйте їм свою підтримку, не беручи до увати таке ставлення до вас. Не беріть участь у грі "Ви повинні любити мене більше". Життя усіх розставить по їх реальних місцях".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Формування самооцінки у дитини та важливість внутрішньої мотивації до навчання

Навчання | 08:30, 19.06.2026

У початковій школі змінюється авторитет дитини: думка вчителя та оцінки починають сильно впливати на її внутрішнє сприйняття себе.

Емоційний інтелект та психологічна готовність дитини до школи

Дошкільнята | 07:30, 19.06.2026

Вміння читати та рахувати до 100 — це далеко не головні показники готовності дитини до першого класу, набагато важливішим є рівень її психоемоційної зрілості.

Молодший дошкільний вік: ера рольових ігор та перші кроки у світ соціалізації

Ігри та іграшки | 06:30, 19.06.2026

У віці трьох років дитина виходить за межі сімейного кокона та починає активно цікавитися іншими дітьми, вчачись будувати перші соціальні зв'язки.

Ранній вік (1–3 роки): чому предметна гра та самостійність важливіші за вивчення літер?

Дошкільнята | 01:20, 19.06.2026

Намагання навчити дворічну дитину читати чи рахувати суперечить законам розвитку її мозку, адже в цьому віці провідною є зовсім інша діяльність.

Сенсорний розвиток немовляти та чому «дорогі іграшки» не працюють?

Немовля | 00:30, 19.06.2026

У перший рік життя мозок малюка розвивається зі стрімкою швидкістю, проте найкращими тренажерами для нього є не дорогі гаджети, а прості побутові речі та мамин голос.

Як запобігти емоційному віддаленню чоловіка після появи малюка?

Післяпологовий період | 01:20, 18.06.2026

Коли в домі з'являється немовля, чоловіки часто опиняються в тіні материнської турботи, що призводить до прихованих образ та віддалення.

Чому перший рік батьківства стає найбільшою кризою для шлюбу?

Сімейні справи | 00:30, 18.06.2026

Народження малюка — це не лише радість, а й радикальна перебудова всього життя пари, яка часто провокує глибоку кризу у стосунках.