Психологи стверджують: діти розуміють, що їх дії мають значення – роблячи ті чи інші вчинки, вони можуть отримати бажане. Діти хочуть заявити про себе так, як вони не могли робити раніше, у дитячому віці. Але проблема у тому, що вони ще не можуть контролювати себе і думати раціонально. Для них це поки дуже складно.
Розглянемо, які стратегії виховання дітей у віці 2–4 років можуть використовувати батьки, щоб полегшити життя всієї сім'ї.
1. Будьте послідовні
Порядок і стабільний розклад дають маленьким дітям відчуття безпеки у непередбачуваному світі. Коли дитина знає, що чекає на неї протягом дня, вона поводиться набагато стриманіше і спокійніше.
Постарайтеся дотримуватися одного і того ж графіка кожен день. Це означає, що у дитини має бути постійний час для сну, прийому їжі, ігор та розваг. Якщо щось змінюється, попередьте про це дитину заздалегідь. Якщо ви скажете їй: «Мама з татом сьогодні ввечері йдуть у гості, з тобою посидить бабуся», це підготує її до змін у розпорядку і дозволить уникнути істерик перед сном.
Послідовні дії також важливі, коли мова йде про дисципліну. Наприклад, коли дитина б'ється на дитячому майданчику, ви спершу говорите їй: «Не можна битися». Кожен наступний раз у подібних ситуаціях потрібно говорити те ж саме.
2. Уникайте стресових ситуацій
На той час, як дитині виповниться рік, ви проведете з нею вже досить часу, щоб розуміти, що викликає у неї стрес. Найчастіше це голод, бажання спати або незвичне місце. Постарайтеся уникати стресових факторів.
Плануйте свій розпорядок: наприклад, не варто йти до магазину тоді, коли дитині потрібно лягати спати. Постарайтеся, щоб дитина лягала спати і споживала їжу завжди вдома. Якщо ви з дитиною на вулиці, у вас завжди повинна бути під рукою їжа на випадок, якщо дитина зголодніє. Ваші прогулянки з дитиною не повинні бути довгими, також не варто стояти з дитиною у довгих чергах. Плануйте вихід з дому заздалегідь, щоб вам не потрібно було поспішати (особливо вранці, коли вам потрібно відвести дитину в дитячий садок, а потім йти на роботу).
Щоб уникнути стресу, залучайте дитину до процесу. Наприклад, якщо вам потрібно швидко зібратися в дитячий садок, поставте таймер і скажіть дитині, що, коли він задзвонить, вона повинна одягатися. Або, якщо дитина вередує, ви можете запропонувати їй вибрати, який одяг вдягти сьогодні.
Міркуйте вголос і повідомляйте дитині, що її чекає далі за розпорядком. Діти розуміють набагато більше, ніж можуть сказати.
3. Думайте як дитина
Діти – це не маленькі дорослі. Їм складно зрозуміти багато речей, які ми приймаємо як належне. Вони поки що не можуть слідувати вказівкам, поводитись певним чином тощо. Якщо ви навчитеся дивитися на ситуацію з точки зору дитини, це допоможе уникнути істерики.
Ви можете сказати дитині: «Я розумію, ти не хочеш сідати в крісло. Але нам потрібно зробити це, щоб поїхати в дитячий садок». Так ви не змушуєте дитину, а підтверджуєте її почуття. Вам потрібно встановити правила, але зробити це з повагою до дитини. Ви допоможете їй навчитися, як впоратися життєвими труднощами, розчаруваннями, правилами і нормами.
Коли ви даєте дитині вибір, це теж означає, що ви поважаєте її і визнаєте її почуття. Коли вона не хоче сідати в машину, запитаєте її, що вона хоче взяти з собою: іграшку або трохи їжі. Так вона буде відчувати, що у неї є певний контроль над ситуацією.
4. Навчіться відволікати увагу дитини
Маленькі діти не вміють довго концентруватися на чомусь одному. Використовуйте цю особливість собі на користь. Наприклад, коли дитина грає у футбол у кімнаті навіть після того, як ви кілька разів сказали їй не робити цього, відволічіть її увагу. Запропонуйте їй почитати улюблену книгу або продовжити гру на вулиці.
