Фрази батьків, які травмують дитину

Часом, вимовляючи якусь фразу, ми навіть не замислюємося, які наслідки можуть мати наші слова, особливо якщо йдеться про дітей.

1. «Не говори під руку»
Часто для батьків розповіді дітей про те, що відбувається у них в житті, стають фоновим шумом, який супроводжує звичний побут і іноді набридає настільки, що хочеться відмахнутися подібною фразою. Уразливі діти можуть неправильно тлумачити такі висловлювання і зробити висновок, що батькам просто байдуже.

Пам’ятайте, що навіть недбалий коментар про те, що сталося протягом дня, – це спосіб дитини поспілкуватися з вами, і ви, ймовірно, зможете досягти більшого порозуміння, якщо залишитеся відкритими та зацікавленими, але не ігноруватимете її і не докучатимете зайвою цікавістю.

2. «Це все нісенітниця»
Часто ми несвідомо прагнемо вирішувати за дітей їхні проблеми чи знецінювати їхні емоції та переживання. Зрозуміло, що з висоти прожитих років багато переживання дітей абсолютно об’єктивно здаються батькам дурницями, але важливо усвідомлювати, що дитина перебуває в іншій позиції і сприймає все, що відбувається інакше. Сказати дитині, що її негативні емоції після романтичного чи дружнього розчарування не мають сенсу і швидко пройдуть, інакше кажучи, просто відмахнутися — це невірна тактика, яка може викликати у підлітка опір і небезпідставне відчуття, що ви не цікавитеся його переживаннями.

Натомість покажіть дитині, що ви розумієте її і співпереживаєте, висловивши співчутливі коментарі.

3. «На тебе не можна покластися»
Чим дорослішими вони стають, тим більше хочуть, щоб їх сприймали всерйоз, особливо батьки. Шукайте способи показати, що ви довіряєте дитині.

4. «Роби так, як я сказав/ла»
Ви можете і повинні встановлювати правила, але маєте бути готові їх роз’яснювати. Не визнавати правила та межі природно для дітей загалом і підлітків зокрема, але якщо вони почують ваше аргументоване пояснення, чому, наприклад, нескінченні вечірки чи ігнорування шкільних обов’язків – це погано, це правило здасться їм розумнішим та обґрунтованішим.

5. «Чому знову четвірка?»
Батьки схильні більше хвалити дітей, коли вони маленькі, але вже до підліткового віку похвала часто змінюється постійною критикою, хоча підлітки потребують підвищення самооцінки не менше, а, швидше за все, навіть більше, ніж діти. Вони завжди чекають батьківського схвалення, навіть коли не показують цього, а тому критика має бути конструктивною та мотивуючою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Ознаки, що дитині потрібно до невролога

Дитина | 19:30, 18.11.2025

Навіть якщо батьки не помічають проблем, фаховий огляд допомагає переконатися, що нервова система дозріває відповідно до віку, а також вчасно виявити можливі відхилення.

Співати разом з дитиною – найкращий спосіб налагодити з нею контакт

Дитина | 08:30, 17.11.2025

Діти люблять, коли мама і тато співають хором разом з ними.

Як навчитися слухати дитину, а не кричати на неї?

Сімейні справи | 07:30, 17.11.2025

Дитина може влаштовувати істерику або нити, вимагати, злитися, фантазувати, але сенс один - дитина хоче щось вам сказати.

Що робити, якщо дитина не вміє програвати?

Дитина | 06:30, 17.11.2025

Діти дуже люблять колективні ігри, проте не всі маленькі дослідники можуть адекватно реагувати на програш. Багато батьків не знають, як правильно поводитися з дитиною, яка, опинившись переможеною, починає плакати, кричати, ламати іграшки та ображатис

Як правильно розмовляти з дітьми і розуміти, про що вони дійсно думають?

Сімейні справи | 01:20, 17.11.2025

В основі всіх сімейних конфліктів та проблем лежить нестача спілкування.

Дитина не відходить від телефону: що робити?

Дитина | 00:30, 17.11.2025

Життя багатьох дітей зараз майже повністю присвячене гаджетам. Якщо в сім'ї з'являється смартфон (або планшет, ноутбук), будьте готові до того, що дитина буде: їсти, паралельно збираючи у грі кристалики, писати вам повідомлення в соцмережі, перебуваю

Помилки батьків у спілкуванні з підлітками

Сімейні справи | 23:30, 15.11.2025

Надлишок гормонів, формування характеру та власних поглядів роблять з малюка «невихованого монстра» в очах батьків, які зовсім нічого не розуміють про життя підлітка. Мамині і татові повчання зазвичай сприймаються тільки в «штики», а миле спілкування