Як впливають гроші батьків на характер підлітка?

Шкільний твір на тему «Як я провів літо» колись в одних було присвячено поїздці до бабусі до села, а в інших — відпочинку з батьками на морі. Мало хто зі школярів 20 років тому міг би перерахувати десяток країн, детально описавши всі плюси та мінуси готельного бізнесу.

Італія, Іспанія, Франція... це далеко не повний перелік місць, які на сьогоднішній день доступні дітям успішних батьків. Але ось що цікаво, а коли ми називаємо цих дітей «мажорами», що нами рухає насправді — засудження вседозволеності чи заздрість до успіху та достатку?

За всіх часів існували платні школи. Зараз це набуло більш-менш «узаконеної» форми (як-не-як освіта в Україні досі офіційно вважається безкоштовною). Але якщо зараз ми сплачуємо за школу за квитанцією, в якій іноді написано «благодійний внесок», то раніше питання оплати вирішувалося вмінням дістати дефіцит, необхідний вчителю чи директорові школи.

Питання тільки в тому, що плата — платі різниця. Та й чому платили? Підхід був простий і прозорий — дитині потрібна хороша освіта, треба дати хороші стартові знання, щоб вступив до інституту.

А якщо школа платна, та ще й оплата така, що не кожен ризикне таку суму вголос назвати, то хто ж посміє засумніватися в освіті, що отримується в цій альма-матер?

Можна довго розмірковувати про те, що в Англії та Франції освіта справді на голову вища, ніж у середній школі в нас. І вона справді вища.

Але ж у цієї медалі є й інша сторона — звичайні батьківські амбіції. Згадайте наш український менталітет — якщо відзначаємо весілля, то з розмахом, і запрошуємо настільки далеку рідню, молода навіть не пам'ятає, як звуть родича. А як же по іншому? Якщо є шматок землі у селі, то весь треба засіяти та засадити, незважаючи на те, що сім'ї не потрібна й половина всього врожаю. І рухає цим загальнолюдським одіотизмом одна й та сама невідома сила, яка називається «що ж люди скажуть?».

У ситуації з платними школами, ліцеями та навчанням за кордоном ситуація мало чим відрізняється. Просто ці самі люди, думка яких така важлива, одягнені дорожче.

Ви впевнені, що платні школи є гарантією доброї освіти? Зауважте, йдеться не про престижність, а про гарантовану якість? Перегляньте відео, вам сподобається.

Наприклад, навіщо дитині у молодшій школі купувати телефон за 500 доларів? Навіщо цей телефон дозволяти брати до школи, де більшість однокласників — діти простих смертних? Чому педагогічний колектив, розбитий під час біганини коридорами телефон прирівнює до НС загальношкільного масштабу? І, на жаль, таких питань більше, ніж хотілося б.

Ви знаєте хоч одного першокласника, який ходить до школи без мобілки? В одних вона скромніша, в інших дорожча, але є абсолютно в кожного. Скажете, що це елемент безпеки, мовляв, батьки завжди можуть зателефонувати та дізнатися, що з чадом? Але ж на кожного першокласника після уроків під школою чекають дорослі. Діти першого-другого класів у принципі не ходять додому самі.

Так ще раз, навіщо дитині в першому класі мобільний телефон? Логічної відповіді не існує, але ми чудово знаємо, що якщо у половини класу ця «іграшка» вже з'явилася, то друга половина просто приречена на подібну покупку, щоб уникнути нескінченних сліз та конфліктів.

Ще одна проблема стара, як світ і, мабуть, єдиної відповіді на запитання, чи потрібна шкільна форма просто не існує. Прихильники шкільної форми мають два головні аргументи — згладжування соціальної нерівності і більш охайний зовнішній вигляд учнів. Супротивники вважають, що шкільна форма ставить хрест на дитячій індивідуальності. Мовляв, мало того, що всі одягнені однаково, так ще й некрасиво та непрактично. Мовляв, узимку в ній холодно, влітку — жарко, а до кінця другої чверті вона вся в зачіпках та «катишках».