Батьки повинні створити вдома таке середовище, яке сприяє хорошій поведінці дитини. Для цього потрібно не карати її, а пропонувати інші заняття або відвести до іншої кімнати.
5. Робіть для дитини перерви
Коли дитина погано поводиться, батьки часто відправляють її до іншої кімнати, щоб вона провела там певний час. Однак такий підхід погано підходить для маленьких дітей – вони не вчаться хорошої поведінки, а починають думати, що вони погані.
Якщо ви все ж застосовуєте такий метод, не залишайте дитину у кімнаті більше, ніж на кілька хвилин. Замість цього використовуйте більш позитивні методи виховання. Створіть у будинку безпечне місце, де дитину ніщо не буде відволікати або дратувати і де вона зможе протягом декількох хвилин відпочити, поки не відновить контроль над своїми емоціями. Протягом цього часу ви теж зможете заспокоїтися.
Виправляйте погану поведінку дитини, але не забувайте хвалити її за хорошу поведінку. Якщо ви не хвалите її, іноді вона буде вести себе погано, просто щоб привернути увагу. Коли ви хвалите дитину за хорошу поведінку, є велика ймовірність, що вона буде так поводитися і далі.
6. Зберігайте спокій
Легко роздратуватись, коли дитина влаштовує істерику. Але якщо ви втратите контроль, це загострить і без того непросту ситуацію. Якщо ви накричите на дитину, це не тільки не принесе їй ніякої користі, до того ж ви відчуєте себе винним.
Зберігайте спокій, навіть якщо дитина впадає в істерику. Скажіть їй спокійним тоном: «Я знаю» і візьміть на руки. Не демонструйте ніяких емоцій при цьому.
Іноді найкраща тактика – повністю ігнорувати поведінку дитини. Поводьтесь так, ніби нічого не відбувається. Коли дитина зрозуміє, що за допомогою істерики вона нічого не досягне, вона перестане кричати, коли втомиться.
Дитина може довести вас до такого стану, коли вам захочеться її відшмагати. Але дитячі психологи застерігають від таких дій. Коли батьки застосовують тілесні покарання, діти засвоюють, що така поведінка допустима. Так батьки подають приклад того, що дітям не слід робити. Набагато більш ефективний спосіб впоратися з поганою поведінкою – перемкнути увагу або відвести до іншої кімнати, щоб дитина заспокоїлась.
7. Знайте, коли потрібно поступитися
Деякі речі у житті дитини не підлягають обговоренню. Вона має їсти, чистити зуби, приймати ванну і їздити в машині в автокріслі. Не можна битися і кусатися. Але багато інших питань не варті того, щоб сперечатися щодо них. Якщо дитина хоче одягти костюм супергероя в магазин або наполягає, щоб перед сном ви постійно читали їй одну і ту ж казку – поступіться. Коли вона отримає те, що хоче, вам буде легше перемкнути її увагу на щось інше.
Зрештою, зрозумійте, що іноді нормально відчувати стрес через поведінку малюка. Ніхто з батьків не ідеальний – і ви робите все, що у ваших силах. Згодом ваші зусилля обов'язково принесуть бажаний результат. Будьте послідовні у своїх діях – і цей час настане швидше, ніж ви думаєте.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: виховання дітей ясельного віку
Цікаво також:
Новини по темі
5 причин, чому дитина не хоче робити домашнє завдання
Навчання | 01:20, 06.01.2026
«Нічого не хочу і не буду»: як повернути дітям мотивацію?
Виховання | 00:30, 06.01.2026
Замість «як справи?»: 10 ненудних запитань до дитини
Дитина | 23:30, 05.01.2026
Непосидюча чи невихована: як зрозуміти, що - про вашу дитину?
Виховання | 22:30, 05.01.2026
Як говорити з дітьми про інвалідність і чого точно не треба казати?
Розвиток дитини | 21:30, 05.01.2026
Як відучити дітей битися між собою?
Дитина | 20:30, 05.01.2026
Як допомогти підлітку обрати професію?
Школярі | 19:30, 05.01.2026
