Ознаки, що дитина виросте генієм

Очікуючи народження дитини, батьки насамперед прагнуть бачити її здоровою. Пізніше виникають й інші бажання: щоб вона стала успішною, давати собі раду в житті й була, безперечно, з високим рівнем інтелекту. Проте ніколи не замислюються, що значить бути видатними і звідки беруться генії. Отже, прослідкуймо, чи ваша дитина стане генієм і що з цим пов’язується.

Численні спеціалісти ламають голову над тим, звідки беруться геніальні діти. Одні з них переконані, що все залежить від генів, інші - що від середовища, в якому виховується дитина. Очевидно, рацію мають обидві шкали, адже інтелект - це й успадкований потенціал, і плоди освіти та соціалізації.

Визначний геній Річард Фейнман, один із творців квантової електродинаміки, лауреат Нобелівської премії в галузі фізики за 1965 рік, мав рівень інтелекту “тільки” трохи вищий за середньостатичний, а не високий чи дуже високий. До розвитку досягнень вченого доклав значних зусиль батько, за фахом продавець, який попри брак освіти зумів зацікавити сина природою.

Чи ваша дитина стане генієм? Невідомо. Однак треба невпинно вишукувати в ній таланти і нахили та інвестувати в них не тільки гроші, як увагу й час, щоб вона могла виявити свій потенціал. Чудовим способом для цього є розмови на різні теми з різними запитаннями, заохочення дитини до ухвалення власних рішень, до зацікавлення навколишнім світом, чутливого ставлення до нього, розвитку творчого мислення, праці над самооцінкою, а також систематичні в цьому процесі для зміцнення пам’яті.

Мало хто народжується з високим рівнем інтелекту, але кожен отримує певний потенціал. Те, як його використати, значною мірою залежить від нього самого, але насамперед - від батьків.

Діти народжуються зі значно вищим потенціалом інтелекту, ніж це мають дорослі. У їхньому мозку існують мільярди нервових сполучень (у віці двох років дитина має їх близька ста більйонів, тобто у рази більше ніж у дорослих). Психологи стверджують, що стимуляція молодого мозку різними подразниками дозволяє врятувати якнайбільше кількість нервових сполучень, запобігаючи при цьому дисфункціям розвитку.

Що робить дитину генієм? Рівень інтелекту, робоча пам’ять, а може… синдром Аспергера (дослідження вказали, що особи з цим синдромом переважно дуже талановиті).

Щоб проаналізувати характерні ознаки (риси) вундеркіндів, науковці Йоганна Рутзац і Юрдан Урбах провели дослідження з вісьмома дітьми, які значно виділялися в різних галузях науки і мистецтва. Для визначення кількісної оцінки рівня інтелекту використано тести IQ (ай-к’ю) Стенфорда Бінета (IQ-коефіцієнт інтелекту). Тести ай-к’ю розраховані на оцінку розумових здібностей, а не рівня знань (ерудиції).

Як передбачалося, геніальні діти мали результати IQ вищі, ніж середньостатичні - 128 у порівнянні із середнім - 100. Одна дитина отримала трохи вищий результат - 108. Які ж висновки можна з цього зробити? Виявилося, що вундеркінди мають високий інтелект, але не настільки, як сподівалося.

Проте одного IQ замало, щоб досягнути в житті визначних успіхів і прославитися як геній. Безперечно, багато в чому завдячуємо інтелектові, але до певної межі. Виявилося, що при його надвисокому рівні величезне значення має робоча пам’ять, головним завданням якої є запам’ятовування і зберігання інформації, а також опрацьовування більшої її кількості одночасно.

Кожен з восьми вундеркіндів мав виняткову робочу пам’ять, завдяки якій увійшов до одного відсотка тих, хто володіє нею в такому великому обсязі.

Зауважимо, що робочу пам’ять можна тренувати і вдосконалювати за допомогою тренінгів, досягаючи при цьому безперечних результатів.

Чи вундеркінд може бути щасливим? Виявляється, що надзвичайна здібність може стати для нього баластом і навіть причиною життєвих проблем. Йдеться не тільки про амбіції батьків і надмірну кількість додаткових занять.

Геніальні люди часто емоційно нестабільні, мають схильність до згубних звичок і депресії. Багато з них хворіє на неврози, тяжкі алергії, спостерігаються відхилення в системі кровообіга та роботі серця. Оскільки ген пізнього пробудження корелюється з високим коефіцієнтом інтелекту, тобто IQ, то генії просиджують до пізних нічних годин.

Сатоші Каназава, психолог з лондонської школи економіки, проводячи дослідження з відомими інтелектуалами, вказав на їхні глибокі проблеми в соціумі, а саме в питанні налагодження комунікації.

Оскільки небагато хто може зрівнятися з геніями, їм складно знайти собі пару. Особи з високим IQ щасливі тільки у своєму товаристві. У зв’язку з цим вони прагнуть до самотності, уникаючи банальних пустопорожніх розмов на рівні пересічних, часом навіть ерудованих співрозмовників, які їх неймовірно втомлюють.

Справедливо зазначають психологи, що дітям, наділеним природним інтелектом, у відповідній царині, треба особливо дбати про своє місце в соціумі і творчий розвиток у ньому. Крім того, вони мають мати час на те, щоб відчувати себе звичайними дітьми, а не тільки геніями.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як підтримати дитину, яка постійно переживає?

Дитина | 20:30, 09.02.2026

Тривожність у дітей — це не просто емоційна реакція на певну ситуацію. У деяких випадках це сигнал про глибші внутрішні переживання, які дитина не завжди може висловити словами. Вчасно помічені симптоми та правильна реакція дорослих можуть змінити си

Як правильно сформувати сімейні цінності у дитини?

Сімейні справи | 19:30, 09.02.2026

Виховання поваги до сімейних цінностей у дитини вимагає уваги, терпіння та послідовності. Нижче наведені кроки, які допоможуть батькам у цьому важливому процесі.

Чому чоловіки і жінки по-різному реагують на дитячий плач?

Сімейні справи | 02:10, 09.02.2026

Дослідники не змогли пояснити те, чому чоловіки частіше вночі не прокидаються від дитячого плачу, простими біологічними відмінностями між статями. Досі було припущення, що відповідальні за слух ділянки мозку жінок більш пристосовані до розпізнавання

Самотні в дитинстві люди більш схильні до деменції

Патологія | 01:20, 09.02.2026

Самотність у дитинстві виявилася фактором ризику швидшого занепаду розумових здібностей і навіть деменції у старшому віці. При цьому самотність у дорослому віці частково опосередковувала цей зв’язок, однак не впливала на його силу. Тому ранні втручан

Чому діти усе сують в ніс: науковий погляд на дитячу допитливість

Дитина | 00:30, 09.02.2026

Мабуть, у кожного є сімейна історія про те, як малеча запхнула собі в ніс квасолину, деталь від LEGO чи кісточку від черешні. А може, цим допитливим дослідником були ви самі — помітили, що предмет якраз поміщається в ніздрю, та й вирішили перевірити,

Патологічна прокрастинація частково передалася від батьків дітям

Психологія | 21:00, 08.02.2026

Рівень успадкування патологічної прокрастинації, тобто відкладання справ на потім попри неприємні наслідки, виявився близьким до 47 відсотків. Такий рівень успадкування має більшість фізіологічних рис людей, зокрема обмін речовин або наявність неінфе

Які вони негативні батьківські установки для дітей

Сімейні справи | 08:30, 07.02.2026

Батьки часто несвідомо передають дітям негативні установки, які можуть суттєво вплинути на їх розвиток та самооцінку.