7 образ від батьків, які дитина носить в собі все життя

У дитинстві ми ображалися на батьків за те, що вони порівнювали нас з сусідською дитиною, примушували поводитися «нормально», «стояти спокійно» і не ганьбити при гостях. Зараз ми самі батьки, але іноді робимо ті самі помилки, що і наші мами. Через них ми втрачаємо дітей, перетворюючи їх в «невдячних» і «важких підлітків» або просто обламуючи їм крила. Ось 7 речей, які діти не пробачають своїм батькам довгі роки.

Невиконану обіцянку
Мама пообіцяла купити собаку, дитина чекає, придумала кличку і вже приготувала місце, де щеня буде спати. Але ближче до її дня народження ви розумієте, що від собаки буде бруд, всі турботи по догляду і вихованню за вихованцем ляжуть на ваші плечі, тому вирішуєте почекати.

Купуєте велосипед, але день народження зіпсований: дитячі сльози, образа. Здавалося б, дрібниця, забудеться, але багато дорослих пам’ятають не те що роблять для них батьки, а саме цей не куплений злощасний самокат або невдалу поїздку на море, на яку чекали весь навчальний рік.

«А Вася кращий»
Дитину варто порівнювати тільки з самою собою, але в різному віці, на різних етапах розвитку. А порівняння з сусідським «Васею» не додасть стимулу, а викличе злість.

Вам же неприємно чути від чоловіка: «Дивися, який прес у тієї дівчини, а ось тобі б підкачатися», «Колега твоя розумна, на підвищення вже пішла, не те що ти». Всі порівняння у свою адресу дитина сприймає в схожому форматі, тільки образа глибша.

Знецінювання проблеми дитини
Тані 6 років. Вона не хоче йти в садок. Мама її запитує про причини, але дівчинка мовчить. Мама не пам’ятає, як тиждень тому, коли вона листувалася з колегою, до неї підходила Таня і хотіла щось розповісти. Їй було ніколи: вона працює, щоб були гроші на садок, квартиру, але дитині цього не зрозуміти.

Тоді Таню образили в садку, вона підійшла до мами, але розмови не вийшло. Та й що таке дитячі образи в порівнянні з проблемами на роботі, конфліктом з чоловіком? Правда?

Вирішення за дитину, що для неї краще
Тато бачить доньку фігуристкою, а сина – інженером. Але дочці подобається конструювання, а хлопчику – малювати. Тато впевнений, що не варто заохочувати «нечоловічі» заняття сина, і наполегливо відводить заплакану дочку на каток.

Іноді батькам дійсно «видніше». Наприклад, коли дитина кидає захоплення всього свого життя і вирішує вступати до вузу за компанію з кращими друзями. Але коли батьки не дають розвиватися в тому напрямку, який подобається, ці «зламані крила» і втрачені шанси запам’ятовуються на все життя.

«Якби не ти, то я …»
Люди схильні звинувачувати у своїх невдачах когось іншого. Іноді фраза про те, що без дитини було б все інакше, вискакує випадково. Просто сказали, що жили б зараз за кордоном або не були б самотні, а знайшли іншого чоловіка.

Такі слова, вирвані з контексту, дитина часто підслуховує з розмови. Ви навіть можете не здогадуватися, що стало причиною зміни поведінки, поки в запалі сварки син не скаже спересердя: «Я знаю, що без мене тобі було б краще!»

Занадто багато роботи
Мама працює на двох роботах, щоб забезпечити дитину і виплатити іпотеку, але через 6 років чує закид, що вона не приділяла дитині увагу, і ріс син у бабусі. Прикро, але діти не розуміють, що батьки не можуть бути з ними постійно.

Їм здається, що мама і тато не хочуть проводити разом час, вважаючи за краще роботу. Таку помилку можна виправити, проводячи з дітьми вихідні та обговорюючи їх бажання, головне, щоб не було занадто пізно.

Невиправдані вкладення
«Я тобі купила гіроскутер, а ти такий невдячний, та ще й трійку отримав!», – ця фраза, як і підрахунок того, скільки обходиться утримання дитини, не матиме виховного впливу. Наступного разу дочка не буде радіти подарунку, чекаючи докорів, а син постарається приховати факт того, що зіпсував якусь річ.

По-справжньому сильно образити може тільки близька людина, саме тому те, що здається нам дурницею, так сильно ранить дитину.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Що варто встигнути пояснити дитині до того, як вона подорослішає?

Дитина | 19:33, 11.02.2026

Дитинство — це час не лише гри, а й навчання тому, що згодом стане опорою в дорослому житті. Перші десять років — ключовий період, коли закладаються цінності, звички й уявлення про світ. Те, що дитина засвоїть у цей період, визначатиме її вибір, стос

Секрети мирного діалогу з підлітком

Школярі | 08:30, 11.02.2026

Підлітковий вік — період стрімких змін, коли дитина шукає себе, тестує межі та прагне незалежності. У цей час батьки часто стикаються з незрозумілою поведінкою, замкнутістю або протестом. Як не зруйнувати зв’язок із дитиною? Як зберегти мир і взаємор

Як допомогти дитині навчитися чекати, не перебиваючи вас?

Дитина | 07:30, 11.02.2026

Майже кожен з батьків стикався з ситуацією, коли дитина починає активно щось розповідати чи просити саме тоді, коли ви розмовляєте з іншою людиною — по телефону, з другом або навіть з касиром у магазині. Перебивання — це не прояв невихованості чи нав

Чому дітям важливо вміти казати «ні»?

Дитина | 01:20, 11.02.2026

Виховання дитини — це не лише про розвиток навичок, знань і слухняності. Одним із найважливіших, але часто недооцінених аспектів є формування емоційних кордонів. Це здатність розуміти, що для тебе комфортно, а що — ні, вміти висловлювати свої почуття

Як допомогти хлопчику стати чоловіком без присутності батька?

Дитина | 00:30, 11.02.2026

Виховання хлопчика без батька — виклик, з яким стикаються багато родин. Часом це пов’язано з втратою, розлученням, відсутністю емоційного контакту чи просто фізичної присутності чоловіка в домі. Але попри ці обставини, хлопець може вирости зрілим, до

Тривожний настрій чи крик про допомогу: що стоїть за поведінкою дитини?

Дитина | 07:30, 10.02.2026

Іноді дитина стає замкнутою, дратівливою або втрачає інтерес до улюблених занять. Для батьків важливо розуміти: це може бути не просто примха, а серйозний емоційний стан. Як відрізнити справжні психологічні труднощі від спроб маніпулювати — питання,

Чому байдужість у дитинстві не минає безслідно?

Дитина | 06:30, 10.02.2026

Дитинство — це фундамент, на якому вибудовується вся особистість людини. Саме любов, підтримка та прийняття батьків формують відчуття безпеки, довіри до світу й власної цінності. Та що стається, коли цих складових бракує?