Мають рацію і ті, й інші, та й співвідношення сил тут одне. А діти шкільну форму носити категорично не хочуть. І якщо в молодшій школі вони носять форму постійно, то починаючи з 5-6 класу директору доводиться сваритись, щоб учні хоча б частково дотримувалися встановленого дрес-коду.

"Технічні іграшки"

Якщо говорити про «технічні іграшки» та кількість кишенькових грошей, то тут питання ще складніше. Багато батьків не знають, скільки грошей давати дитині на витрати, і чи давати їх взагалі.

Одні бояться, що прищеплять дитині культ грошей та винесуть матеріальні цінності на перше місце. Інші свято впевнені, що дитина повинна вчитися поводитися з грошима з дитинства. Мовляв, чим більше буде свого, тим менше приводів заздрити чужому. Але, заздрість — почуття серйозне і живуче.

Заздрість до дорогого рожевого портфеля з русалочкою навряд чи вийде за межі першого класу. А ось заздрість до сучасної техніки може розтягнутися на довгі роки. І боротися з цим за великим рахунком марно.

Або ви виявитеся психологічно сильнішим і ваше примхливе чадо все-таки ходитиме до школи з тими «прибамбасами» на які у вас вистачить грошей і дуру, або чадо виявиться сильнішим, і тоді ви підете на поводу у дитячого егоїзму і бажання не відставати від натовпу.

P.S. Перш ніж купити своїй дитині чергову наворочену новинку зі світу техніки або знову відправити її на все літо кудись на заморські береги, дайте відповідь собі на одне запитання: кому насправді це більше потрібно — дитині чи вам?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Кулінарна автономія: чому дітям корисно куховарити змалечку?

Дитина | 06:30, 30.06.2026

Багато батьків уникають пускати дітей на кухню, боячись бруду, розсипаної муки та гострих предметів. Проте кухня — це найкращий безкоштовний розвивальний центр, який ви можете запропонувати дитині.

Таємна мова дитячого малюнка: про що мовчать кольори та лінії?

Дитина | 01:20, 30.06.2026

Коли дитині важко висловити свої переживання словами, вона бере до рук олівці. Дитячий малюнок — це пряма трансляція з підсвідомості. Батькам важливо вміти читати ці графічні послання, щоб вчасно помітити психологічний дискомфорт.

Ефект «цифрового няньчення»: як екрани змінюють дитячу емпатію

Дитина | 00:30, 30.06.2026

Сучасні батьки часто використовують смартфон як швидкий спосіб заспокоїти дитину. Проте за спокійні хвилини дорослих діти платять високу ціну — втрату здатності розуміти чужі емоції. За останні роки нейробіологи все частіше говорять про дефіцит емпат

Синдром хронічної депривації глибокого сну через приховане нічне мікроапное у дітей

Дитина | 08:30, 29.06.2026

Багато батьків вважають, що якщо дитина спить 9–10 годин на добу, то зі сном усе гаразд. Проте тривалість сну не дорівнює його якості. Справжньою невидимою небезпекою для дитячого розвитку є приховані нічні мікроапное — короткочасні зупинки дихання (

Дитячий емоційний рефлюкс: коли шлунок плаче замість очей

Дитина | 07:30, 29.06.2026

Добре відомо, що хронічний стрес викликає виразку шлунка у дорослих. Однак у дітей психосоматичні розлади травної системи проявляються інакше — у вигляді гастроезофагеального рефлюксу (вкидання вмісту шлунка в стравохід) або функціонального болю в жи

Ортодонтичний соматичний синдром: як неправильний прикус руйнує поставу у дітей?

Дитина | 06:30, 29.06.2026

Більшість батьків вважають, що криві зуби чи неправильний прикус — це суто естетична проблема, яку можна вирішити в підлітковому віці за допомогою брекетів. Сучасна гнатологія (наука про взаємозв'язок щелеп з іншими органами) доводить: патологія прик

Текстова шия у дошкільнят: прихована загроза для дихання та мозку

Дитина | 01:20, 29.06.2026

Проблему «текстової шиї» зазвичай приписують підліткам та офісним працівникам. Однак сьогодні цей синдром масово діагностують у дітей віком 4–6 років. Коли дитина схиляється над екраном планшета, який лежить на її колінах або на столі, кут нахилу гол